• Для пізнання світу — арсенал ідей

    На столі чорнильниця і ручка з металевим пером. Для мене це спогади про спроби першої вчительки навчити нас каліграфії. Для сучасних школярів — давня історія. Сідають за стіл біля стендів Державного історичного музею й із завзяттям, висунувши язики, виводять чорнильні каракулі. Награвшись ручкою (добре, що не мають часу спробувати кидати її як міні-спис — пам’ятаю, захоплює до чортиків), переходять до гусячих пер: «Пушкін теж такими писав?» Писав. І Тарас Шевченко. 

  • Сім днів на тиждень

    Того дня, коли я мав зустрітися із генеральним директором — художнім керівником театру, народним артистом України, Героєм України Михайлом Резніковичем, у Російській драмі йшла вистава «Джульєтта та Ромео». Шекспір цікавий глядачам будь-якого віку за будь-яких часів, тож зупинився на кілька хвилин біля театральної афіші. Прізвище Кирила Ніколаєва в ролі Ромео було мені не знайоме.

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Чи досить фахівцеві анонімного дзвінка?

    «Антикорупційні» альтфатери (сміттєві баки) не раз ставали у Чернівцях улюбленою зброєю боротьби громадських організацій із чиновниками і посадовцями. Збурені активісти виставляли їх перед облдержадміністрацією й обласним управлінням МВС. Щоправда, лише для антуражу. Але якось натовп таки кинув у контейнер і прокотив центральною вулицею одіозного керівника одного з лікувальних закладів міста. Опинився він там не випадково. Трудовий колектив і пацієнти неодноразово звинувачували його у хабарництві й розпалюванні конфліктів. 

  • Як одягнуть наших солдатів

    Часто доводилося чути нарікання, що наші військовослужбовці недостатньо забезпечені харчами й амуніцією, особливо в нинішніх умовах. Про це заговорили і в Міністерстві оборони, щоправда вже тепер, коли ситуація почала поліпшуватися. Провал у речовому забезпеченні армії був відомий усім військовим високопосадовцям, які зауважували, що коштів лише 49% потреби, а кількість солдатів стрімко зростає, тому швидко це зробити не можливо. Однак виявилося, що фінансування закладали і на абсолютно не потрібні речі. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Президент не обіцяє українцям райдужних перспектив, однак дуже сподівається на мир у нашій країні

    Попри те, що на посту Президента Петро Порошенко офіційно перебуває із 7 червня, річницю його керування країною суспільство відраховує від дня перемоги на виборах — 25 травня. Підсумки роботи глава держави підбив днями в ході інтерв’ю, організованого для представників вітчизняних телеканалів. 

  • Червень косить, та в комору не носить

    Перший місяць літа — пора сінокосів. Завдяки квітневим і травневим дощам луки цього року розкошують. А чи буде врожайною хліборобська нива, значною мірою залежить від того, як складуться погодні умови у червні. Червень урожай замовляє, стверджує народна мудрість. 

  • Василь БЕДЗІР

    У закарпатських селах виступають проти сміттєзвалищ

    Із настанням весни, коли з усіх боків повиповзали купи сміття, раніше прикриті снігом, знову загострюється питання, що робити із твердими побутовими відходами. У Закарпатській області, попри багаторічні розмови, не звели ще жодного сміттєпереробного заводу. Обмежуються складуванням і в кращому разі сортуванням сміття. Іншими словами, є тактика, нема стратегії. 

  • Українська біографія космодрому

    Відомо, що творець перших космічних ракет Сергій Корольов та двигунів до них Валентин Глушко — українці. Та мало хто знає, що місце для спорудження Науково-дослідного випробувального полігона №5, якому судилося стати Байконуром, обрав начальник аналогічного об’єкта Капустин Яр Василь Вознюк — уродженець Гайсина. 

  • Володимир ЄЛІСЄЄВ: «Поступу країни допоможуть інтелектуали-практики»

    У такий непростий для країни час кожне підприємство має  ідентифікувати себе в цьому світі, визначитися, що і як робити заради майбутнього. Про це сьогоднішня розмова з головою наглядової ради ПрАТ «СНВО «Імпульс» Володимиром Єлiсєєвим. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Шість зарплат за «Етюд»

    Пригадую, коли вчився у третьому класі, одного дня до нашого сільського клубу приїхали якісь люди з району. Сусідка тоді сказала моїй матері, що вони набирають учнів до музичної школи. Я мріяв навчитися грати на піаніно ще змалечку, але, зваживши на фінансові можливості матері (окрім мене, вона сама виховувала ще моїх брата і сестру), вирішив проситися до класу баяна — інструмент дешевший. Але то було лише моє рішення. Не сказавши нічого матері, я побіг до сільського клубу. Знайомство із районними гостями закінчилося для мене прийняттям до музичної школи.