Науковцеві, винахіднику, громадському діячеві Василеві Назаровичу Каразіну 10 лютого виповнюється 240 років із дня народження.  Сучасники і дослідники його життя називали і називають Каразіна «українським Ломоносовим». Він залишив після себе багато праць у різних галузях знань, особливо цінними були його відкриття та винаходи в харчовій промисловості, метеорології й хімії.
Але головною справою життя славетного освітянина стало створення Харківського університету, названого наприкінці ХХ століття його ім’ям. До речі, це був чи не єдиний приклад в Україні, та й у всьому світі таких набереться небагато, коли університет названо не на честь монарха чи високої політичної фігури, а на честь ініціатора його створення. 

Я власник земельного паю. У 2010 році здав його в оренду приватному підприємству, на підтвердження чого маю всі належні документи. За угодою вони мені платили 1,5% від вартості землі.

У 2012 році, згідно з постановою Кабміну № 1185, за кожен орендований гектар ріллі орендар має платити від 700 до 800 гривень. Інші сільгосппідприємства, які орендують землю у моїх односельців, цієї постанови дотримуються і платять людям чесні гроші. А мені не доплачують, мій орендар законодавство ігнорує. Коли я прийшов до них з претензіями, отримав лаконічну відповідь: «Не подобається — йдіть геть!»

Тож маю два запитання:

1. Чи згадана постанова Кабміну обов’язкова до виконання всіма сільгосппідприємствами, які орендують землю у селян?

2. Куди можу поскаржитися?

М. ЧОРНЕНЬКИЙ,
с. Пришиб, Харківська область

Ризик переохолодитися чи застудитися завжди є. У холодну пору він, звісно, зростає. Однак коли навколо тебе один за другим порожніють стільці колег, а дані відділу кадрів нагадують фронтове зведення, заклик «Лікуйся, хто як може!» стає вкрай актуальним. Пропорційно зростає й частка тих, хто звик шукати відповіді найлегшим шляхом, — через Інтернет. Замість того, щоб просто уважно слухати в дитинстві бабусю. Наші ж бо мудрі старші жінки знали: аби придушити хворість у зародку, можна обійтися без антибіотиків, вчасно вдаривши по хворобі цілющими напоями, користь яких перевірена століттями. Тож прислухаймося хоч тепер.  

Знаєте, що спільного в дегустаторів усіх мастей? Вони не курять! І дегустатори страв, і вина, і «дегустатори» парфумів. І навіть — дегустатори цигарок! Воно й не дивно: куріння убиває смакові рецептори, псує нюх, викликає надмірне слиновиділення, провокує гастрит та виразку шлунка. Який же з курця експерт смаків та ароматів? Ніякий! Та й у того, хто сам не курить, але дихає чужим димом, теж усі органи чуття потихеньку відмовляють.

З огляду на ці факти дуже логічною видається повна заборона на куріння у кафе, барах та ресторанах, яка почала діяти з 16 грудня минулого року. Тепер у гурманів є всі шанси по-справжньому насолодитися смаком їжі. 

Майже 70 років тому, в липні 1943-го, фашистські загарбники після нелюдських катувань розстріляли на подвір’ї садиби партизанську родину Макаренків, глава якої Адам Семенович був відомою людиною в селищі Брусилів на Житомирщині. Після війни його рідний брат спорудив на могилі скромний пам’ятник жертвам цієї трагедії, і дорога до нього ніколи не заростала споришем. Шана і пам’ять повсякчас вели сюди земляків, що завдячували замордованим односельцям за мирне небо над головою, врятовану від фашистської неволі рідню, те тепло, яким зігрівав дядько Адам сиріт чекістських катівень у голодному 1933-му, відриваючи від своїх дітей шматок глевкого буханця.

— Таке не забувається, не повинно забуватися, — каже 88-річна жителька Брусилова Олена Нестерівна Кирилюк, на долю якої разом з єдиною вцілілою з партизанської родини Макаренків молодшою донькою Ларисою Адамівною випало стати свідками тієї трагедії: щиросердні сусіди встигли заховати дівчаток у льоху. — Дядька Адама в нас любили всі. 

Коли мого батька розстріляли енкаведисти, він по-батьківському не дав померти від голоду нашій сім’ї.

Та чи гадали ці старенькі шановані жінки, що в нашу мирну днину їм доведеться вступити в двобій — тільки не з ворогами своєї рідної землі, а… з місцевою владою.

Думаю, більшість киян, чий шлях на роботу або додому пролягає центральними вулицями нашої славетної столиці, погодиться, що ходити тут небезпечно. І не тому, що на голову може впасти бурулька. А вона таки може впасти, в чому нещодавно «переконалася» моя голова. Добре, що вдягнена була у товсту шапку, тож цього разу обійшлося. 

Проте небезпека чигає на пішоходів не лише з «повітря», а й на землі. Так, нещодавно вранці йду собі Хрещатиком на ділову зустріч і тут в якийсь момент розумію, що земля піді мною хитається і я разом з нею. А вже через хвилину лежу посеред вулиці, «зображуючи» зірочку. 

Пізно ввечері 12 січня у селищі Першотравенськ Баранівського району прогримів потужний вибух. Ним вибило стіну котельні у місцевому дитсадочку, а один із котлів вагою майже тонну зірвало з фундаменту та викинуло на вулицю. На щастя, ніхто не постраждав, бо навіть оператор, який, згідно з посадовою інструкцією, мав перебувати на робочому місці, замкнув двері й пішов у власних справах. 

Чого бажає жінка — того бажає Бог і зазвичай не те що не бажає, а просто боїться чоловік пані. Особливо якщо він перейшов у ранг колишніх. Адже поняття про життя деяких представниць слабкої статі часто не піддаються розумінню славнозвісної чоловічої логіки.
Стандартна, на перший погляд, ситуація. Минуло кохання, і подружжя вирішило розлучитися, при цьому в них є п’ятирічна дитина. Розлучення як таке — справа не проблематична. На відміну від фінансових непорозумінь, які зазвичай виникають після появи у паспорті відповідного штампа. І навіть якщо у процесі розлучення екс-подружжя домовилося щодо поділу спільно нажитого майна, то проблем все одно рідко кому вдається уникнути. 

З-поміж сучасних модернізованих інструментів, якими ми користуємося в побуті, звичайний молоток може здатися примітивним і зовсім непримітним. Насправді це надійне й незамінне знаряддя в кожному будинку. А ще мало хто уявляє, що молоток може стати предметом колекціонування.
Понад 25 років киянин Юрій Костриця створює власний світ молотків. У його колекції вже ні мало ні багато — 3600 зразків, і жодного однакового. Кожен молоток має свою історію і своє призначення.
Математик за фахом, він усе своє трудове життя був відданий видавничій справі. Пройшов шлях від старшого редактора, завідувача редакції літератури з математики, фізики, інформатики видавництва «Вища школа» до директора видавництва «Техніка».  

У донецькій дирекції державного підприємства «Укрпошта» завчасно почали готуватися до 100-річчя з дня народження легендарної трактористки Парасковії Микитівни Ангеліної. Як розповів заступник генерального директора підприємства Юрій Карпенко, свою пропозицію щодо ювілею подали до тематичного плану «Укрпошти» ще рік тому. А в січні на батьківщині трактористки — у меморіальному музеї П.М. Ангеліної в селищі Старобешеве – відбулася запланована акція: «Укрпошта» випустила немаркований художній конверт, а донецька дирекція підприємства підготувала «Власну марку» із зображенням портрета Паші Ангеліної — спеціально для врочистого погашення ювілейним штемпелем.