Видатний український флейтист Юрій Шутко, соліст Національної філармонії, першим i чи не єдиним в Україні не побоявся зайнятися виключно  сольним концертним музикуванням та вивів флейту з оркестрової ями на академічну сцену. Не маючи власного житла, музикант довгі роки збирав кошти на заповітну мрію — золоту флейту, яка звучить по-особливому. І зрештою таки придбав аж у Лондоні чарівний інструмент вартістю двокімнатної квартири в столиці. Сьогодні виконавець не лише збирає на свої концерти повні зали слухачів, а й займається дослідженням флейтового мистецтва та виховує талановиту зміну.

Відпустка. Щоразу її передчуття наповнює душу світлим піднесенням та ейфорією. Але тим, хто наважується провести тиждень-другий на вітчизняних курортах, складно буде обійтися без ложки густого дьогтю. Маю на увазі мало не панічний жах від усвідомлення майбутнього контакту з рідною залізницею. Найгірше те, що така картина повторюється рік у рік. 

На Кримському півострові саме у розпалі курортний сезон. Відтак в Ялті стартував проект «Гостьова карта туриста» — скориставшись нею, відпочиваючі матимуть приємну нагоду отримати знижки. Про нововведення кореспонденту «УК» розповідає заступник міського голови Ялти Олена Юрченко.

Розповідаючи про виконану роботу на спеціально скликаній прес-конференції, міністр Віктор Балога наголосив, що вивільнені в результаті реформування системи МНС і скорочення працівників апарату кошти дали змогу відчутно підвищити зарплати рятувальників — тих, хто безпосередньо веде боротьбу з наслідками надзвичайних ситуацій. Ці люди того варті, адже за півріччя одними лише пожежно-рятувальними підрозділами було ліквідовано понад 27 тис. пожеж, під час гасіння яких врятовано 1тис. 838 осіб. Не допущено знищення вогнем кілька тисяч будівель і споруд, сотні одиниць техніки. Загалом збережено матеріальних цінностей на суму 918 млн 57 тис. гривень. 

«Донецькою Швейцарією» називають Святогір’я. Віддалене від промислових підприємств, воно є улюбленим місцем відпочинку донеччан та гостей краю. Адже тут, у курортній зоні, можна не лише підлікуватися чи просто подихати свіжим повітрям у лісах на берегах Дінця, а й ознайомитися з історичними пам’ятками. Саме тому ця територія —   один із найпривабливіших туристичних маршрутів під час Євро-2012 у Донецьку.

Виявляється, відома всім звичайна гармонь, гармошка — не лише російський чи український інструмент, а інтернаціональний. У різних народів світу він має свої назви: бузіка, амірзакан, ірон-кандзал, фандір, комуз, кобуз, обе, кобое, хут-купас, верхань, арган, пшине… Про це розповів музикант, керівник дитячого ансамблю гармоністів Іван Сухий із Жашкова, беручи до рук зроблену власноруч гармоніку у формі жіночого чобітка в єдиному музеї гармошки, який сам і створив.

Посадовці придумали, як не спокушати «диверсантів» і не провокувати їх до правопорушень. За словами начальника міського управління доріг В’ячеслава Нікітєнкова, незабаром решітки почнуть змінювати своє «обличчя» — з металевих на полімерні дощоприймачі нового покоління. Вони витримують вагу вантажівок, не розплавлюються, але не цікаві для «диверсантів»: їх немає сенсу красти. Володимир Сальдо додав, що на дорогах та тротуарах поступово замінять усі металеві кришки та решітки на полімерні.

Для працівників МНС літо — найгарячіша у всіх значеннях пора року. Жнива на Черкащині цього року були непростими. Зливи і шквальні вітри помітно вплинули на якість зерна, кажуть хлібороби. Зате нині головною небезпекою для жнивного лану стає вогонь. Від найменшої іскри сухе колосся спалахує як порох…

На Міжнародному етнографічному фестивалі «Жнива — 2011. Весілля» в Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові зібрали з ниви врожай минулої п’ятниці. У суботу жменю того зерна власноруч змолов на жорнах Прем’єр-міністр Микола Азаров,  і випічка з нового борошна нагадала йому смак хліба тільки-но з печі, який куштував у дитинстві. 

Фахівці не квапилися із коментарями, а весь Інтернет облетіло відео, де шахтар «Суходільської-Східної» Ігор Сметанін розповів, як діставав з шахти загиблих товаришів і взагалі про важкі умови праці на підприємствах ПАТ «Краснодонвугілля».

«Я допомагав піднімати на-гора загиблих хлопців. І під вечір у мене психіка не витримала, я до третьої ранку плакав. Вони загинули, бо давай-давай видобуток, давай проходку, давай мільйони! — бідкався гірник. — Я чув розмову — 5% метану замість піввідсотка. Але ледь провітрюють і далі працюють. Платять нам сущі копійки. На вибірці дівчата тисячу гривень зарплати отримують! За пекельну працю в проходці, де ти шість годин «на лопаті», мені заплатили 1300 гривень. Вони платять копійки і забирають останнє!»