28 квітня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали та звіт про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної (далі – товар) походженням з Російської Федерації з урахуванням продовження строків проведення розслідування, порушеного рішенням Комісії 3 листопада 2014 року  № АД – 324/2014/4421-06. 

Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу.

Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. 

Справді, головнішого питання для сучасного розвитку країни, ніж активне просування експорту товарів та послуг, таки немає. Саме від нього залежить і робота різних галузей, і стан фінансово-банківського ринку, включно з курсом гривні та якістю життя пересічних громадян.

Майже втративши великий російський ринок, і недостатньо закріпившись на ринках країн Європи після початку дії Угоди про асоціацію Україна-ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, наша країна ризикує стати державою-імпортером або лише сировинним експортером. 

Обставини, за яких інвалід-візочник Віталій Кравченко працював у мирному Донецьку, такі, що могли б стати ілюстрацією до мотиваційного слогана «Розкажи йому про труднощі, які тобі стають на перешкоді». У нього за плечима досвід роботи менеджером, продавцем- консультантом, ІТ-фахівцем. У мирний час, звісно. Через війну мусив звідти виїхати. Втім, не з тим розрахунком, що держава вповні подбає про його особливі потреби. Навпаки, вже в Одесі, яку обрав для проживання, він заходився дбати про тих, хто має такі самі проблеми з пересуванням, як і він. 

Нещодавно довелося спілкуватися зі співробітницею однієї із найбільших світових транснаціональних компаній, яка працює в Україні. Хелен — етнічна англійка, тож було цікаво почути її думку. Зачепило, як моя співрозмовниця порівнювала ставлення громадян двох країн до участі в житті свого села чи міста. Як приклад наводила власний український досвід: під час засідань різних комісій тільки вона ставила чиновникам конкретні запитання. Українці ані пари з вуст, тільки схвально кивали головами в такт промові посадовця.

Цю бесіду згадав під час навчального семінару проекту «Матра», що третій рік поспіль втілюють в Україні за підтримки уряду Нідерландів. Далі зрозумієте, чому. 

Події Другої світової війни неоднаково оцінюють у світі. Перемогу над агресором здобули спільними зусиллями країни, які об’єдналися в Антигітлерівську коаліцію. Їхні народи і влада, попри ідеологічні, антагоністичні розбіжності, проявили державну мудрість і зуміли разом протистояти фашизму. Після перемоги в усьому світі визнали, що саме Радянський Союз зупинив фашизм на шляху до світового панування, узяв на себе основну складність боротьби, відіграв вирішальну роль у розгромі спільного ворога. Щодо цього є промовисті висловлювання керівників провідних світових держав того часу. Президент США Франклін Рузвельт писав: «З точки зору великої стратегії важко уникнути того очевидного факту, що російські армії знищують більше солдатів і озброєння, ніж решта 25 держав Об’єднаних націй загалом». А прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль заявляв: «Власне Червона армія випустила кишки з німецької воєнної машини». 

На початку року нейрохірурга академіка НАМН Віталія Цимбалюка обрали президентом Академії медичних наук. Хто відстежував перебіг тих подій, знає, що передвиборний процес видався, м’яко кажучи, бурхливим. Утім, попри спробу провокацій та зриву виборів, медакадемія таки обрала нового керівника. Віталій ЦИМБАЛЮК розповів кореспондентові «УК», чому частину наукових напрямів доведеться скоротити, з якими новими викликами зіштовхнулися фахівці академії та як розвивати науку в умовах урізаного бюджету. 

Про таких, як учитель трудового навчання Сергій Марущенко, кажуть: має не тільки золоті руки, а й таку саму голову. Йому 44 роки, з яких 23 — педагогічний стаж. Нині викладає трудове навчання у сумській школі №15, а ще разом з учнями допомагає тим, кому це особливо потрібно, — бійцям АТО.

Сергій Іванович показує невеличкий пристрій вагою близько 150 грамів, який за потреби можна скласти в мініатюрний прямокутник розміром трохи більшим, ніж звичайний портсигар, і покласти в кишеню. Це міні-пічка «Сумчанка». Щоправда, на промисловий потік цей винахід поставити не вдалося, а ось разом з учнями його автор виготовив понад 300 одиниць цього зручного у користуванні пристрою. Вистачить 5—6 сухих шишок чи жменьки трісок, щоб склянка води на ньому закипіла за три хвилини. 

Не стало Дмитра Михайловича Гнатюка… Ці слова мого старшого товариша народного артиста співака Анатолія Мокренка, що пролунали в мобільній слухавці, наче зависли посеред  телефонного простору. І хоч зрозумів про непоправну втрату, єство не сприймало новини: попри поважний вік і хворобу, які останнім часом обсіли Дмитра Михайловича, швидкоплинність життя, інші невблаганні чинники…

Як же так? Наче зовсім недавно бачилися в Києві, на фестивалі «Боромля» у Тростянці, говорили по телефону — Дмитро Михайлович бадьорився з усіх сил, навіть жартував. 

Навесні починається наймаcштабніше прибирання країни. Більшість наших громадян долучається до масових заходів за місцем проживання, метою яких є  прибирання зелених зон та благоустрій територій. Тож приведення населених пунктів до належного стану і створення сприятливих умов для життєдіяльності громадян переросло подекуди з місячника  у дво- і навіть тримісячник  із санітарного очищення територій, зовнішнього впорядкування вулиць, площ, житлових кварталів, їх освітлення, озеленення  тощо.

Саме від людей, їх самоорганізації залежить обсяг та якість проведених робіт.  Адже всі ми хочемо жити в місці, де ошатні будинки, чисті й затишні вулиці, доглянуті пам’ятники, квітучі сади, впорядковані зелені зони. Проте, щоб навести лад у власній державі, одного ентузіазму буде замало, адже чимало проблем  із благоустрою можна осилити лише спільними зусиллями влади і громадян. Зокрема, щодо ремонту автомобільних доріг, заміни обладнання електромереж, газифікації окремих вулиць чи населених пунктів…