Учора в Будинку уряду під час брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів про розвиток освітянської галузі в 2016 році. «Один із головних проектів на цей рік — створення мережі так званих опорних шкіл, — наголосив він. — Адже ми говоримо не про закриття навчальних закладів, а про належну мережу шкіл. І в контексті ухвалення нового базового закону про освіту ми переходимо до профільної школи.

Тобто кожне найменше село матиме початкову школу, а для навчання школярів у профільних старших класах буде створено опорні школи з належним устаткуванням кабінетів, з відповідним кадровим складом. Відтак на опорні школи в бюджеті закладено 200 мільйонів гривень.

Утім, це не основні кошти. Зокрема ведемо переговори зі Світовим банком, маємо пропозиції від уряду Німеччини на придбання відповідного шкільного обладнання тощо. У контексті виконання цієї програми уряд уперше надав 650 мільйонів гривень на придбання шкільних автобусів. Передбачається, що додаткові 600 мільйонів гривень на це спрямують місцеві бюджети».

Опорні школи даватимуть старшокласникам поглиблені профільні знання. Фото Володимира ЗAЇКИ

Кримчанам — квоти під час вступу

За словами міністра, у цьогорічному бюджеті значно збільшено видатки на освіту. Так, порівняно з минулим роком суму на наукові дослідження збільшено на 40%, держзамовлення для вишів — на 17%, для коледжів і технікумів вони зросли на 38%, освітня субвенція для шкіл — більш ніж на 1 мільярд гривень, а фінансування Українського центру оцінювання якості освіти та проведення ЗНО збільшено на 16%, що дало змогу переоснастити його та успішно готуватися до нової вступної кампанії.

Поступово вдосконалюється й законодавча база з питань науки і освіти. Торік ухвалено закон про науку та наукову діяльність, що сприятиме розвитку наукової сфери, інтеграції науки й освіти. У стані розробки і законопроект «Про інноваційну діяльність». На розгляд депутатів подано три важливі законопроекти: «Про освіту», «Про професійну освіту», а також «Про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян», що по суті стосується кримчан. «Ви знаєте, що ми не визнаємо жодних документів, де стоять печатки окупаційної влади, — каже Сергій Квіт. — Тому цей законопроект передбачає право Міносвіти визнавати не дипломи, а кваліфікації випускників шкіл, які хочуть вступати до українських університетів. Водночас цей законопроект надасть квоти для кримчан під час вступу до вишів».

Міністр наголосив, що торік профільне відомство спростило навчальні програми для школярів, оновило зміст і стандарти середньої освіти, вперше провело відкритий онлайн-конкурс підручників, збільшило кількість годин на вивчення англійської мови, запровадило обов’язкову державну підсумкову атестацію з іноземної, новий Перелік галузей знань і спеціальностей для вищої школи тощо. Попри те, Міністерство оптимізує мережу вищих навчальних закладів. Скажімо, за словами міністра, свою діяльність припинили 90 вишів і філій, котрі не надавали студентам належної якості. Водночас МОН працює над створенням нового університету. «Наше міністерство спільно з Академією наук України створює фізико-технічний заклад вищої освіти, де основна бакалаврська програма базуватиметься на основі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а  магістерські й докторські програми будуть створені на базі багатьох академічних інститутів», — зазначив пан Квіт. 

Плагіат виявлять миттєво

Про новації у галузі вищої освіти повідомила перший заступник міністра Інна Совсун. «Імплементація закону про вищу освіту — приклад того, що реформу не здійснюють за один рік, — сказала Інна Романівна. — Адже треба не лише змінити законодавство, а й усталені практики та підходи, закріплені роками в університетах». Тож найважливішими нововведеннями посадовець назвала розширення автономії вишів, спрощення процедури визнання іноземних дипломів, спрощення умов академічної мобільності  для викладачів і  студентів, скасування типових штатних нормативів, завдяки чому  виші самостійно  формуватимуть кадрову політику.

Вагомим кроком стало надання університетам фінансової автономії — виші можуть накопичувати власні кошти на банківських рахунках. Натомість Міносвіти вимагає від університетів більшої відповідальності — зобов’язує виші оприлюднювати фінансову звітність на своїх сайтах. Також профільне відомство веде активну боротьбу з плагіатом. Один із механізмів — розміщення дисертацій онлайн, а в перспективі планують створити єдиний національний репозитарій, де міститимуться всі роботи, а  за допомогою відповідного програмного забезпечення можна буде миттєво здійснити перевірку на плагіат.

Ще одним важливим зрушенням в системі вищої освіти стане запровадження вступних іспитів до магістратури у вигляді ЗНО. «До цього пілотного проекту, який ми розробляємо разом з американськими колегами, вже приєдналися близько 10 університетів, — розповідає Інна Совсун. — Це буде великим кроком забезпечення прозорості вступу до магістратури». У відомстві впевнені, що такий крок започаткує нові підходи в боротьбі з корупцією не лише під час вступу до університетів, а й на інших етапах.