АКТУАЛЬНО

Виробники молока й далі нарікають на низькі ціни та малі компенсаційні виплати

Владислав КИРЕЙ,
Галина ІЩЕНКО,
Микола ПЕТРУШЕНКО,
Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»

Тему дотацій на молоко нещодавно, 29 вересня, порушували кореспонденти «УК» у статті «Молоко розбрату». Але з огляду на те, що вона й досі лишається болючою і гострою й зачіпає інтереси тисяч селян, «УК»  й надалі відстежуватиме її. Наші власкори дослідили ситуацію з виплатами за молоко в Криму та на Черкащині. А міністр аграрної політики та продовольства і голова Укрмолпрому поділилися своїм баченням щодо розв’язання проблеми.                                        

Тане, як сніг навесні

— Дотація, — каже дядько Іван із Червоної Слободи Черкаського району, припинаючи біля подвір’я свою Зірку, — як сніг навесні. Візьмеш у руку — ніби є. Не встигнеш роздивитися, а вона вже й розтанула…

Нова система заохочень, запроваджена з початку року, як зауважують селяни, їхніх сподівань поки що не виправдала. Додаткових компенсацій грошима ніхто їм не виплачує. Як пояснюють представники переробних підприємств, ці кошти закладені в закупівельній ціні, яка за урядовою постановою має бути не нижчою за 2,2 грн. Облдержадміністрація пішла ще далі, ініціювавши її підняття до 2,4 грн.

Що ж на практиці? Найбільші на Черкащині закупівлі сировини від населення здійснюють ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» і ПАТ «Юрія». Середня закупівельна ціна молока на цих підприємствах протягом року, за словами заступника голови обласної Державної податкової служби Тетяна Проценко, — 1,8-1,9 грн за літр.

Як вважає начальник Головного управління АПК області Вадим Рудишин, молокопереробні підприємства намагаються свої фінансові проблеми розв’язати за рахунок виробників молока. А це неприпустимо.

Виробництвом цього продукту в області сьогодні займаються понад 180 тис. господарств. Більш як 50 тисяч із них утримують корів у власному домогосподарстві, а вироблене молоко для них — головна стаття доходу. З огляду на ситуацію облдержадміністрація й запропонувала переробникам відшукати резерви для підвищення закупівельної ціни до 2,4 грн. Проте не все так просто.

— Таке збільшення призведе до зростання витрат підприємств на 75—79%, — зауважує Тетяна Володимирівна. — Тобто при задекларованих прибутках це значно ускладнить їхнє економічне становище, а відповідно знизить і податкову віддачу.

Через нарікання населення, що ціни не досягають вказаного рівня, податкові органи області розпочали перевірки всіх молокопереробних підприємств щодо додержання ними податкового законодавства з виплат компенсацій. Усього на ці потреби переробникам уже списано 33,7 млн грн ПДВ, з них 16,3 млн пішло на компенсації населенню, зауважили у податковій.

Для подальшого врегулювання проблем на ринку молокопереробки від фахівців надійшли пропозиції створити підприємство, яке б усунуло посередників між виробниками та переробниками. До складу засновників молочарських кооперативів пропонують включати представників переробників, щоб запобігти монополізації ринку. Важливе значення матиме й створення центрів логістики. Нині, за словами заступника гендиректора ПАТ «Юрія» Віктора Прокопенка, переробники міркують, як привести в дію реальні механізми підвищення закупівельних цін на молоко.

Важка праця має достойно оплачуватись. Фото УНІАН

Щоб виробник не був крайнім

Як повідомили кримському кореспонденту «УК» в аграрному відомстві, не всі напрямки підтримки тваринництва, у тому числі дотаційні, були задіяні на півострові через брак ресурсів. Натомість голова наглядової ради ПАТ «Партизан» Петро Калин, де 1800 голів великої рогатої худоби, з яких 600 дійних (дають по 5000 л/місяць), каже, що дотацію переробникам молока нараховують. Але він має великі сумніви, що це саме та сума, яку належить виплачувати.

«У мене молоко скуповує фірма «Danon» за ціною 3,40-3,50 грн за літр, дотацію я отримую в межах 23 копійки. Вони дотують мені цю суму, а свою ціну легко приховують. Тобто дотацію виплачують не додатково, а за рахунок держави», — констатує він.

