Зустріч з представниками Об’єднаного руху роботодавців Микола Азаров присвятив двом темам: поліпшенню роботи податкової та митної служб, а також змінам до умов членства нашої країни в Світовій організації торгівлі.

Щодо першої теми глава уряду попередив: глибока модернізація податкової та митної служб ведеться для створення привабливого інвестиційного клімату в країні, тож процес триває. «І хоча нині дуже багато претензій на адресу цих служб, не можна не відзначити, що їхня робота поліпшується. Це об’єктивна оцінка», — сказав Микола Азаров.

Минуло вже понад п’ять років із того часу, коли українці почули назву «Еліта-Центр» і вона стала практично синонімом афери. Від піраміди, яку створила купка крадіїв—керівників цієї компанії, постраждали тисячі інвесторів, які, довіривши свої кревні пройдисвітам, ще й досі не оговталися від проблем, що звалилися на них. Потроху людям надається житло, а деякі зловмисники опинилися за гратами.

Знайти спокійне місце для бесіди у барі Європарламенту із романтичною назвою «Квітковий» (хоча єдиний натяк на квіти у барі — килимове покриття яскраво-зеленого кольору із жовтими і червоними плямами, які віддалено нагадують польові квіти) було непросто.

— Я тут так часто буваю, що майже всіх знаю особисто, — пояснює заступник голови Комітету Верховної Ради у закордонних справах Леонід КОЖАРА, коли ми нарешті влаштувалися за столиком. — Інколи здається, що можу пройтися  вулицями Страсбурга із заплющеними очима, бо знаю всі вибоїни на його тротуарах.

Уряд пропонує посилити відповідальність працівників органів державної влади та місцевого самоврядування за порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру. Про це заявив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв, коментуючи відповідний законопроект, схвалений на засіданні Кабміну.

Земельна реформа, про яку так багато говорили, сперечалися і політики, і господарники протягом останніх років, набуває дедалі чіткіших обрисів. Можливо, навіть до кінця цього місяця Верховна Рада зробить спробу остаточно ухвалити закон «Про ринок земель». На адресу цього законопроекту під час його обговорення в першому читанні прозвучало чимало слушних, а іноді й не дуже, зауважень.

Те, що земельна реформа не залишає байдужими, хто має відношення до сільгоспвиробництва, вболіває, щоб найбільше багатство України не пішло прахом, свідчить і «пряма лінія», яка пройшла в «Урядовому кур’єрі» за участі заступника голови Держземагентства Миколи КАЛЮЖНОГО. 

Із полудня 14 вересня екрани телевізорів тих глядачів, хто перемкнувся на телеканал «А/ТВК», заполонили біло-чорні мухи. Спочатку харків’яни нарікали на якість сигналу, але, як виявилося згодом, трансляцію телепередач, і зокрема новин АТН, було припинено не через технічні неполадки…  Схожа доля спіткала і телеканал «Фора», який уже кілька днів з’являвся в ефірі лише після шостої години вечора, а того ж таки 14 числа  зник з харківського телепростору.

Україна була, є і буде аграрною країною, яка володіє 30% світових запасів чорноземів.  При тому, що населення України становить понад 46 млн осіб, ми могли б прогодувати мільярд людей. І не просто нагодувати, а саме якісною їжею. Проте замість статусу головного гравця на ринку органічної продукції наші споживачі змушені купувати імпортну їжу  часто сумнівної якості. Що заважає Україні перетворитись на «органічну» країну, розповів директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, доктор біологічних наук, член-кореспондент УААН Сергій Мельничук. 

Задовго до події в Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова з вуст у вуста передавали омріяну новину: «До нас на зустріч прийде Ліна Костенко! Уявляєте, від високої державної нагороди відмовилась (митцю не треба нагород, його доля нагородила), зате погодилася стати почесним професором нашого університету. Це ж така честь!»

У цей вересневий день 1941 року, коли війська фашистської Німеччини займали міста і села України, у Спадщанському лісі недалеко від Путивля на Сумщині Сидір Ковпак у наказі №1 оголосив особовий склад партизанського загону, в якому налічувалося близько чотирьох десятків чоловік. Через деякий час у ньому вже було понад дві тисячі бійців.

Микола Васильович Гоголь, наш великий земляк, дарма що уславився передусім як російський письменник, вочевидь був небайдужий до улюбленої національної страви. Пригадуєте його колоритного героя — кремезного козака на прізвисько Пацюк, котрий легким помахом правого, а затим лівого вуса спрямовував до рота десятки (а, може, й сотні) щедро змащених сметаною вареників. І, як мовиться, йому за це нічого не було.