У програмі фестивалю: етно і джаз, симфонічна, електронна, авангардна і камерна музика. До здійснення програми «Букета» запрошено «Віртуозів Києва» і «Київських солістів», Академічний симфонічний і Президентський оркестри, сестер Тельнюк і Вікторію Лук’янець. Окрім музичного спрямування «Букета», в програмі заявлено пластичний театр MELO (Швеція) і театралізовану екскурсію «Загадки «Софії», а також виставки живопису Олександра Дубовика і фоторобіт Ігоря Гайдая, і звісно, музичний майстер-клас для дітей і дорослих.
На відкритті фестивалю 16 серпня на філармонічній сцені прозвучать твори Валентина Сильвестрова і Яна Сибеліуса. Диригент — Кристофер Лайдон-Гі (Італія — Австралія).
Символом фестивалю став знаковий і метафоричний образ від метра живопису Олександра Дубовика. Якщо киянин Казимир Малевич збурив світовий арт своїм «Чорним квадратом», то інший киянин ввів у мистецький обіг метафізику «Букета».
Високочолий метр розмірковує: «Поль Валері говорив, що значущість митця визначається кількістю знаків, які він ввів у мову мистецтва. Для художника це надзвичайно важко — не манера чи спосіб подачі, а конкретний знак. Мій знак — букет. Він як сферична оболонка нерозгаданих можливостей. Упродовж віків люди робили букети, і ніхто не думав, що це феноменальна ідея. «Букет» — моє божественне маля. Мій «Букет» діаметрально протилежний «Квадрату» Малевича як ідеї порожнечі, межі пізнання. Це абсолютна наповненість, всесвіт з усіма змістами й ідеями. Букет — не ізотеричний, а людський вимір».
Виставки Дубовика і Гайдая буде презентовано 21 серпня в галереї «Софії», яка разом з тисячолітнім залом «Золотих воріт» стануть головними творчими майданчиками «Букет-фесту».
Організатор заходу Євген Уткін вирішив поєднати високе мистецтво з високими технологіями. Він вважає: «Культурні й технічні надбання — це те, що Україна може подарувати світу. Плануємо цей фестиваль презентувати щорічно. Хочемо розповідати про сучасну українську культуру, заряджену новою для Європи енергією, і нагадуватимемо, що Київ — одна з культурних столиць світу, яка дала чимало центральних фігур всесвітньої історії.
Софія та Золоті ворота — це знакові для кожного українця місця сили, символи багатої культури протягом століть. Це напрочуд красиві локації у центрі міста, де, на жаль, рідко відбуваються концерти. Раджу не пропустити концерт-відкриття, де прозвучить рідко виконувана «Ода соловейку» українського класика Валентина Сильвестрова, а ще потрапити 17 серпня до Золотих воріт, де піаніст Євген Громов продемонструє зв’язки між київським авангардом і загальносвітовою традицією XX століття — від Клода Дебюссі й до Олександра Скрябіна. Раджу послухати оркестр New Era Orchestra з Тетяною Калініченко перед їхньою поїздкою у Швейцарію й потанцювати під танго Астора П’яццоли. Усі елементи фестивалю спрямовані передовсім на те, щоб надати слухачеві вишукане задоволення».
На презентації програми фестивалю в залі «Золотих воріт» показали фільм, знятий за допомогою дрона. Архітектура й пейзажі вранішнього безлюдного Києва заворожили незвичними панорамами. Глядачі мали змогу подивитися очі в очі визначним пам’ятникам столиці, зокрема Тарасу Шевченку і Григорієві Сковороді, які зазвичай споглядаємо знизу, хоч останнім часом стало модним встановлювати пам’ятники заввишки з людину.
Фестиваль має яскраве інтелектуальне спрямування і має на меті нагадати розумникам про головне в наповненні душі, сполучити тисячолітнє надбання української культури із сучасними мистецькими практиками і скерувати увагу суспільства до елітарного мистецтва.
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»