Станиця Луганська завжди славилася овочівниками. Але рік у рік люди, які вирощували в теплицях ранні помідори й огірки, везли смачний товар на оптові ринки обласного центру і далі, на схід. Події 2014 року порушили усталені традиції, лінія розмежування відрізала Луганськ від української Луганщини. Потрібно перебудовувати географію збуту.

Ці кошти спрямовуватимуть на підтримку стартапів, на реалізацію яких необхідно 25—75 тисяч доларів протягом 24 місяців. Про це під час урочистої церемонії презентації фонду, яка відбулася в столичному інноваційному парку UNIT.City, розповів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. На його думку, бюджет вітчизняного інноваційного фонду в майбутньому може сягнути 4 мільярдів гривень.

Молодий садок ранньою весною сповнений енергії — вона в набухлих бруньках, готових розкритися листям, а подекуди й цвітом, у блискучих ще тонких стовбурцях кількарічних яблуньок. Та найбільше енергії й завзяття в тих, хто плекає цю красу. Світлана та Сергій Пащенки вирощують у Городищі на Черкащині сучасний сад. Два роки тому Світлана взяла участь у грантовій програмі від НВФ «Урожай» і виграла 40 тисяч гривень на садивний матеріал. Розвиваючи проект, як кажуть, з нуля, родина придбала мотоблок, бочку, систему поливу й насос

В Україні нині проблема реалізації меду. Тож частина пасічників варить з нього цілющі напої, що стають неабияк популярними. На виставках-ярмарках, а то й під час масових заходів можна побачити ятки з медовими напоями. Вистачає їх і на відомій бджолярськими традиціями Полтавщині

У 2016 році дві жительки Алушти наукові співробітниці Кримського природного заповідника переселилися із Криму в Каховку на Херсонщині. Ірина Мамроцька та Олена Бурзієва вирішили почати життя з чистого аркуша. І якщо в Криму колись вони досліджували дерева і комах, то тепер готують кримськотатарські страви й реалізують власний міні-бізнес-проект. Справою задоволені, щодня випікають по 400 пиріжків, янтиків і чебуреків. Звісно, в розмові ще не можуть уникнути слів «наш Крим», «наша Алушта», «наш заповідник». Адже вкрай непросто було полишити улюблену справу, налагоджений побут,  житло, друзів і родичів. Українські патріотки розповідають, що після окупації Криму життя там стало нестерпним: кримський природний заповідник занепав, а моральний тиск став дуже відчутним. Щирі, енергійні, доброзичливі жінки знайшли свою долю в українському містечку

Полтавець Микола Шапаренко з дитинства хотів стати зоотехніком. Тому що на Полтавщині ця професія престижна. І все життя йшов до своєї мети. Закінчив сільськогосподарські технікум, інститут. Потім працював на фермі в господарстві, на полтавському молоко- й решетилівському маслозаводах. Але повернутися в село й заснувати свою молочнотоварну ферму наважився тільки після того, як дізнався про урядову програму підтримки тваринництва, під яку надають істотні кошти

Коли три українські математики з Чернівців приїхали майже 20 років тому до Стамбула по товар, продавець-турок запитав у них, яку вони мають освіту. Один із трійки так званих човників (приватних торгівців, які їздять за кордон і повертаються, щоб продати в Україні за вищою ціною куплений за низькою там товар) відповів, що всі вони дипломовані математики. Це був Олександр Побережний, нинішній власник ТМ  «Наталюкс» — українського виробника високоякісного одягу. Турецький підприємець тоді дуже здивувався

Якщо справді закоханий у свою справу, то жодні обставини, навіть обстріли чи інші ворожі бойові дії не стануть на заваді. У цьому переконує приклад родини переселенців з Луганська, з якою недавно довелося познайомитися. Анастасія Конюша, яка нині живе в селі Бобриця на Канівщині, взявши на озброєння досвід кількох поколінь власної родини бджолярів, успішно втілила заокеанську технологію обробки меду. Зі звичного для всіх українців продукту мед стараннями пасічників перетворюється на ніжний духмяний крем, який набуває нових смакових відтінків

На що нині найбільше скаржаться українські фермери? Зазвичай на недостатність обігових коштів, високі кредитні ставки, неможливість придбати сучасну сільгосптехніку. А є й ті, хто не скаржиться, а докладно вивчає нормативні акти, відвідує семінари і тренінги, вчиться господарювати в сучасних умовах, використовує можливості, які пропонує держава.  Серед таких  Вікторія Верозубова із Запорізької області. Торік для свого фермерського господарства дівчина придбала універсальний колісний трактор виробництва Південного машинобудівного заводу. Просто скористалася перевагами державної Програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2017 №130

З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан’євро-середземноморські преференційні правила походження, вона ж Конвенція пан’євро-Мед (мед тут ні до чого, це скорочення з англійського Mediterranean — Середземномор’я). Ця конвенція встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовують у межах угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку