Хоч Міністерство освіти і науки виконало держзамовлення із забезпечення новими підручниками учнів 4-х і 7-х класів, у деяких школах діти й нині не мають їх на партах. Чому склалась така ситуація, чи оголошено вже конкурс проектів нових підручників для учнів 8-х класів та якою стане школа майбутнього, «УК» розповідає директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія ВЯТКІНА. 

Питання змін у системі освіти останнім часом порушують вже не вперше. Так, на одному з нещодавніх урядових засідань чільне місце було приділено організації так званих опорних шкіл. Саме вони покликані стати частиною підвалин масштабної реформи середньої освіти. У традиційному спілкуванні зі співвітчизниками у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк докладно зупинився на більшості аспектів, пов’язаних із майбутніми змінами. 

Школярі потерпають від переобтяженості навчальних програм. Більшість тем з різних предметів настільки деталізовані, перевантажені термінами, що учні не в змозі осмислити матеріал, викладений у підручниках, і самостійно виконати домашні завдання. І хоч шкільні програми нещодавно спростили, значна частина вчителів не поспішає докладати зусиль, щоб зробити уроки цікавішими. 

Треба розробити таку формулу фінансування вищої освіти, яка дасть змогу надавати кошти високоякісній освіті, буде прозорою, а також враховуватиме міжнародний досвід, наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, представляючи позицію міністерства під час дискусії щодо цієї  проблеми, яку організував аналітичний центр CEDOS. «Ми змінюємо механізм державного замовлення на інший тип фінансування, який грунтуватиметься на результатах», — повідомила вона.

Хоч певні правила залишаються незмінними: для дієвої системи фінансування вищої освіти університети мають відповідально ставитися до підготовки студентів, намагатися якомога більше залучити на навчання найкращих абітурієнтів. У свою чергу вступники, обираючи виш, мають зважати передовсім не на його популярність, а орієнтуватися на конкретні показники його діяльності. «Завдяки  новому механізму фінансування зможемо підкреслити сильні сторони системи і поліпшити вищу освіту загалом», — наголосила посадовець. 

В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють  ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють  передовсім численні приватні коледжі та  філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів. 

Під час цьогорічної вступної кампанії державне замовлення для університетів формуватиметься по-новому. «Важливо, що міністерство вже не буде здійснювати ручного розподілу місць державного замовлення для вищих навчальних закладів, — заявила вчора під час брифінгу в Будинку уряду перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Ми змінюємо цю систему. Адже щороку кожен університет прагне отримати якомога більше бюджетних місць, тож при їхньому розподілі часто були задіяні лобістські інтереси. Цього року університети, з огляду на торішню кількість бюджетних місць, можуть самі встановлювати до 20% (максимум 25%) держзамовлення за окремою спеціальністю. Причому кількість місць за окремою спеціальністю буде зафіксована Кабміном — приблизно в квітні». 

Чимало матеріалів, які публікуємо на сторінках «УК», мають продовження і розвиток. З тих чи тих причин долю не всіх вдається простежити. Однак ці дві теми, які зачепили наші власкори, ми не залишимо поза увагою. 

На початку року більшість працівників професійно-технічних закладів не отримали зарплату, а їхні учні залишилися без стипендії. Через брак фінансування училища опинилися на межі закриття. Адже в межах децентралізації влада передала утримання цієї сфери на місцевий рівень, тож одні міста не змогли утримувати власні ПТУ, інші — не захотіли. Як наслідок, колективи профтехучилищ вийшли з протестом під стіни парламенту. Народні депутати проголосували за відповідні законодавчі зміни, щоб фінансування відновити. Утім, вогнище загасили тимчасово, адже система підготовки робітничих кадрів потребує негайного реформування. 

Учора в Будинку уряду під час брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів про розвиток освітянської галузі в 2016 році. «Один із головних проектів на цей рік — створення мережі так званих опорних шкіл, — наголосив він. — Адже ми говоримо не про закриття навчальних закладів, а про належну мережу шкіл. І в контексті ухвалення нового базового закону про освіту ми переходимо до профільної школи.

Тобто кожне найменше село матиме початкову школу, а для навчання школярів у профільних старших класах буде створено опорні школи з належним устаткуванням кабінетів, з відповідним кадровим складом. Відтак на опорні школи в бюджеті закладено 200 мільйонів гривень. 

Нині в системі української освіти відбуваються суттєві реформи. Втім, окремі зрушення запроваджено ще кілька років тому. Приміром, Болонську систему, за якою тепер вищу освіту здобуває все українське студентство. У 2005 році, обіймаючи посаду міністра освіти і науки, саме Станіслав Ніколаєнко від нашої країни поставив підпис під історичним документом.

Відомий освітянин упродовж усього професійного життя опікувався проблемами галузі і запровадив чимало позитивних змін. Тож у день свого ювілею ректор Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав НІКОЛАЄНКО розповів «УК» про людську довіру та власне бачення вітчизняної освіти.