Чи знаєте, що ведмеді… вміють саджати дерева? Маячня, скажете? Анітрохи! У шкільному підручнику з математики за 2 клас умова задачі переконує: «Ведмедик посадив першого дня 4 дерева, а другого — ще 6». Звісно, другокласник повинен полічити, скільки всього рослин посадила тварина. А ще у семирічному віці треба розуміти, як перемотують сувої тканин, замішують будівельну суміш, що робити з центнерами пшениці тощо. Такі задачі, відірвані від життя, чи не щодня доводиться розв’язувати українським школярам з 1 класу.

Шкільні програми досі перевантажені термінами, визначеннями, не зрозумілими маленьким школярам. А ще цілим возом зайвої інформації, неточностей, повторів. Щоб нарешті поліпшити ситуацію, у Міністерстві освіти і науки вирішили змінити шкільні програми з усіх предметів й під час літніх канікул винесли їх на розсуд громадськості. Батьки й учителі найменших учнів поділилися з «УК», що саме потрібно першочергово змінити. 

Серед багатьох напрямів міжнародного співробітництва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини академічна мобільність викладачів та студентів набула особливої актуальності. Можливість навчатися, викладати, стажуватися, вести наукову діяльність в іншому навчальному закладі чи науковій установі на території країни або за її межами без відрахування з основного місця навчання (роботи) дає чимало переваг. Зокрема академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає гідною відповіддю систем освіти на виклики глобального освітнього простору. Обмін кращими вітчизняними та зарубіжними досягненнями у галузях науки, освіти та інновацій дає змогу в безпосередньому контакті із зарубіжними колегами визначати подальші перспективи співробітництва і євроінтеграції. Зумовлено це як загальнодержавними стандартами наукової та освітньої діяльності, так і особистими професійними й навчальними інтересами та потребами університетської спільноти. 

Майбутні абітурієнти вже отримали атестати зрілості й саме перебувають у повній навчальній готовності. Хоч складання ЗНО з основних предметів за плечима, у більшості вступників попереду тестування з іноземних мов чи природничих дисциплін. А ось на дев’ятикласників у професійно-технічних закладах чекають вступні випробування. 

Напівпорожні або майже порожні класи до вересня мають зникнути з українських шкіл. У педагогів та громад залишається кілька місяців, щоб провести так звану оптимізацію. Департамент освіти і науки Луганської облдержадміністрації оголосив конкурс, виробив рекомендації. Але свої пропозиції дали тільки три території з 12 — Троїцький, Станично-Луганський і Сватівський райони, хоч ставку насамперед робили на об’єднані територіальні громади, яких в області поки що дві: Новопсковська та Білокуракинська. Але від них ініціативи не було. І якщо в Білокуракинській обговорюють створення трьох опорних шкіл, то в Новопсковській навіть нічого не планують. Хоч тут до місцевої селищної ради приєдналася Осиновська сільська рада, на території якої розташовані п’ять населених пунктів і село Макартетине, де у школі лише 15 учнів. 

Стан освітянської галузі визначається передовсім тим, як до неї ставиться держава і суспільство. Як відомо, Польщу агресивне оточення розривало на шматки тричі. І щоразу її народ знаходив у собі сили, щоб відродити державу. Відбувалося це передовсім завдяки шкільництву: рівень мобілізації суспільства залежить від поширення в ньому постулатів національної історіографії, а цьому слугує освіта. Якби не існувало польської історіографії XIX — початку XX ст., не йшлося б і про відновлення польської державності у 1918 році. Тож не дивно, що президент Польщі Пілсудський не підписував жодного указу, не заручившись підтримкою ректорів вишів та провідних ксьондзів. Отто фон Бісмарк свого часу зазначив, що для побудови держави найважливіші не сила зброї й військо, а шкільний учитель. 

Учора Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації з трьох основних предметів: української мови й літератури, математики та історії України. Про це під час прес-конференції повідомив директор центру Вадим Карандій. За його словами, тепер кожен учасник тестування може зайти на власну інформаційну сторінку й побачити свій результат. Щоб його перевірити, на сайті центру розміщено таблиці переведення тестових балів у рейтингову оцінку за шкалою 100—200 балів (для ЗНО) і таблиці відповідності тестових балів шкільним оцінкам (за шкалою 1—12 балів) для ДПА. 

Ця подія викликала різні думки в жителів області. Одні обурювалися і співчували, інші говорили, що не лише вчителям потрібна зарплата. І як же треба було допекти нашим терплячим педагогам, щоб вони наважилися привернути увагу до своїх проблем у такий радикальний спосіб: вийти на дорогу і перекрити рух транспорту. 

З-поміж шкільних споминів багаторічної давності — уроки трудового навчання, які для нас, сільських учнів, проводив Іван Йосипович Копилов. Колишній військовий знався на електриці, теслярстві, бондарстві, багатьох інших ремеслах. Як кажуть, мав золоті руки до всього, чого торкався. Бо так уже влаштований селянський побут: усе доводиться  робити  власноруч, бо де на селі та служба побуту.

Ось і влаштовував учитель нам екзамени. Наприклад, щоб хлопцям одержати відмінну оцінку (дівчата опановували кулінарію та секрети шитва), потрібно було виготовити табуретку. Її міцність перевіряли просто: хтось з однокласників сідав на неї, неодмінно підібгавши ноги, щоб учитель упевнився, чи ніжки не роз’їдуться в різні боки. На кожному уроці показував, як треба тримати молоток, забивати цвях, користуватися ножівкою, обценьками, стамескою. І нині в моєму міському житті ці навички в пригоді. 

Щоб скласти ЗНО, цьогорічна випускниця Дар’я долає лінію розмежування: в рідному Зайцевому, на не підконтрольній українській владі території Донбасу, досі свистять кулі. Дівчина втратила батьків ще до війни, рідня від неї відмовилась, оскільки Даша (для її безпеки не називаємо прізвища) своє майбутнє пов’язує лише з Україною. Разом з подругою Анею вона дистанційно навчається в Опитненській школі неподалік від лінії зіткнення, бо хоче отримати український атестат і підготуватися до тестів. Нині дівчата складають зовнішнє незалежне оцінювання. А для цього змушені винаймати житло в Опитному, бо хоч і мають перепустки, вчасно дістатися до пункту тестування, долаючи  блокпост, неможливо. 

Стартувала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання — вчора близько 267 тисяч майбутніх абітурієнтів склали обов’язковий тест з української мови та літератури. Для юнаків і дівчат, які вже незабаром понесуть документи до університетів, свої двері відчинили 1102 пункти тестування по всій Україні. Упродовж трьох годин вступники корпіли над різноманітними завданнями. Причому більшості учасників отримані тестові бали не лише допоможуть стати студентом омріяного вишу, а й будуть підсумком навчання за шкільною партою. Адже для понад 200 тисяч цьогорічних випускників результати ЗНО з української мови, математики або історії України зарахують як державну підсумкову атестацію.