Вийти на плато за кількістю нових хворих на COVID-19 (ідеться про період, який настає після виходу на пік епідемії) і зупинити наростання епідемії. Тобто зафіксувати приріст не більш як 12—15 тисяч нових хворих на день. Це основне завдання карантину вихідного дня, який поки що слугує альтернативою повному локдауну. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час виступу в парламенті. Він підкреслив, що за найближчі два тижні країна має побачити його перші результати за умови дотримання абсолютно всіх правил. Якщо цього не станеться, уряд буде змушений готуватися до жорсткіших карантинних обмежень.

«Якщо карантин вихідного дня, а, по суті, ми з вами, українці, не забезпечуватимемо необхідного зменшення соціальних контактів, то за даними аналітиків РНБО, позначку 20 тисяч недужих щодня можемо перетнути вже за три тижні. Якщо не вживати заходів, за місяць можуть закінчитися ліжко-місця. У такій ситуації слід буде запроваджувати жорсткий карантин і локдаун щонайменше на три тижні», — цитує УНІАН слова Прем’єра.

Очільник уряду зазначив, що карантин вихідного дня посприяв найменшому пересуванню людей з весни, коли діяв жорсткий карантин. Це означає, що він дає результати. «Дуже сподіваємося, що його дотримання допоможе спинити зростання кількості хворих. За даними РНБО, активність громадян у великих містах із населенням понад 100 тисяч минулої суботи знизилася майже на 19%, у неділю — на 27%. Тобто люди банально залишилися вдома. І це зменшує мобільність», — зауважив він.

Денис Шмигаль розповів, як уряд підтримуватиме галузі економіки, що постраждають від карантину вихідного дня. Пропонують: підтримку сімей фізичних осіб-підприємців першої і другої груп, які мають дітей віком до 10 років; програму з часткового безробіття, коли уряд бере на себе виплату частини зарплати працівника, щоб його не звільнили; програму кредитних канікул за програмою «5—7—9»; визнання такого карантину форс-мажором. Мінекономрозвитку та Мінфін опрацьовують можливість секторальної підтримки галузей під час карантину вихідного дня і в подальшому.

Прем’єр поінформував, що за сім місяців на боротьбу з поширенням COVID-19 лише по лінії охорони здоров’я витрачено понад 20 мільярдів гривень. «Сформовано необхідні запаси засобів індивідуального захисту, медикаментів. Станом на вчорашній день через Національну службу здоров’я профінансовано лікарні в усіх регіонах на загальну суму понад 8,8 мільярда гривень, 7,3 мільярда — через фонд боротьби з коронавірусом, ще 4 мільярди — кошти місцевих бюджетів. Триває робота над забезпеченням лікарень медичним киснем. Перших понад 570 мільйонів гривень на кисень було надано орієнтовно місяць тому. Додатково спрямовано ще понад 870 мільйонів. Лікарні мають до кінця року підключити до подачі кисню не менш як 80% ліжок, відведених для хворих на COVID-19. Це майже 50 тисяч ліжко-місць. Загалом мета до кінця року — забезпечити понад 60 тисяч ковідних ліжко-місць», — зазначив він.

До кінця року коштів на боротьбу з поширенням COVID-19 у країні вистачає. НСЗУ ще не освоєно 22 мільярди гривень, передбачених у бюджеті. Крім того, парламенту запропоновано законопроєкт, який дасть змогу надати НСЗУ ще 5,6 мільярда гривень.

Прем’єр пояснив, чому частину коштів фонду боротьби з COVID-19 спрямовано на дороги. За його словами, кошти, надані на будівництво й ремонт доріг, покликані подолати економічні наслідки пандемії. Залучення додаткових коштів на дороги дало змогу створити додаткові робочі місця й наповнило бюджет за рахунок сплати податків.

Говорив очільник уряду і про те, що очікується отримання близько восьми мільйонів доз вакцин від COVID-19 у другому кварталі 2021 року. Кабінет Міністрів і Міністерство охорони здоров’я зокрема постійно веде переговори зі світовими компаніями щодо закупівлі додаткових партій ефективної та перевіреної вакцини. Серед них компанії, які вже заявили про успішність своїх розробок.

Найближчим часом Кабінет Міністрів запровадить п’ять цифрових рішень, які мають допомогти в боротьбі з пандемією коронавірусу в Україні. Як повідомляє Укрінформ, ідеться про цифровізацію та централізацію збирання інформації щодо фактів і підозр про випадки інфекційних захворювань. Це дасть змогу швидше та ефективніше планувати розширення лікарень, забезпечення персоналом і закупівлі ліків.

Буде вдосконалено мобільний застосунок «Вдома» із впровадженням автоматичних штрафів за порушення режиму самоізоляції. Заплановано введення електронного рецепта на антибіотики й внесення антибіотиків до програми «Доступні ліки». Уряд має намір запровадити електронне направлення на ПЛР-тестування, що дасть змогу відстежувати черги в режимі реального часу.

А ще йдеться про QR-коди для публічних місць, які централізовано генерують і розміщують самі заклади. Без сканування такого коду неможливо буде відвідати жоден заклад громадського харчування чи торговельний центр. Якщо потім людина захворіла, то всім, хто був у цьому закладі разом з нею, надходитимуть відповідні сповіщення. Нині таку систему повною мірою почала реалізовувати Велика Британія.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»