В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють  ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють  передовсім численні приватні коледжі та  філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів. 

Під час цьогорічної вступної кампанії державне замовлення для університетів формуватиметься по-новому. «Важливо, що міністерство вже не буде здійснювати ручного розподілу місць державного замовлення для вищих навчальних закладів, — заявила вчора під час брифінгу в Будинку уряду перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Ми змінюємо цю систему. Адже щороку кожен університет прагне отримати якомога більше бюджетних місць, тож при їхньому розподілі часто були задіяні лобістські інтереси. Цього року університети, з огляду на торішню кількість бюджетних місць, можуть самі встановлювати до 20% (максимум 25%) держзамовлення за окремою спеціальністю. Причому кількість місць за окремою спеціальністю буде зафіксована Кабміном — приблизно в квітні». 

Чимало матеріалів, які публікуємо на сторінках «УК», мають продовження і розвиток. З тих чи тих причин долю не всіх вдається простежити. Однак ці дві теми, які зачепили наші власкори, ми не залишимо поза увагою. 

На початку року більшість працівників професійно-технічних закладів не отримали зарплату, а їхні учні залишилися без стипендії. Через брак фінансування училища опинилися на межі закриття. Адже в межах децентралізації влада передала утримання цієї сфери на місцевий рівень, тож одні міста не змогли утримувати власні ПТУ, інші — не захотіли. Як наслідок, колективи профтехучилищ вийшли з протестом під стіни парламенту. Народні депутати проголосували за відповідні законодавчі зміни, щоб фінансування відновити. Утім, вогнище загасили тимчасово, адже система підготовки робітничих кадрів потребує негайного реформування. 

Учора в Будинку уряду під час брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів про розвиток освітянської галузі в 2016 році. «Один із головних проектів на цей рік — створення мережі так званих опорних шкіл, — наголосив він. — Адже ми говоримо не про закриття навчальних закладів, а про належну мережу шкіл. І в контексті ухвалення нового базового закону про освіту ми переходимо до профільної школи.

Тобто кожне найменше село матиме початкову школу, а для навчання школярів у профільних старших класах буде створено опорні школи з належним устаткуванням кабінетів, з відповідним кадровим складом. Відтак на опорні школи в бюджеті закладено 200 мільйонів гривень. 

Нині в системі української освіти відбуваються суттєві реформи. Втім, окремі зрушення запроваджено ще кілька років тому. Приміром, Болонську систему, за якою тепер вищу освіту здобуває все українське студентство. У 2005 році, обіймаючи посаду міністра освіти і науки, саме Станіслав Ніколаєнко від нашої країни поставив підпис під історичним документом.

Відомий освітянин упродовж усього професійного життя опікувався проблемами галузі і запровадив чимало позитивних змін. Тож у день свого ювілею ректор Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав НІКОЛАЄНКО розповів «УК» про людську довіру та власне бачення вітчизняної освіти. 

Ознайомившись з опублікованим Бюджетним кодексом та Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік», нині багато кого непокоїть питання доцільності внесених новацій. Звісно, закон є закон, і його треба виконувати. Однак є галузі, які не готові опинитися без будь-якого державного фінансування. Одна з них — освітня.

Прикінцеві положення закону дозволяють уряду виконувати (або не виконувати) багато норм освітнього законодавства, залежно від наявних коштів. Таку ситуацію на недавній обласній нараді працівників профтехосвіти її учасники називали критичною. Адже прагнення зекономити, в одну мить залишивши галузь на голодному пайку, може невдовзі спричинити негативні наслідки — навіть болючіші, ніж може здаватися. Цю тезу, яка звучала в багатьох виступах працівників закладів профтехосвіти, найповніше розкрив директор Черкаського професійного ліцею Юрій Куліш. Пропонуємо ознайомитися з його думками. 

У понеділок, 1 лютого, стартує реєстрація для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Тож усі, хто мріє влітку стати студентом вишу, можуть подати документи. На майбутніх абітурієнтів цьогоріч чекають новації. Так, вступники складатимуть лише однорівневі тести (завдання поглибленого рівня скасували). ЗНО з української мови та літератури, а також на вибір з математики або історії України зарахують як державну підсумкову атестацію.

І випускникам, і їхнім батькам нагадаємо, що завершується реєстрація на участь у пробному тестуванні — заявку ще можна подати до 30 січня. Тож поспішайте! Насправді участь у «репетиції» ЗНО — корисна нагода ознайомитися з процедурою проведення тестів. Таке тестування відбудеться 2 та 9 квітня з різних предметів. 

На тимчасово окупованих територіях залишається чимало дітей шкільного віку. Врятувати майбутнє молоді Донбасу і Криму допомагає дистанційне навчання, яке надають школи з різних областей України. «УК» зясував, яким чином можна здобути знання на відстані. 

Днями набув чинності закон про наукову і науково-технічну діяльність. Так парламент, уряд і Президент України спільно дали старт реформам у науковій сфері, які давно на часі. Згадаймо: ще 1996 року було скликано спеціальну Всеукраїнську нараду з науки, а 2005-го утворено спеціальну комісію з питань реформування науки на чолі із професором В’ячеславом Брюховецьким та академіком НАН України Ярославом Яцковим. І нарада, і комісія запропонували чимало слушних пропозицій, але фактично жодну з них так і не втілено в життя.