Протягом останнього місяця український уряд проводить загальнонаціональний діалог для стабілізації ситуації у східних областях. Позиція незмінна: децентралізація через внесення змін до Конституції, захист національних меншин, захист російськомовного населення, єдність, цілісність і суверенність Української держави. Цю позицію керівництво уряду особисто донесло до жителів областей як заходу, так і сходу нашої країни. 

Поки на Донеччині триває антитерористична операція, група невідомих чоловіків у масках на обличчях, озброєних автоматичною зброєю, захопила Донецьку міськраду. Їхні вимоги не відрізняються оригінальністю від попередніх випадків: проведення місцевого референдуму 11 травня і ухвалення Верховною Радою відповідного закону для легітимізації так званого волевиявлення. 

Верховна Рада України у другому читанні ухвалила закон «Про правовий режим забезпечення прав і свобод громадян на окупованих територіях України», яким визначається статус цих територій, встановлюється на них особливий правовий режим, а також визначаються особливості діяльності держорганів, підприємств, установ і організацій. За підтримку законопроекту № 4473-1 проголосувало 228 народних депутатів України.

Відповідно до закону, тимчасово окупованою територією визнаються території Автономної Республіки Крим та Севастополя, повітряний простір над ними, а також внутрішні води і територіальне море України, включаючи підводний простір, їхнє дно і надра. 

Останні події в Криму, який нахабно, цинічно і зрадницьки захопив колишній «старший брат», будуть, напевно, ще багато років предметом осмислення різних політологів, аналітичних центрів та генеральних штабів. Колись, можливо, хтось оприлюднить і приблизні цифри тих, безумовно, колосальних сум, які десятиліттями вкладав північний сусід за завуальованими схемами у «своїх» проросійських маріонеток, чиновників і депутатів, як і в численні «громадські організації» так званих захисників російської мови та російського православ’я на півострові. Але вже сьогодні факт беззаперечний: гроші, які рік у рік не потрапляли на розв’язання гострих соціально-економічних проблем простих росіян, а йшли на обдурення та ідеологічне зомбування пересічного кримчанина, зробили свою справу. Це треба визнати. Більшість населення автономії не стала бойкотувати так званий референдум, не вийшло воно на вулиці із протестами, і коли під дулами автоматів російського спецназу владу на півострові передали в руки ставлеників Кремля. Згадані фінансові вливання на добре прораховані проекти допомогли воякам успішніше виконати операцію з анексії території АРК під гаслом «захисту співвітчизників від бандерівців і неофашистів». 

Керуючись статтями 11 – 13 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Внести зміни до деяких постанов Центральної виборчої комісії згідно з додатками 1, 2.

2. Копію цієї постанови разом з відповідним додатком видати відповідним уповноваженим представникам кандидатів на пост Президента України у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу.

3. Цю постанову оприлюднити шляхом опублікування в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр", а також на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. 

Народ скаже, як зав’яже. Скільки ниточка не в’ється, а клубочок видно. Навряд чи хтось ще посміє сказати про українців щось образливе на кшталт «моя хата скраю», навряд чи хтось ризикне заговорити про розбазарену армію. Згуртованіший народ спробуйте пошукайте. Це не порожні слова. Підтвердженням цьому стала промова з цифрами і фактами заступника міністра оборони Петра Мехеда під час брифінгу «Виведення військ із Криму, їх розміщення на материку, матеріальне забезпечення та допомога сім’ям військовослужбовців», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі. 

Присвоїти третій ранг державного службовця  

Присвоїти четвертий ранг державного службовця

Присвоїти п’ятий ранг державного службовця

Вони бояться повністю називатися, обмежуючись лише іменем, і просять не фотографувати, оскільки в більшості з них у Криму є родичі, близькі й знайомі. І така необачність, як публічність, може спровокувати проблеми в тих, хто залишився на півострові. Так відбувається через те, що віднедавна в Криму люди мимоволі поділилися на два табори: ті, хто за Росію, й ті, хто бачить своє майбутнє лише з Україною. 
Останніх там недолюблюють, тому ці люди змушені, так би мовити, мовчки відстоювати свою громадянську позицію. А ті, хто не витримує морального (і не лише) тиску, переїжджають на материк.
Про що шкодують та на що сподіваються переселенці з Криму, ми запитали у трьох людей, котрі приїхали з півострова і нині живуть в одному із санаторіїв під Києвом. І хоч усі вони різного віку й жили в різних частинах Криму, щиро вірять, що ситуація найближчим часом владнається і півострів все-таки буде частиною України.

Цю роботу проводитимуть на кошти Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва трьох братніх держав — Польщі, Білорусі й України. Проект відновлення руху на ділянці Дніпро — Вісла, як й інші спільні тристоронні проекти, фінансують коштом ЄС. Він спрямований не лише на розвиток добросусідства, а й на пожвавлення і спрощення економічних зв’язків, пошук нових можливостей для доставки товарів.

Як досягти порядку на дорогах, уберегти їх від руйнувань і не посідати «призових» місць в антирейтингах з безпеки руху? Над цим ламали голову фахівці Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті. Врешті на останньому засіданні колегії запропонували законопроект про підвищення відповідальності автомобільних перевізників за порушення законодавства.