У XXI столітті піддані королівства, якому близько півтора тисячоліття (я про Іспанію), навчилися поважати себе і короля, якому не дозволяють бути «голим», особливо тепер, коли в демократичній президентській Іспанії він, як у Великобританії, є особою суто представницькою, уособленням історичної традиції, поваги до неї, свого минулого і сьогодення. 

Те, що відбувається нині на дорогах, можна порівняти з бойовими діями. Щоденно на трасах гинуть та одержують поранення десятки людей. Це лише в Україні. Тому й не дивно, що у всьому світі вимоги до учасників дорожнього руху стають дедалі суворішими. Зокрема з 1 липня в Росії  за деякі порушення правил дорожнього руху штрафи збільшено в десятки разів, оскільки там цілком справедливо вважають, що саме таке покарання є найдієвішим засобом впливу на недисциплінованих водіїв. Відтепер за зупинку чи стоянку на пішохідному переході чи ближче ніж за 5 метрів від нього доведеться заплатити 1000 рублів замість 300, як це було раніше. Паркування на трамвайних коліях коштуватиме водієві 1500 рублів замість нинішніх 100. При цьому авто буде затримано і перевезено на спецстоянку, що обійдеться його власникові також у кругленьку суму. Окрім того, у 5 разів підвищено штрафи за різні порушення пішоходами. 

У матеріалі під промовистою назвою «Коли небезпека до лампочки» («Урядовий кур’єр» від 19 січня 2011 року) йшлося про загрозливу ситуацію, що склалась на Житомирщині з утилізацією відпрацьованих люмінесцентних ламп. Варто нагадати, що вони належать до першого класу відходів — надзвичайно небезпечні. Обумовлено це тим, що в кожній із компактних люмінесцентних ламп міститься до 4 мг парів ртуті. У випадку розгерметизації цього вистачить для перевищення максимально допустимої концентрації небезпечної речовини у шкільному класі вчетверо (!) або на формування у 20 кубометрах повітря «атмосфери», достатньої для гострого отруєння людини. Та головна небезпека ртуті в її здатності акумулюватися в живих організмах. Причому навіть невеликі дози цього важкого металу здатні викликати в людей гострі фізичні та психічні розлади, навіть божевілля, та катастрофічно позначитись на здоров’ї дітей, народжених від постраждалих від отруєння ртуттю батьків. 

Сучасники небагато знають про цю драматичну подію, яка стала завершальним етапом депортаційних процесів, що відбувалися з вересня 1944 по серпень 1946 року на території Закерзоння (Лемківщина, Посяння (Надсянння), Підляшшя, Холмщина). З теренів, що, відповідно до політичних домовленостей, перейшли до сусідньої Польщі, за твердженням істориків, лише у «довіслянський період» виселили 480 тисяч українців, а в наслідок операції «Вісла» — ще понад 170 тисяч. Тож кожній другій українській родині західних земель випало пережити депортацію протягом 1944—1947 років. 

Куди подітися від спеки? Одні люди ні вдень, ні вночі не залишають зону дії кондиціонера, інші ж навпаки — йдуть на пляж, щоб ніжитися під сонячними променями. Тут же охолоджуються келихом пива. Проте лікарі вже втомилися розповідати про шкоду алкогольного «охолодження». 

Холодним душем на голову стала чергова порція оприлюдненої соціологами інформації: українська нація пасе задніх щодо індексу щастя. Хто й коли ввів у широке користування цей показник, уже не важливо. Є навіть думка, що індекс вигаданий, аби ще принижувати вже і так принижених. Однак коли дивишся в метро на обличчя співвітчизників, то сумнів закрадається. А може, соціологи не тільки гроші заробляють, а ще й чесно працюють?  

З рівнянином Вадимом Любарським та його старшим братом Сергієм розмовляємо в їхній трикімнатній квартирі, що на вулиці Павлюченка, 20, на п’ятому поверсі панельного будинку. Втім, окрім паспортів із пропискою за цією адресою, жодних документів на квартиру в хлопців немає.
— Наша мама померла, коли мені було 9 років, — розповідає молодший, 24-річний Вадим. — Залишилися ми з батьком, який зловживав оковитою. 

У 2001 році з ініціативи глави держави відбулося реформування органів виконавчої влади. Серед новостворених інституцій і Державна реєстраційна служба України, до компетенції якої належить також реалізація державної політики в сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Наскільки  реформування позначилось на роботі відділів державної реєстрації актів цивільного стану, які раніше підпорядковувалися Мін’юсту, — це перше запитання, з якого розпочалася наша розмова з першим заступником голови Держреєстру Інною ЗАВАЛЬНОЮ.  

Протягом останніх кількох днів жителі прилеглих до Південного Бугу територій спостерігають, як гине риба. Береги річки засипані мертвими карасями та бичками. Перші сигнали від відвідувачів міських пляжів «Стрілка» і «Намив», жителів приміських сіл Баловне, Матвіївка, Кір’яківка та представників обласної організації УТМР надійшли до територіального управління МНС та Держекоінспекції ще тиждень тому. Проте, як повідомляють у відомствах, «масової загибелі риби не зафіксовано».  

Днями Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА) звернулася до першого віце-прем’єр-міністра України В. Хорошковського з приводу засилля імпортних феросплавів на українському ринку та пов’язаних із цим загроз, які вперто не хочуть помічати українські чиновники.