4 грудня 2017 року Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало свій 19-й рейтинг надійності банківських депозитів на основі публічної інформації. Генеральним інформаційним партнером рейтингу стало ІА «Інтерфакс-Україна». 

Рік тому «УК» писав про земельний конфлікт у Доманівському районі, який тривав понад два роки. Триває й досі. У №217 від 18 листопада 2016 року в статті «Про землевласників та землепривласників» йшлося про фактичне захоплення фермерської землі. Тоді жінка-підприємець Лариса Мірошнікова скористалася спірним статусом землі фермерського господарства «Орбіта» і засіяла поле озимою пшеницею. Невизначеним залишався статус урожаю. 

Мабуть, немає дня, щоб з-поміж нинішніх проблем не називали дефіциту кадрів, насамперед керівних. Що вже казати про брак фахівців робітничих та інших спеціальностей, якщо знайти досвідченого менеджера-управлінця стає дедалі більшою проблемою. 

ГРАФІК проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України  за участю керівників центральних органів виконавчої влади  грудень 2017 року 

Шановні громадяни!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Збройних сил України!

Українська армія сьогодні є предметом гордості всього українського народу. Героїчно захищаючи Батьківщину на сході, обстоюючи державну незалежність і територіальну цілісність країни, наші військовослужбовці, хлопці і дівчата, чоловіки і жінки демонструють незламну волю, патріотизм і сумлінне виконання військової присяги. 

Неухильне зміцнення обороноздатності України — гарант будь-якої нашої перспективи. Кожна вкладена у безпеку країни гривня творить безцінний ресурс — час для ефективного розвитку, примноження економіки, формування моделі не лише незалежності політичної, ментальної, а й уможливлення нашої багатовимірної стійкої самостійності. І це дуже непокоїть деяких наших сусідів, які не звикли до стрімкого дорослішання молодої держави. Збройні сили захищають не просто територію і громадян, вони щит від чужорідного впливу й чергової спроби «братського поглинання». Ми повставали супроти цього в минулому не раз, але ці потуги повсякчас заливало море української крові. Розпочата Києвом оборонна реформа безпрецедентна за масштабом та амбіціями. Про те, яких успіхів на шляху її впровадження вдалося досягти і які проблеми та виклики ще варто здолати — наша розмова із главою оборонного відомства генералом армії України Степаном ПОЛТОРАКОМ. 

…Війна триває не лише в окопах, на позиціях обабіч лінії розмежування, а й у свідомості людей та інформаційному просторі. Також вона є протистоянням шкіл військового оперативного мистецтва, штабів, ідей та прогнозних сценаріїв, народжених у цих мозкових центрах війни. У штабі не гадають і навіть не надто довіряють професійній інтуїції. Його функціонал — знати напевне, що відбувається і як варто діяти. 

Легендарний зведений загін з військовослужбовців частин Повітряних сил України, який став широковідомим через назву «Дика качка», було сформовано у вересні 2014 року. У найгарячіші часи він прикривав донецький аеропорт, який став символом незламності українського духу. Коли у вересні 2015 року бойовики обстріляли місце розташування загону з «Градів», знищили два автомобілі з речами і харчами, бійці залишилися без нічого. Волонтери тоді привезли їм військові куртки з нашивками польської армії, через що «Дику качку» бойовики стали вважати польським спецназом.

«Урядовий кур’єр» розпитав про службу в підрозділі начальника зв’язку зведеного загону підполковника Юрія КОСТИКА. 

Нашу «Тойоту» кидало з боку в бік, наче іграшку. Було дивно навіть, що водій міг на такій розбитій важкою військовою технікою дорозі ще якось керувати автомобілем. Але Іван не лише справлявся з цим архіскладним завданням, а й кілька разів реально рятував позашляховик від перекидання, майстерно викручуючи кермо. Підйоми, спуски, глибокі колії, в яких колеса «Тойоти» ховалися майже повністю, море багнюки, що летіла з-під авто в усі боки — це потрібно було бачити.

— Оту гору ще подолаємо, — звернувся водій до нас, які міцно вчепилися в спинки сидінь, — і будемо на позиціях потрібного нам підрозділу. Тож потерпіть ще трохи... 

Святослав Ветлинський ріс один у батьків, у їхній увазі-турботі, любові, мав справжні чоловічі якості: тверду волю, відповідальність, наполегливість, серйозність. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 3 — одній із найкращих у місті. Закінчивши дев’ятий клас, не побоявся залишити тепле родинне гніздо й поїхати до Києва, аби вступити до військового ліцею ім. Івана Богуна.