Депутатам, які публічно ратували за очищення влади, знадобилося три спроби, шалений тиск з боку громадських активістів та багаття із шин, аби проголосувати за закон про люстрацію. У результаті «за» — 231 особа, а сам закон виявився куди м’якішим, ніж його перша редакція. У ньому правки зайняли понад сто сторінок, однак це єдиний варіант документа, який виявився компромісним. 

22-й окремий батальйон територіальної оборони має репутацію скандального, оскільки переважна його частина скаржиться на брак уваги керівництва до проблем бійців. А їхні матері та дружини від часу до часу влаштовують пікети біля Харківської облдержадміністрації, добиваючись ротації.
Цей батальйон сформували для охорони кордонів та особливо важливих об’єктів Харківщини. Але плани Генштабу змінилися, і хлопців одразу після призову направили на блокпости в Луганську область. З 15 травня батальйон стоїть під Луганськом.

Художник Борис Марко йшов повільно-повільно, бережно притискуючи до грудей картину.
— Вибачте, що приніс одну й невелику, — тихо промовив до директора благодійної АРТ-асоціації «Золота палітра» Світлани Колесник, — щойно після важкої хвороби — більше підняти не можу, а транспорту в мене немає…
А художники несли й несли твори, відгукнувшись на заклик влаштувати виставку-аукціон, щоб виручені кошти перерахувати на лікування поранених учасників АТО. Поруч із маститим Іваном Марчуком — колекція чудових пейзажних портретів Ніни Божко. Очей не відірвати від робіт Вікторії Новосельської.

В Україні нині налічується понад 2,6 мільйона людей з особливими потребами, котрі потребують забезпечення засобами реабілітації, зокрема протезами. А кількість скалічених під час бойових дій на сході нашої країни, на жаль, чимала, а отже, зросте й потреба у візках, милицях, протезах ніг, рук, очей тощо. І в цей час, коли ми у стані війни, Кабмін видає постанову про скорочення і об’єднання вітчизняних заводів, що виготовляють протези. 

Ми відчиняємо ворота — й одразу на нас обвалюється багатоголосий собачий гавкіт. А ось і вони... Руді, чорні, сірі, сріблясті, кудлаті й гладкошерсті, велетні й малятка — стільки собак одразу мені ще ніколи в житті не доводилося бачити. Вони кидаються до нас, ставлять лапи на груди, ховають свої голови нам у ноги і гавкають, гавкають, гавкають…  

Повертаюся якось з роботи додому, а дружина й говорить: «Сьогодні  на АТО збирали гроші. Я 100 гривень дала». «А ти впевнена, що то на АТО збирали?» — запитую. «Мені так сказали. Окрім того, зі скринькою син нашого депутата Василя Хомича ходив. Він запевнив, що разом із головою сільради пізніше по бронежилети поїдуть…» «Добре, — заспокоюю дружину. — Може, й наші 100 гривень врятують комусь життя на фронті». 

Ось уже кілька місяців поспіль мої земляки-харків’яни воюють з терористами у сусідніх регіонах України. Дізнавшись, що керівництво області відправлятиме їм чергову партію гуманітарної допомоги, я та ще кілька харківських журналістів напросилися у попутники. Хотілося на власні очі подивитися, як живуть наші бійці на передовій, і з перших вуст почути відповіді на запитання, які накопичилися за час проведення АТО. 

За п’ять років нашого з Михайлом знайомства я не лише зрозумів значення термінів «розрахункова лісосіка» або «бонітет», а й став набагато більше поважати працю лісівників. Справжніх. Бо чимало тих, хто ходить у зеленій формі з дубовими листочками в петлицях, насправді високому званню не відповідають. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Як отримати статус учасника бойових дій?
Як виписати з квартири чужих дітей?
Чи може неповнолітній стати підприємцем?  

Сьогодні  святкуємо 150 років від дня народження Михайла Коцюбинського — видатного українського письменника-патріота, який безмежно любив свою Україну
Особистість визначного українського письменника Михайла Коцюбинського загадкова ще й тим, що своїх шанувальників, які вирушають у мандри його життєвими і творчими шляхами, він і досі обдаровує досить несподіваними сюжетами.