Керівник єдиного в Україні Національного театру оперети Богдан СТРУТИНСЬКИЙ ділиться думками як подолати шлях від боргів до успіху, сформувати крутий бренд, стати модним і навчитися працювати з владою.

Ці поради людини, яка поєднує бізнес і мистецтво, є одночасно генеральним директором та художнім керівником Національної оперети України, ми записали у підприємницькому просторі Portal Освіта і Бізнес в Бучі.

Уже два роки зволікають з виходом на широкий екран фільму «Тарас. Повернення», режисер та автор сценарію якого Олександр Денисенко. Цьогорічного лютого нарешті анонсували, що кінострічка вийде у всеукраїнський прокат 2 квітня. Але було оголошено карантин через поширення коронавірусної інфекції і, звісно, показ відклали.

Торік на екрани країни вийшло з 20 ігрових фільмів. Цього року може вийти від 10 до 40, на які держава надала 1,6 мільярда гривень, хоч суму можуть переглянути. Триматимемо кулаки, щоб вектор нашого кіно було продовжено і після Пилипа Іллєнка, який здійснив прорив на основі концепції кінематографа, розробленої разом з батьком Юрієм Іллєнком.

Першим серед обласних центрів допрем’єрний показ фільму «Наші котики» організовано в Тернополі. Презентували нову картину її продюсери Ігор Савиченко і Степан Бандера.

Зимові свята огортає казковість і навіть містика. А 1 січня це ще раз доведуть творці нового пригодницького фільму для дітей «Пекельна хоругва, або Козацьке Різдво». Зрештою, дорослим ця стрічка теж сподобається.

Шанувальники сценічного мистецтва у Сумах та гості міста звикли, що кожен новий театральний сезон Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна розпочинає масштабними роботами. І цьогорічної осені колектив сповна виправдав надії шанувальників. Як наголошує очільник закладу заслужений діяч мистецтв Микола Юдін, у творчості не може бути зупинок чи перепочинку — тільки постійний рух, пошук, удосконалення, орієнтир на найкращі зразки національного і світового мистецтва.

Це розповідь про реальну постать — вельського журналіста Ґарета Джонса, який прибуває 1933 року в СРСР, зокрема на український Донбас, і на власні очі пересвідчується у великій трагедії українців — Голодоморі, а також у масових репресіях, цензурі, які провадить більшовицька влада. Він знайде в собі мужність розповісти про ці жахіття світові. І за це у 30 років заплатить власним життям — його вб’ють, напевно, радянські спецслужби.

«З України — до Голлівуда» — цю фокусну тему кіноподії визначив документальний фільм з однойменною назвою. Режисер Станіслав Сукненко впродовж десяти років цікавився творчим життям і долею вихідців з України, які змогли досягнути голлівудських верховин. Торік у Києві він репрезентував свою книжку з такою назвою. На її основі разом з Галиною Кувівчак-Сахно й створив документальну кінокартину.

Гран-прі за найкращу повнометражну картину отримав фільм режисера Антоніо Лукіча «Мої думки тихі». Він удостоївся й призу за найкращу режисерську роботу, а актрису Ірму Вітовську, виконавицю ролі головної героїні стрічки, нагороджено призом за найкращу жіночу роль.

За роки війни ці справжні народні артисти — сільські вчителі, працівники культури, медики, доярки, механізатори дали близько 60 концертів. Бувало й так у перші роки війни, що ось іде концерт, тут співають і танцюють, а десь поряд гримить артилерійська канонада.