За вікном уже ледь не весняне тепло — ось-ось у поле. А фермери та селяни — у глибокій зажурі: не знають, звідки брати гроші на посівну. Адже крім нестабільних цін через зростання курсу долара на паливно-мастильні матеріали, насіння, міндобрива, розбалансованого аграрного ринку, цього року ще й мізерна бюджетна підтримка. На всю країну на часткову компенсацію банківських кредитних ставок за програмами пільгового кредитування передбачено лише 300 мільйонів гривень і ще 50 мільйонів — на розвиток тваринництва. При цьому аграріям скасували спецрежим 100-відсоткового відшкодування ПДВ, що діяв до 1 січня 2016 року. І встановили 80% повернення ПДВ у тваринництві, 50% — в овочівництві та 15% — у рослинництві. За таких умов не можна розробити бізнес-план на сезон, не кажу вже про господарський рік.
Для завжди терплячих селян зміна в системі оподаткування стала останньою краплею, і вони вийшли під Верховну Раду, а потім і перекрили дороги, зокрема на Рівненщині. Кажуть, продовжуватимуть у такому дусі, якщо не буде полегшення податкового навантаження.
«Агросектору треба терміново повернутися принаймні до тієї моделі відшкодування ПДВ, яка була раніше. Відповідний законопроект уже внесено до Верховної Ради, тож укотре сподіваємося на перемогу здорового глузду. Адже за наявних умов агросектор не виживе», — каже голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини, віце-президент Всеукраїнської АФЗУ Дмитро Українець.
— Якщо нічого не зміниться, рільництвом не займатимемося зовсім, — зізнається голова фермерського господарства імені Тараса Шевченка Здолбунівського району Віктор Атаманюк, — бо це будуть прямі збитки. Лише за два роки податок на землю збільшився із 6 до 125 гривень на гектар, а тепер — до 200! Тільки фіксованого сільгоспподатку за тисячу гектарів орендованих паїв маємо сплатити півмільйона! За таких умов конкурувати з великими агрохолдингами та іноземними компаніями, які активно почали заходити в область, не зможемо.
Фермери одностайно твердять: їх фактично змушують піти з ринку або ж заганяють у «конверти». Адже 100—200 тонн зерна кожен із них може продати поза звітністю. Відповідно показати нижчу врожайність. Тільки що тоді надійде до бюджету? Держава тут однозначно втратить, як втрачає мільйони від заорганізованої процедури оренди паїв.
— Якщо раніше угоди оренди безкоштовно реєстрували у сільраді на відповідній території, то кілька років тому офіційний Київ «винайшов велосипед»: фермер повинен виготовити проектну документацію на пай, погодити в управлінні Держгеокадастру, розробити договір оренди, який (увага!) зареєструвати в реєстраційній службі. Одне слово, треба пройти — і далеко не безкоштовно — чотири інстанції!
Звісно, люди домовляються між собою і працюють під чесне слово. Тільки які справжні обсяги господарювання на землі сьогодні вже, схоже, не знає ніхто. Чому б не повернути все до сільських рад? Адже ми у процесі реформи місцевого самоврядування, передаємо повноваження й відповідальність на місця, — розмірковує Дмитро Українець.
Щоб хоч якось пом’якшити фермерську долю, Рівненська область, яка є аграрною, ухвалила програму підтримки фермерів на 2016—2020 роки, розповіла директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія Переходько. «Це стане хоч і незначним, але компенсатором, який, можливо, допоможе комусь втриматися на плаву в надто жорстких реаліях», — зазначила вона. До того ж, завдяки відкриттю електронних закупівель «ProZorro» фермери зможуть виходити на бюджетну сферу і реалізувати свою продукцію по всій Україні.
«Це гарне вікно можливостей, — наголосила Надія Переходько. — Торік лише за два останні місяці область у такий спосіб продала продукції на 26 мільйонів гривень. Уже є запити від деяких європейських компаній на нашу аграрну продукцію. Так, консульство України в Гамбурзі просить надати конкретні пропозиції, що саме ми готові постачати. Єдине, чого нам бракує, — це вміння подати себе, і саме над цим маємо працювати. Бо за якісними показниками наша продукція легко отримає відповідні сертифікати для ринку ЄС».
КОМПЕТЕНТНО
Моніторинг не завадить
Світлана ЛЕВИЦЬКА,
доктор економічних наук:
— Такого б, як у фермерів, розуміння України нашим можновладцям! Скасування спецрежиму відшкодування ПДВ сприятливе лише для агрохолдингів, які одержать круглі суми під час експорту зернових і технічних культур. Експерти порахували: 23 мільярди гривень, які відійдуть від первинних виробників, цього року перекочують до зернотрейдерів. Яка економіка у світі може бути успішною, коли на стадії експорту можна заробити більше, ніж у виробництві?
У більшості країн моніторинг економічного стану первинних виробників та створення умов для рентабельності аграрного виробництва — основна функція галузевого міністерства. Разом із моніторингом внутрішнього і зовнішнього ринків це і підстава для відповідної аграрної політики із системою економічної підтримки підприємств різних розмірів та спеціалізації. На жаль, в Україні навіть не йдеться про такий моніторинг як підгрунтя до справедливого дотування первинних виробників. Без цього державні преференції, як і раніше, одержуватимуть агрохолдинги. На противагу досвіду європейських країн, де фінансову підтримку мають малі та середні фермерські господарства.
Ми в Google+