За повідомленнями інформагентств, Україна різко наростила ввезення свинини із Бразилії. За січень—липень поставки зросли у 3,6 раза. Частка такого м’яса в українському імпорті перевищила 50%. На прохання кореспондента «УК» ситуацію коментує директор Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (АПВ НААНУ) Василь ВОЛОЩУК.  

Тему дотацій на молоко нещодавно, 29 вересня, порушували кореспонденти «УК» у статті «Молоко розбрату». Але з огляду на те, що вона й досі лишається болючою і гострою й зачіпає інтереси тисяч селян, «УК»  й надалі відстежуватиме її. Наші власкори дослідили ситуацію з виплатами за молоко в Криму та на Черкащині. А міністр аграрної політики та продовольства і голова Укрмолпрому поділилися своїм баченням щодо розв’язання проблеми.          

«Скільки коштує гектар землі в Україні?» — ніби між іншим запитує, телефонуючи, знайома зі Сполучених Штатів. Про те, що іноземцям дозволили купувати землі державної й комунальної власності несільгосппризначення і що мораторій на продаж українських чорноземів для агровиробництва не продовжили до 2014 року, вона дізналася днями із місцевих ЗМІ. Каже, що з огляду на продовольчу кризу у світі, родючість наших грунтів  інтерес іноземців до нашої землі дедалі зростає.  

«Нині кримський степ — це бур’яни та пожежі, — нарікає голова правління Асоціації вівчарів і козівників України Володимир Ананьєв. —  Це  83 тис. га земель, придатних для випасання тварин і заготівлі сіна, які ніхто не орендує і не використовує. На них можна було б виробляти додатково 20 тис. тонн молока і 5 тис. тонн м’яса на рік. А також отримати у місцеві бюджети до 1,5 млн грн податку на землю. Але вони простоюють без діла, не приносячи користі ні державі, ні людям, через тривалу і дороговартісну процедуру з відведення земділянок під пасовища».  

У садах розформованих колгоспів і радгоспів Закарпаття нині газдують селяни — індивідуальні сільгоспвиробники. Про сортове оновлення мають приблизне уявлення, спеціальною технікою не володіють, засобів боротьби з хворобами та шкідниками в садах практично не використовують. Однак восени, якщо рік урожайний, гілки яблунь, груш, слив та інших плодових дерев обвисають під вагою плодів. Нині рік — саме такий.

— У багатих свої забаганки, — напевне, так сказав би пересічний українець, ознайомившись із даними споживання фруктів і ягід у високорозвинених країнах. На жаль, це справді так. Адже проти 51 кілограма, який споживає наш співвітчизник,  у США цей показник сягає 100, в Австрії — 134, а в Нідерландах — майже  150 кілограмів  плодово-ягідної продукції на одну особу.  

— На відміну від торішнього, що пройшов на міському стадіоні за участі сільгоспвиробників, із влаштуванням свинячих забігів, цьогорічний був скромніший. Через певні ветеринарні обмеження у зв’язку із запобіганням проникненню на територію України південноафриканської чуми, — пояснив Миргородський міський голова Сергій Соломаха.

А проте й цього разу на святі було на що подивитися, і головне — що скуштувати. Особливо коли йдеться про свинину. Навіть з імпровізованої сцени під оплески і радісні вигуки запустили в космос символ свята — складену з повітряних кульок рожеву свинку, побажавши їй, щоб до наступної осені повернулася додому, оскільки подібні фестивалі тут планують зробити традиційними.

Науково-виробниче підприємство «Агроекологія», що в Шишацькому районі на Полтавщині, часто відвідують різноманітні делегації. Настільки часто, що до них уже звикли. Так, фахівці Полтавської державної аграрної академії підрахували, що тільки за роки незалежності в ньому побували майже 20 тисяч делегатів із більш ніж 25 країн світу, які приїздили сюди з єдиною метою — ознайомитися із діючою тут системою природного відтворення родючості ∂рунтів та перейняти досвід ведення органічного землеробства. Адже на полях цього підприємства немає вже й сліду пестицидів, вони не знають «хімії» понад 36 років!  

На узвишші біля одного з санаторіїв курортної Свалявщини всьоме проводять «Свято гуцульського коня». Його програма незмінна за всі роки: міжнародна науково-практична конференція, конкурс і державна атестація коней для племінного використання. Визначають чемпіонів гуцульської породи коней.
…Один за одним їх виводили на галявину. Експерти з кількох країн, сидячи за столами, вимогливо оглядали, оцінюючи екстер’єр, тип кожної з тварин. 

У сучасному світі стрімко зростає попит на екологічно чисту сільгосппродукцію, що зумовлює розвиток органічного землеробства. Воно грунтується на максимальному використанні внутрішніх резервів живих організмів, тобто на біологічних факторах підвищення родючості грунтів і урожайності рослин без негативного впливу на природу.