Під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Президент Петро Порошенко розкритикував роботу Ради Безпеки ООН і заявив, що вона неспроможна забезпечити мир у Сирії і в Україні. На його думку, ця ситуація свідчить про те, що виникла «критична потреба» реформувати Раду Безпеки та обмежити право вето у разі, коли держава-член Радбезу є стороною конфлікту. Про це повідомляє департамент прес-служби АП.

Настав час нових механізмів впливу

«Ніколи досі не ставився під сумнів Статут ООН —документ, на якому тримався наш світовий порядок, ніколи досі його головним порушником не виступала країна—член Ради Безпеки ООН. Країна, яка фактично стала водночас ініціатором і активним учасником конфліктів та їхнім арбітром», — наголосив Петро Порошенко. Нинішній стан речей ставить у залежність діяльність ООН «від одного гравця, який грубо порушує статут» організації. Тому Україна пропонує обмежити право вето в Раді Безпеки ООН під час ухвалення рішень щодо попередження та врегулювання конфліктів у разі, коли держава-член Радбезу є стороною у спорі.

Україна на власному досвіді переконалася, яку важливу роль можуть відіграти у долі країни механізми і способи офіційної фіксації доказів агресії однієї держави проти іншої. Петро Порошенко нагадав присутнім, що у відповідь на пред’явлені Україною тисячі фотографій, відео, свідчень та інших доказів російської військової присутності на Донбасі світ чує від Росії лише цинічне «их там нет». «Росія говорила те саме і про Крим, а потім був проведений фіктивний референдум під дулами російської зброї, а через кілька днів з’явилася кричуща заява російського президента про те, що Крим був анексований «відповідно до Статуту ООН». Чи говоримо ми про один і той самий Статут?» — звернувся до присутніх Президент України.

Наші пропозиції заслуговують на ретельний розгляд світовим співтовариством. Фото з сайту president.gov.ua

За два з половиною роки цього конфлікту Україна отримала значну кількість неспростовних доказів прямого залучення Росії, її структур і посадовців до фінансування, підтримки й координації діяльності терористичних угруповань, які вчинили численні злочини проти громадян нашої держави. Петро Порошенко наголосив, що іноземні терористи, передусім з Росії, становлять значну частину приблизно 38-тисячного незаконного військового формування на Донбасі, та навів цифри наявності на окупованій території України важкого озброєння. Він також повідомив, що в Україну через неконтрольовану частину українсько-російського кордону щодня надходять ешелони зброї, боєприпасів і найманців з Росії. При цьому Президент зазначив, що російська сторона продовжує наголошувати з багатьох майданчиків, включно з ООН, що «вона тут ні до чого, що росіян немає в Україні».

Президент також зазначив, що російська збройна агресія вже третій рік поспіль завдає болю та страждання громадянам України. Він поінформував учасників сесії, що загальна кількість жертв цієї нав’язаної нам війни у серці Європи сягнула цифри 10 тисяч — 2,5 тисячі військових та 7,5 тисячі мирних жителів. У полоні бойовиків на Донбасі, а також на території Росії досі незаконно утримують сотні заручників.

Тож настав час для ООН виробити серйозні запобіжники проти зловживання окремими країнами-членами організації довірою решти світового співтовариства. «Необхідно продумати механізми офіційної фіксації доказів агресії одних держав проти інших та передбачити чітку відповідальність відповідно до принципів Статуту ООН», — закликав Петро Порошенко.

Він визначив «гібридні війни» ще одним видом загрози миру і міжнародній безпеці, який потребує невідкладної уваги світової спільноти, та закликав Раду Безпеки ООН взяти це питання під свій контроль. «Як Президент країни, що стала   полігоном для випробування нових методів «гібридної війни», я привертав увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми під час минулорічної сесії Генеральної Асамблеї. За рік, що минув, ми стали свідками істотного поширення цієї практики», — розповів Петро Порошенко. Політичний тиск, відверта пропаганда, втручання у виборчі процеси, економічний примус, таємні диверсійні та військові операції, кібератаки, зловживання дипломатичними заходами — таким є сучасний інструментарій неоголошених воєн, який сьогодні Росія випробовує на території України.

Звернути увагу на півострів

Питання окупованого Росією Криму та кричущі факти порушення прав людини на півострові мають постійно перебувати у полі посиленої уваги ООН. «Колись квітучий вільний півострів перетворився на «сіру зону», де люди фактично позбавлені всіх видів захисту. Судова та пенітенціарна системи перетворилися у Криму на справжній інструмент репресій», — розповів Петро Порошенко з трибуни ООН. За його словами, більшість жертв цих репресій — кримські татари й українці.

Президент навів приклади порушення прав людини та утисків кримських татар з боку окупаційної влади, а саме — заборону російською окупаційною владою діяльності Меджлісу — органу самоврядування кримськотатарського народу — та безпідставне утримування протягом 20 днів у психіатричній лікарні заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова. «Ганебну практику каральної психіатрії, що протягом багатьох років використовувалася радянською репресивною машиною, нині бере на озброєння Росія», — наголосив Петро Порошенко.

Україна вимагає забезпечити безперешкодний доступ міжнародних правозахисних організацій у Крим та на Донбас. Крім того, цього року Україна планує внести на розгляд Генасамблеї ООН резолюцію про порушення прав людини в окупованому Криму. За словами Петра Порошенка, документ має стати об’єктивною оцінкою міжнародної спільноти тієї ситуації з правами людини на окупованих територіях, бо люди там мають право на захист, і  відповідальність ООН — захистити їх. «Я звертаюся до всіх держав-членів ООН підтримати українську ініціативу», — підкреслив Петро Порошенко.

Глава Української держави закликав світ не визнавати легітимність виборів до Державної Думи Російської Федерації в окупованому Росією Криму. «Якщо ви визнаєте їх, це зіграє на руку агресії та заохочуватиме подальші репресії», — застеріг світових політичних лідерів Петро Порошенко.

У Нью-Йорку у межах сесії ООН відбулися переговори Петра Порошенка з Президентом США Бараком Обамою. Під час зустрічі йшлося про подальшу долю мінських домовленостей і про підтримку США реформ в Україні.

Петро Порошенко поспілкувався також з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який підтвердив, що Північноатлантичний альянс підтримує позицію України щодо санкцій проти Росії. Відбулися переговори Петра Порошенка з керівницею МВФ Крістін Лагард, Президентом Угорщини Яношем Адером і Президентом Словаччини Андреєм Кіскою.