Полтавська область однією з перших в Україні стала на шлях проведення адміністративно-територіальної реформи.   Від самого початку реформу тут проводять на добровільних засадах, без адміністративного тиску, а тому відчутні результати з’явились не одразу. 

Не звикли наші селяни поспішати. Вони консервативні. Та й час нині непростий, потребує зважених рішень. «Ми не очікували такого спротиву. Здавалося б, представники місцевого самоврядування повинні бути зацікавленими в тому, щоб мати більше повноважень, управляти своїми фінансами, розбудовувати свої території. Потім зрозуміли, що вони просто не хочуть брати на себе всю повноту відповідальності. Це стосується і частини депутатів тодішньої обласної ради, — ділиться враженнями від першого етапу реформування голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко. На одній із торішніх сесій облради депутати таки ухвалили Перспективний план щодо об’єднання громад. Про те, як його втілюють в області, Валерій Головко розповів «УК».  

Коли наші економічні експерти і представники владних структур говорять про закордонні інвестиції, насамперед мають на увазі зацікавленість великих міжнародних корпорацій у вкладенні своїх коштів в українські проекти. Однією з таких корпорацій можна вважати китайську Huawei (Хуавей), керівники якої вирішили модернізувати мережу найбільшого вітчизняного провайдера зв’язку — Укртелекому.

Про це, інші плани компанії, а також про специфіку українського ринку зв’язку «УК» розпитав у директора Huawei Ukraine пана Чжоу ХАОДЗЕ. 

Усім добре відома дитяча гра «піжмурки», правила якої прості й зрозумілі. Той, хто жмуриться, заплющує очі й рахує до десяти (двадцяти, тридцяти — залежно від домовленості), даючи можливість іншим учасникам гри за цей час заховатися так, щоб його не могли знайти. Наприкінці лічби всіх попереджає, що незабаром іде шукати, отож хто не встиг заховатися — нехай не ремствує. А вже потім розплющує очі і…

Далі — кому як поталанить. Когось «застукують» одразу, інших доводиться довгенько шукати. А трапляються випадки, особливо якщо гурт збирається чималий, коли про когось навіть забувають: сидить собі, сердега, у схованці, чекає, доки його знайдуть, а вже жмуриться інший — хто погано заховався, його виявили першим… 

Днями наша національна валюта гривня святкувала 20-річний ювілей. За ці роки вона йшла нелегкими шляхами, особливо болючими для неї видалися останні два роки, коли вона знецінилася фактично утричі.

Проте й сьогодні з вуст політиків, економічних експертів різного гатунку, зокрема із поважних світових інституцій, звучать невтішні прогнози її поведінки до зими 2016-2017 років. Багатьох із них на таке підштовхує серпнева девальвація гривні та більш «свіже» знецінення нацвалюти, яке відбулося на початку вересня.

«УК» спробував розібратися в цих питаннях і виробити консолідовану думку. 

Неподалік міста Бережани, що на Тернопіллі, стоїть гора Лисоня. Тут наша доля, тут наша воля, тут наша трагедія. Упродовж серпня-вересня 1916 року на цій горі тривали кровопролитні бої. На герць з російським агресором тоді стали Українські січові стрільці, які з початком Першої світової створили добровольчий легіон. Понад тисячу їх тут полягло чи отримали поранення або потрапили до полону.

Цьогорічного вересня впродовж тижня в Бережанському районі тривали заходи з відзначення 100-річчя від часу боїв на Лисоні та вшанування пам’яті усусів. Наймасштабніші з них відбулися минулими вихідними на самій горі. Тисячі людей зібралися тут на низький уклін стрільцям. 

Ініціатива провести зустріч прем’єр-міністрів України, Словаччини, Угорщини й Чехії належить голові Ради міністрів Польщі Беаті Шидло. Очільник нашого уряду Володимир Гройсман швидко відреагував на її запрошення та відбув до Польщі із дводенним робочим візитом. Із Робертом Фіцом, Віктором Орбаном та Богуславом Соботкою наш Прем’єр мав змогу подискутувати в межах 26-го Економічного форуму, коли формувалися відповіді на запитання: «Чи може Центральна Європа говорити одним голосом?»

Захід приймало місто Криниця-Здруй. Про результати переговорного процесу громадськість дізналася кількома годинами пізніше. Головний висновок можна оформити так: поглиблення співпраці України з країнами Вишеградської групи дасть їй змогу якісніше проводити реформи та інтегруватися до європейського і євроатлантичного простору. 

 Що потрібно знати тим, хто хоче отримати державну допомогу

Допитливі екскурсанти зазвичай не поспішають прочиняти двері Полтавського краєзнавчого музею, уважно придивляючись до самого будинку. Що їх дивує? Герби на стіні? Незвична архітектура? Чи, може, різнокольоровий дах?

Насправді колишня будівля Полтавського губернського земства — перший зразок нового українського архітектурного стилю, який заперечує псевдонаслідування. Це оригінальний проект, в якому відобразилися народні художні уподобання архітектора Василя Кричевського. Напевне, в такому незвичайному будинку незвичайні речі можна побачити. 

Після аудиту підприємств аграрного сектору системи Держрезерву компанією BakerTillyUkraine, який здійснюють власним коштом, державна компанія планує запропонувати його нову корпоративну європейську структуру. Про це «УК» повідомили у прес-службі відомства. 

Що знаменно, говорять в обласному військовому комісаріаті, то це великий наплив жінок. 160 харків’янок цьогоріч також одягли однострої контрактників. Показники стали рекордними для регіону за всю історію незалежності України і мають постійну тенденцію до зростання.