Славний капелюх у фаната Івановича. Чудовий! Неперевершений! А який шалик! Подивіться на нього збоку: що за диво! Просто неможливо словами описати: вогонь! Уже мовчу про барабан. Миколай Чудотворець і святі угодники, який барабан! Побий мене вража сила, коли у когось у секторі стадіону ще є такий барабан! Фанат Іванович його придбав тоді, коли Коля Відкривачка ще не їздив на кубковий матч до Києва. Ви не знаєте Колю Відкривачку? Той самий, який укусив за вухо контролера у столичному трамваї.
Прекрасний персонаж і фанат Никифорович. Він дуже поважає соняшникове насіння, і це його улюблена закуска. Після жуйки, звичайно. 

Недаремно кажуть, що весна загострює людські почуття. Та не лише позитивні, радісні, а зокрема й таке, як відраза до незугарної довколишньої картини, яку щодень спостерігають городяни та гості нашої столиці. Маємо на увазі брудне рукотворне «павутиння» з різношерстих яток, яким обплетені київські зупинки міського транспорту, виходи зі станцій метро, площі, вулиці й прибудинкові території, об’єкти соціально-культурного призначення тощо.  

12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики, День працівників ракетно-космічної галузі України. Напередодні свята редакція «УК» поцікавилася, як реалізують спільний українсько-бразильський проект «Циклон-4». Перше ексклюзивне інтерв’ю — з головою Державного космічного агентства України Юрієм АЛЕКСЄЄВИМ.  

Лев загризає суперника. Старий ковбой, який усе життя прожив у маленькому будиночку на своєму ранчо. Наче розп’ята на хресті мертва велетенська акула як символ знищення всього живого у Світовому океані. Пінна вечірка в нічному клубі популярного курорту. Туман над Букінгемським палацом. Білий ведмідь, що пливе під водою. Затонулий «Титанік» під прожекторами пошуковців. Аборигени пустелі, що міцно сплять, не зважаючи на пісок, який сипле крізь щілини намету на їхні напівоголені тіла.
Біля кожного фотознімка застигаєш, як біля вікна в інший світ. Він існує паралельно з тим, у якому мешкаємо щодня ми. Це світи, які змушують замислитися над тим, наскільки особливий, вразливий, багатий той з них, у якому живеш сам. 

За минулі майже три десятиріччя про трагедію Чорнобиля та наслідки, зумовлені нею, написано цілу бібліотеку статей, різноманітних наукових досліджень, актуальної документалістики, спогадів учасників тої вікопомної епопеї. Основний лейтмотив усіх публікацій, в тому числі авторів шкільних підручників: тодішня тоталітарна влада буцімто запізнилася з інформацією про аварію. Та є достатньо аргументованих тверд жень зокрема закордонних фахівців, що такий висновок упереджений і загалом неточний.  
«Період з 26 квітня до 6 травня був найскладнішим і найвідповідальнішим, — згадував академік Валерій Лєгасов. — Найперше завдання було приборкати зруйнований реактор. Це робили в надзвичайних умовах. Відповідальність лягала на плечі людей, які туди приїхали, особливо на плечі голови урядової комісії, заступника голови Ради міністрів СРСР Бориса Щербини».

З часів Великої Вітчизняної війни на території України залишилося понад 25 тисяч братських могил та інших місць поховань воїнів Червоної Армії. Чи замислюємося ми, проходячи поблизу них і кинувши погляд на обеліск, хто вони, ці солдати і офіцери, ким були до війни і на війні, де їхня мала батьківщина?
Якось мені спало на думку провести з допомогою веб-сайту «Меморіал» архіву Міністерства оборони Росії історичне дослідження братської могили в моєму рідному селі Пристанційному (в роки війни — станція Чоповичі) на Житомирщині. Хотілося більше дізнатися про воїнів, які полягли в боях за село. 

Перегляд фільмів фривольного характеру, надмірне захоплення читанням новин та таблоїдів, Інтернет-шопінг і онлайн-ігри, спілкування з родичами та друзями — ось основні причини, через які роботодавці найчастіше звільняють працівників. І якщо ще кілька років тому на таку поведінку талановитих чи перспективних працівників могли «закрити очі», то чимдалі послаблень не варто чекати навіть профі.  

Гори знарядь сучасного браконьєрства — сітки, капкани, петлі, пастки, отрути, «електровудки» (вбивають рибу потужним електричним розрядом) – нещодавно «прикрасили» один із залів Верховної Ради. Так автори щойно схваленого профільним комітетом Верховної Ради екологічного законопроекту №2503 показали, з чим збираються боротися.
Шестеро народних депутатів, які представляють усі фракції парламенту, пропонують надати громадським екологічним інспекторам (працюють при Держекоінспекції) право складати протоколи щодо виготовлення та збуту показаних на виставці браконьєрських знарядь. 

Три дні поспіль на Прикарпатті сильно дощило. Ріки вийшли у заплави, і без того переповнені від різкого танення снігів, а потім, перетнувши критичний рівень, затопили все навкруги — будинки, дороги, поля і городи. У воді опинився 31 населений пункт області, включаючи Калуш, Болехів, частково Івано-Франківськ. У цих містах, а також у Тлумацькому, Рогатинському, Тисменицькому, Надвірнянському районах підтопило 561 житлову та адміністративно-господарську будівлю, 530 присадибних ділянок, 601 криницю та 68 гектарів сільгоспугідь.  

 Згадую давнішній випадок із журналістської практики. Із столиці зателефонувала колега і стурбовано попрохала терміново зробити інформацію в номер. Привід? У Донецькій області горять більш як 300 териконів — ця «новина» з’явилася того ранку на стрічці повідомлень одного інформаційного агентства…
Певна річ, жителям шахтарського краю не потрібно зайвий раз пояснювати, що шахтний терикон горить зовсім інакше, ніж скирта соломи, купа сміття або свічка, і до подібного явища тут здавна ставляться з олімпійським спокоєм. Хоча той процес горіння, який відбувається всередині ще не згаслих породних відвалів, таки можна вважати аномальним явищем, бо за температури понад 1000 градусів навіть утворюються не відомі науці сполуки й мінерали. Деякі фахівці запевняють, що подібні новоутворення характерні для… метеоритів.