Прем’єр-міністр Микола Азаров дотримав слова, даного цієї середи. Учора у великій залі засідань уряду зібралися не лише міністри та керівники відомств. До Києва для участі спеціально прибули глави обласних державних адміністрацій, яких було запрошено на розширене урядове засідання, присвячене подальшому розвитку реального сектору економіки.  
Спершу глава уряду окреслив поточний момент у світовому контексті, який проявляється у рецесії, що охопила багато країн, дефіциті ресурсів на фінансових ринках, падінні попиту на товари українського експорту.

Три місяці тому в «УК» було опубліковано  матеріал «Відстоювання законних прав розцінюється як злочин?», у якому йшлося про тривалий конфлікт між представниками влади Миколаївщини та співвласниками одного з найбільших в області сільгосппідприємств — «Агрофірми Корнацьких». Майже за два тижні до публікації її автор звернувся до керівництва Миколаївської обласної податкової адміністрації з проханням підтвердити чи спростувати звинувачення у фальсифікації кримінальних справ проти посадових осіб сільгосппідприємства, на підставі яких податківці намагалися провести позапланові перевірки.

Проблема, з якою всі борються, але побороти ніяк не можуть, — стихійна торгівля. Воно й зрозуміло: доки буде попит на товари «з рук», доти вони й продаватимуться. І хоч би як лікарі застерігали від купівлі такого краму, споживачі слухають їх уважно, але роблять усе по-своєму, забуваючи про той букет хвороб, які може «презентувати» безпечність.  

Позавчора вся країна вшановувала пам’ять жертв катастрофи на Чорнобильській АЕС. Вище ж керівництво держави не обмежилося самими протокольними заходами. Зокрема Прем’єр-міністр Микола Азаров сповна скористався нагодою з користю провести цей день, обравши саме його для виїзної наради з питань підвищення безпеки експлуатації енергоблоків вітчизняних атомних електростанцій.  

Поліський край традиційно не входить до переліку криміногенних регіонів. Водночас навряд чи хтось наважиться стверджувати, що жителів Житомирщини не турбує стан правопорядку, як у великих містах області, так і у віддалених селах, де всі  начебто добре знають одне одного. До того ж, на переконання багатьох, злочинність на Житомирщині з року в рік «молодшає», а підлітки дедалі частіше скоюють тяжкі і особливо тяжкі злочини.  

Про телевізійну рекламу вже багато сказали, повідали, випалили, процідили, промимрили, пробубоніли, прохрипіли, простогнали, просичали, прошипіли, прогарчали і прогорланили. А ще сопіли, кректали, зойкали, йойкали, верещали, гримали, кричали, репетували, голосили, лементували, надривалися. Втім, дехто на цю теленапасть реагував мовчки, намагаючись притьмом підбігти до телевізора і розбити його, розтовкти, розтрощити, розчухрати, розчерепити, провалити. Та в останній момент вистачало духу тільки вимкнути рекламне бачення…  

Для когось Павло Зібров — викладач, для когось — композитор, а для всіх разом — український співак, чиї пісні ось уже три десятиліття не втрачають популярності. І хоч в артиста напружений графік життя, зустрітися з ним насправді просто, якщо… в нього випадає вільна хвилина. Кореспондентові «УК» поталанило, і улюбленець українських жінок розповідає не тільки про те, як для нього все починалося («Як артист, — якось сказав він сам, — Павло Зібров почав свою кар’єру в 2 роки — грав на свищику і співав. Братові Володі було тоді 5, він грав на баянчику і теж співав. Свої таланти ми показували в нашому ж селі»), а й чим живе нині.  

Цього року його програму склали постановки із Білорусі, України,  Латвії, Литви, Естонії, Казахстану, Киргизії, Ізраїлю. Відкрила фест вистава Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки «Сто п’ята сторінка про кохання», поставлена Михайлом Рєзниковичем.
Санкт-петербурзький глядач знає Театр ім. Лесі Українки за попередніми роками, коли в рамках «Зустрічей у Росії» він репрезентував «У полоні пристрастей (Камінний господар)» Лесі Українки та «Фердинандо Крапп написав мені цього листа…» Танкреда Доста та Урсули Еллер. 

Квітень землю дощами умив і зелен-цвітом причепурив. На травень весна покладає обов’язки — запросити літо в гості і зустріти його квітами й теплом. За давніми народними спостереженнями так воно в природі і ведеться, але рік на рік не припадає. Коли весна затяжна, у травні може й сніг випасти, як у пісні співається: «Наді мною той сніг, білий сніг, білий сніг. Білий сніг на зеленому листі…» Втім, похолодання о цій порі навіть корисне — земля довше збереже квітневі запаси вологи, що відіб’ється добрим урожаєм хлібної ниви.  

Давній школярський спогад. Класний керівник ніяк не могла розпочати урок — збивалася, плутала слова, раз по раз діставала хусточку… Зрештою, з’ясувалося: щойно вона дізналася про страшну трагедію, яка сталася в сім’ї одного з учнів. Працюючи помічником на бурякозбиральному комбайні, його батько необачно зіскочив з підніжки і потрапив під ріжучий механізм. Лікарі виявилися безсилими.