У свою чергу, на одному з найбільших підприємств-переробників республіки «Криммолоці» кореспондента запевнили, що ніяких ігор з дотацією на молоко зробити неможливо. «Раніше дотація була у вартості молока, а тепер виплачуємо її з ПДВ плюс дотацію. Остання проходить окремою платіжкою та за окремою відомістю. Все перевіряє податкова, тому не може бути якихось приховувань», — наголошує головний бухгалтер підприємства Світлана Кузнєцова.

Цьому П. Калин та інші виробники молока не ймуть віри і виступають за виплату дотацій без посередників. «Тоді буде зрозуміло, за якою ціною закуповує молоко переробник. Від цього виграє не лише виробник, а й держава, що зможе регулювати молочний ринок і брати активну участь у ціноутворенні, — каже П. Калин. — Набридло вже, що хтось зверху придумує якісь схеми, які призводять не до підтримки, а до знищення галузі, а виробник потім ще й крайній».  Щодо закупівельної ціни на молоко від виробника, то, на переконання П. Калина, держава має враховувати регіональність. Адже утримання корів та надої, наприклад, у Карпатах і Криму дуже різняться.

Без посередників і за 2,2 грн/л

«Ми отримували інформацію, що деякі переробники через своїх  посередників приймають молоко в селян по 1,60 грн, за літр,  а на молокозаводи здають за 2,50 грн, — зазначив у коментарі для «УК» міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. — Такого не має бути. Молокопереробники зобов’язані закуповувати його в селян не нижче за 2,2 грн/л. Якщо ж не прислухаються, ми порушуватимемо питання доцільності пільг з використанням ПДВ на дотацію молока».

За інформацією міністра, причини невиконання постанови уряду про підвищення закупівельних цін до 2,20 грн/л вивчатиме Антимонопольний комітет. Крім того, вживатимуть економічних важелів. Зокрема Аграрний фонд уже розпочав закупівлю вершкового масла та сухого молока, щоб стимулювати ринок. Допоможе розв’язанню проблеми й створення кооперативів, ініційоване державою.

Гра в одні ворота

Голова правління Національної асоціації молочників України Василь Бондаренко, відгукнувшись на статтю «Молоко розбрату» («УК» від 21.09.2012 р.), запропонував збалансувати інтереси всіх зацікавлених сторін ринку шляхом вирішення кількох проблемних питань. Зокрема розрахунку торговельних мереж із молокозаводами. За його словами, нині цей процес  розтягується на 30—45 днів, а в окремих випадках — 60—90 замість 7—10. Крім того, торгівці вимагають оплати бонусів за вхід у мережу, розміщення кожної позиції на полицях, відкриття нових супермаркетів тощо. Усе це треба врегулювати в законі «Про внутрішню торгівлю». Доцільно також передбачити у проекті Держбюджету на 2013 рік спеціальні пільгові кредити молокопереробникам для своєчасних розрахунків за молоко під 1-2%. І щоб вони могли брати участь у створенні виробничих кооперативів.

За даними Укрмолпрому, на сьогодні в Україні в особистих підсобних господарствах вироблено 79,7% (8839,6 тис. тонн) молока, на переробку надійшло 28,5% (2517,0 тис. т) загальних обсягів.

За нормами Податкового кодексу молокопереробні підприємства як податкові агенти мають утримувати податок з доходу фізосіб—сільгоспвиробників за здане ними молоко на промпереробку. Ухиляючись від сплати податків, селяни йдуть на стихійні ринки або ж реалізовують продукцію через осіб, що не мають земділянок. Врегулювати це питання можна шляхом внесення змін до ст. 165.1.24 ПКУ. Варто також звільнити сільгоспвиробників—фізосіб від сплати податку на доходи від реалізації виробленого молока незалежно від розміру земділянки для ведення особистого селянського господарства і паїв, які здані в оренду чи не обслуговуються.

Ще однією проблемою, яка потребує розв’язання, є те, що не всі з наявних 10115 молокоприймальних пунктів для збору молока від населення відповідають технічним, технологічним, санітарним вимогам. Приведення їх до норм і оформлення дозвільної документації триває досить довго (від року і більше) і потребує чимало коштів. Тому є потреба спростити і здешевити їхнє введення в експлуатацію.