Житло, працевлаштування, повернення заблокованих на банківських рахунках заробітних плат і депозитів — ці та багато інших наболілих питань змусили кримчан зібратися разом і самотужки взятися за розв’язання своїх проблем. «Ми розуміємо: якщо самі не організуємося, за нас ніхто вирішувати нічого не буде, — зауважив голова оргкомітету Анатолій Засоба. — Тому з’їзд ставить за мету напрацювати єдину стратегію й тактику поведінки з розв’язання проблем переселенців».
На свій перший з’їзд приїхало близько сотні кримчан-делегатів, яких доля розкидала по всій Україні. Були представлені на з’їзді й ті, хто залишився на окупованій території. З промовою до учасників зібрання звернувся архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент. Завітав на форум кримських українців і керівник новоутвореного відділу з питань тимчасово окупованої території та соціальної адаптації населення Адміністрації Президента України Андрій Іванець.
Він зазначив, що такий формат зібрання дасть змогу органам влади співпрацювати з вимушеними переселенцями на новому рівні. Водночас Андрій Іванець зауважив, що ми маємо розуміти ситуацію в державі, яка з низки причин не матиме змоги профінансувати всі ініціативи громади з бюджету, тому треба залучати донорів. «Мені дуже імпонує, що ви прагнете зберегти свою кримську прописку та ідентичність, тому разом працюватимемо і над цим питанням. Я бажаю нам усім зустрітися в такому складі або в розширеному в Криму під прапором України», — сказав посадовець.
Також на захід завітали представники профільних міністерств і відомств, експерти, народні депутати України, надзвичайний та повноважний посол Японії в Україні і представники міжнародних інституцій.
Підприємці стають банкрутами
Упродовж кількох годин, поділившись на 5 робочих груп, делегати з’їзду, представники влади та громадських організацій напрацьовували реальні шляхи розв’язання проблем. Найгарячішою була робота у групах із питань тимчасового і постійного житла та підприємництва і банківської діяльності. «Нам терміново треба вирішувати питання тимчасового проживання, адже воно не вирішено, — зауважив Микола Подоляка, голова робочої групи з питань житла. — Про постійне місце проживання ми навіть не говоримо і не мріємо».
Своєю чергою головуючий у робочій групі з питань підприємництва і банківської діяльності Сергій Ковальський констатував, що підприємці Криму через останні події зазнали колосальних збитків і стають фактично банкрутами. «Рахунки, депозити кримчан більшістю банків заблоковано. Намагання Національного банку є недостатніми, оскільки деякі банки відмовляються видавати гроші, а інші створили бюрократичну процедуру, яка фактично унеможливлює доступ до коштів, — зауважив керівник робочої групи. — Переважна більшість підприємців не має змоги платити за поточними платежами, кредитні програми для бізнесу зупинено. Підприємці нині не мають ані юридичної, ані фізичної можливості сплачувати податки та збори до бюджету України.
Але ж кримські бізнесмени — це реальна частина людей, які є активними, самозайнятими, готові й надалі поповнювати бюджет України та створювати робочі місця. Тому держава зобов’язана не втратити можливості залучити власного інвестора, який готовий піднімати економіку України, а не країни-загарбника».
Де працювати бюджетникам
Життєво важливі проблеми розглядали й у робочих групах, де йшлося про соціальне забезпечення, освіту, взаємодію з державними органами влади та міжнародними інституціями, а також законодавчі ініціативи та правове забезпечення. «Надзвичайно болюче питання — працевлаштування працівників бюджетної сфери. Не менше турбує проблема реєстрації місця проживання, оскільки велика кількість наших прав безпосередньо пов’язана саме з реєстрацією, — розповіла Ольга Скрипник, голова робочої групи із питань соціального забезпечення та освіти. — Також багатьох із тих, хто залишився на півострові і не має змоги виїхати на материкову Україні, непокоїть питання — як здобути на окупованій території українську освіту». Водночас пані Ольга зауважила, що на сьогодні більшість питань із соціальними виплатами на материковій Україні для біженців вирішено.
Олександр Попов, голова робочої групи із питань законодавчих ініціатив та правового забезпечення, своєю чергою наголосив, що існує ключова проблема — визначення статусу для кримчан, які залишили свої домівки. Адже саме статус стане ключем до розв’язання багатьох проблем.
Однак робота з’їзду була зосереджена не лише на тих, хто виїхав з окупованої території, а й тих, котрі залишилися в Криму. Адже вкрай важливо розуміти, що на окупованій території залишилися сотні тисяч людей, яким не до душі ані нова влада, ані нові порядки, які нав’язує країна-загарбник. «Нам треба розробити чіткий план не лише з облаштування переселенців, а й щодо повернення Криму Україні», — зазначили усі учасники з’їзду.
За підсумками роботи груп було ухвалено звернення з пропозиціями до органів влади та рішення про створення Координаційної ради. «Важливо зазначити, що самоорганізація вимушених переселенців з Криму потребує подальшої координації дій для побудови взаємовідносин із владою та міжнародними інституціями, — зазначав головуючий І Всеукраїнського з’їзду кримчан Андрій Щекун. — Робота цього органу дасть змогу ефективно розв’язувати проблеми та забезпечувати потреби кримчан як на материковій Україні, так і на окупованій території».
Людмила ЩЕКУН
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+