Оскільки з 22 квітня Європейський Союз скасував митні збори на вітчизняні товари, то перед нашими виробниками постало завдання якнайефективніше використати цілу низку вигідних торговельних преференцій, які надає Україні Старий світ. Чи готові наші господарюючі суб’єкти скористатися вигідними пропозиціями, які перешкоди стоять на їхньому шляху до одного з найбільших ринків світу, і чим спроможна допомогти виробничникам держава? На ці та інші запитання шукали відповіді за «круглим столом». 

Житло, працевлаштування, повернення заблокованих на банківських рахунках заробітних плат і депозитів — ці та багато інших наболілих питань змусили кримчан зібратися разом і самотужки взятися за розв’язання своїх проблем. «Ми розуміємо: якщо самі не організуємося, за нас ніхто вирішувати нічого не буде, — зауважив голова оргкомітету Анатолій Засоба. — Тому з’їзд ставить за мету напрацювати єдину стратегію й тактику поведінки з розв’язання проблем переселенців». 

Ще на початку травня залізничники відрапортували: до насиченого сезону літніх  відпусток підготували 2350 пасажирських вагонів, з яких плановим деповським ремонтом відремонтували 1009. Роботи з підготовки пасажирського рухомого складу планують завершити ще до закінчення останнього весняного місяця.

Якщо конкретно, то на Південно-Західній залізниці до перевезень пасажирів вже готові 237 вагонів, на Львівській — 196, Придніпровській — 188, Донецькій — 156, Одеській — 142, Південній — 90 вагонів. Загалом до літа пасажирський вагонний парк має сягнути майже 4 тисяч одиниць. Це трохи менше, ніж торік, коли до ладу стали 4,5 тисячі пасажирських вагонів.

Зрозуміло, що саме поняття «мобілізація» має спонтанний, швидкий і чіткий характер. Часу на емоції та лірику не передбачає. Тому думати про решту питань доводиться, як кажуть, у процесі. З перших днів багатьох мобілізованих турбували питання житейські, найчастіше виплата кредитів та іпотечних зобов’язань. Виникло у них і чимало запитань правового, соціального, фінансового характеру. Це й не дивно, бо в один момент були вирвані з буденного мирного життя, де панують свої закони. Одне за одним ці питання спільно з урядовими, військовими, фінансовими структурами почали вирішуватися.  

Здається, це навіть крутіше будь-якої ракети типу «земля-повітря»: аеропорту «Бориспіль» загрожує… каналізація, а точніше — фільтраційні поля, на які відводяться стоки. Притому загроза йде як із-під землі, так і з повітря. З-під землі, за словами міського голови Борисполя Анатолія Федорчука, води з тих мулових полів, які потрапляють у грунти, підходять аж до злітної смуги, і цілком імовірно, що через 5—10 років ця злітна смуга може стати непридатною. А з повітря — це те, що над цими муловими полями збираються великі зграї птахів, які «кидаються навперейми» літакам, що може спричинити справді непередбачувані наслідки. 

Здалеку ялинники, що всихають, схожі на сірі плями, які вразили живий соковито-зелений килим Карпатських гір. Зблизька мертвий ліс жахає могильною (майже у прямому сенсі) тишею, яку порушує скрипіння всохлих стовбурів і тріск почорнілих голих гілок із клаптями буро-сірої хвої. 
Масове всихання ялинників (у Карпатах їх ще називають смерічниками) набуло в усій Європі катастрофічного розмаху з 2003 року. Науковці визнали його надзвичайною ситуацією, спричинену природними чинниками. Під загрозою успішне виконання лісом не тільки екологічних, а й економічних та соціальних функцій. Ми втрачаємо цінну деревину, що має високу вартість і стабільно високий ринковий попит. Бук, який замінює ялину, не має такого попиту в деревопереробників. Брак збуту деревини ставить під загрозу робочі місця для місцевого населення в Українських Карпатах. 

Ще на початку травня залізничники відрапортували: до насиченого сезону літніх  відпусток підготували 2350 пасажирських вагонів, з яких плановим деповським ремонтом відремонтували 1009. Роботи з підготовки пасажирського рухомого складу планують завершити ще до закінчення останнього весняного місяця.

 

Присвоїти четвертий ранг державного службовця

Присвоїти п'ятий ранг державного службовця

Здалеку ялинники, що всихають, схожі на сірі плями, які вразили живий соковито-зелений килим Карпатських гір. Зблизька мертвий ліс жахає могильною (майже у прямому сенсі) тишею, яку порушує скрипіння всохлих стовбурів і тріск почорнілих голих гілок із клаптями буро-сірої хвої. 

Масове всихання ялинників (у Карпатах їх ще називають смерічниками) набуло в усій Європі катастрофічного розмаху з 2003 року. Науковці визнали його надзвичайною ситуацією, спричинену природними чинниками. Під загрозою успішне виконання лісом не тільки екологічних, а й економічних та соціальних функцій. Ми втрачаємо цінну деревину, що має високу вартість і стабільно високий ринковий попит. Бук, який замінює ялину, не має такого попиту в деревопереробників. Брак збуту деревини ставить під загрозу робочі місця для місцевого населення в Українських Карпатах.