Виробництво органічної продукції в Україні розвивається відповідно до сучасних світових тенденцій. Як повідомив голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов, понад 410 тисяч гектарів угідь в Україні вже сертифіковано як придатні для органічного виробництва. Щоправда, переважну частину органічної продукції, виробленої в Україні, експортують до Німеччини та інших країн ЄС, зацікавленість до неї виявляють в Індії та Японії, вперше здійснено експорт до Нової Зеландії. Тобто у світовому масштабі ми маємо непоганий імідж, дещо інша картина — всередині країни.
«Золотий» непотріб
Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик наводить невтішний факт: якщо раніше у нас понад 80% населення перебувало за межею бідності, то нині близько півтора мільйона наших громадян за стандартами FAO (міжнародна організація з питань продовольства) належать до категорії голодуючих. Обсяг внутрішнього споживчого ринку порівняно з 2013 роком скоротився майже вдвічі. Тому значна частина населення не з власної волі, а під тиском обставин змушена обирати не те, що здоровіше, корисніше, а що дешевше. Очевидно, що органічна продукція з багатьох причин не може коштувати дешевше за звичайну. Отже, ринок її збуту всередині країни обмежений, а галузь, орієнтована лише на експорт, вразлива — це ми вже знаємо з гіркого досвіду.
Втім, є й інша крайність: через страхітливі телевізійні сюжети про шкідливість всього навколо частина споживачів, незважаючи на витрати, шукає здорову їжу, але геть не там і не в тих, хто справді може її запропонувати. Скажімо, бабусин сир зі старого ящика на землі — органічний продукт чи ні? Скажете, хімії там нема, бо у бабусі її бути не може? А ви знаєте, де ту корову випасали, може, в околицях хімічного підприємства? А чи ви певні, що бабуся перед доїнням помила руки і дійки у корови, а якщо помила, то чим? Чи не хворіла та корова і чим її лікували, якщо лікували взагалі? Прошу вибачити, що ставлю так багато запитань, але загалом ставити їх повинен не я, а ви самі собі.
Аніскільки не кращі і численні кіоски та крамнички «фермерського молока», «екологічної», «здорової», «натуральної» їжі. Виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» Максим Несміянов не може стримати емоцій: на базарі знайти чисту продукцію взагалі неможливо, у роздрібній торгівлі повний безлад, у підозрілих халабудах торгують невідомо чим без сертифікатів чи будь-яких інших документів, всюди антисанітарія, умови зберігання такі, що навіть продукт, який колись був якісним, скоро вже таким не буде. Скажімо, «фермерське молоко» часто вже кисле, а вміст бактерій подекуди просто зашкалює! Запитання, де продавець миє руки, якщо в крихітному кіоску нема рукомийника, — взагалі риторичне. А тим часом ціни за непотріб правлять чималі, бо ж воно «натуральне», «екологічне»...
Затямте собі: написи на кшталт «100% натуральний», «природний», «екологічний продукт» насправді не варті нічого, це лише самодіяльність несумлінних виробників. Як у тому анекдоті — на сараї написано певне слово, а насправді там дрова… Тому єдина позначкою, яка свідчить про те, що продукт справді органічний, — це так званий євролисток, знак органічної продукції Євросоюзу. Він означає, що виробник подбав про те, щоб домогтися визнання органічності своєї продукції в ЄС, бо в Україні підтвердити це нема кому. Щоправда, деякі спритники теж ліплять на свою продукцію зелений листок, трохи схожий, але не той.
Закон на допомогу
Нині боротьбу з такими горе-виробниками майже не ведуть, тому покупець мусить покладатися лише на власну недовірливість та здоровий глузд. Чому не ведуть? Директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики Микола Мороз пояснює: Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» від 03.09.2013 р. (наразі чинний у редакції від 05.04.2015 р.) містить недоліки, зокрема незрозумілості та різночитання, невідповідності, тому його положення й не працюють, а отже, немає належного механізму регулювання органічного ринку та системи контролю. Це псує життя нашим експортерам органічної продукції: не маючи підтвердження відповідності їхнього товару вимогам ЄС, вони мусять отримувати належні сертифікати в країнах-імпортерах, а це процедура тривала, складна і аж ніяк не безкоштовна. Та й на внутрішньому ринку виробник органічної продукції опинився у невигідному становищі — його товар губиться серед численних підробок та імітацій, а покупці втрачають довіру до органічної продукції як такої.
Тому в міністерстві було створено робочу групу із залученням громадських організацій, яка напрацювала новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», максимально наближений до законодавства ЄС. Як стверджують його розробники, головною метою документа є запровадження ефективного державного контролю за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції.
Скажімо, як нині покарати виробника отого «природного» та «екологічного» непотребу? А ніяк! Натомість у новому законопроекті міститься норма, що безпосередньо забороняє такі викрутаси (стаття 167-1): «Введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції з використанням державного логотипу для органічної продукції або позначень та написів «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік», «натуральний» та будь-яких однокореневих похідних від цих слів з префіксами «біо», «еко» тощо будь-якими мовами, — тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців у розмірі від восьми до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції, на юридичних осіб — від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції».
І правильно — нема чого людям голову дурити! Законопроектом передбачено створення реєстрів операторів органічного ринку, органів сертифікації, органічного насіння, які повинні відповідати встановленим вимогам, аби бути внесеними до них. Контроль за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції (виробників та органів сертифікації) здійснюватиме Держпродспоживслужба.
Крім того, вважають у міністерстві, розвиток органічного виробництва поліпшить ситуацію із працевлаштуванням у селі. Адже для цього потрібно більше робочих рук, ніж за технологій масового виробництва, а деякі види органічної продукції взагалі не доглянеш і не збереш інакше як вручну, наприклад, ягоди. А ще, оскільки органічне виробництво унеможливлює застосування гербіцидів та іншої хімії, це позитивно вплине на здоров’я населення, найперше — сільського, адже всю ту хімію розвіюють біля їхніх обійсть.
Цей законопроект вже схвалено на засіданні урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності і передано на затвердження Кабінету Міністрів, тепер уряд має подати його до парламенту. А процедура опрацювання законопроекту в парламенті непроста і тривала. Отже, швидкого ухвалення нового закону очікувати не варто. Крім того, є побоювання, чи не обросте він у стінах Верховної Ради численними поправками, що вихолостять його зміст, як уже не раз траплялося… А поки цього не сталося — громадяни, будьте пильні!
Володимир КОЛЮБАКІН
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+