АКТУАЛЬНО

Міністр аграрної політики і продовольства радить
не продавати збіжжя за демпінговими цінами

Продовольчої пшениці буде менше, ніж очікувалось. Але урожай зернових за сприятливих умов становитиме 45 млн тонн.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час брифінгу у Пущі-Водиці після зустрічі з аграріями — Героями України, під час якої обговорювався законопроект «Про ринок земель» та проблемні питання зернового ринку.

Поспішиш — людей насмішиш

— На жаль, за даними з регіонів, ранні зернові, пшениця почали проростати у колосі через критично допустимі обсяги опадів, — констатував міністр. — Сподіваємось, що прогноз Укргідрометцентру про закінчення циклону у середу-четвер справдиться і нам таки вдасться зібрати 45 млн т зерна. Зрозуміло, продовольчої пшениці буде менше, а фуражу більше. Наскільки погодні умови зіпсували якість урожаю і які регіони постраждали від циклону найбільше, стане відомо до кінця тижня. Це станеться після того, як група фахівців вивчить ситуацію у регіонах, а науковці зроблять свої розрахунки, — повідомив очільник аграрного відомства, додавши, що дощі сприятимуть урожайності цукрового буряку і кукурудзи, якої посіяли цьогоріч на 350 тис. га більше, ніж у 2010-му. Відтак аграрії, які посіяли ці культури, виграють і зможуть компенсувати зернові втрати.

Міністр також порадив аграріям не поспішати продавати зерно нового врожаю за заниженими цінами. Останні, за його словами, диктують трейдери, які вирішили покласти на плечі сільгоспвиробників експортне мито (на пшеницю — на рівні 9%, але не менше 17 євро/тонна, на ячмінь — 14%, але не менше 23 євро/т, на кукурудзу — 12%, але не менше 20 євро/т), введене з 1 липня.

Микола Присяжнюк переконаний: ціни почнуть зростати вже у серпні внаслідок активізації закупівель на зовнішніх ринках та зернових інтервенцій в Аграрний фонд. До того ж, нині Мінагропрод веде переговори з Нацбанком і низкою комерційних банків щодо пролонгації кредитів для аграріїв, термін повернення яких спливає, аби сільгоспвиробники могли вчасно і без накладок (у вигляді набігання пені за відтермінування їх сплати) розрахуватись з фінустановою та ще й подорожче продати зерно.

 Відповідаючи на запитання журналістів щодо ініціатив Міністерства економічного розвитку і торгівлі ввести експортне мито на технічні культури та інші види агропродукції, Микола Присяжнюк зауважив, що документ з такою пропозицією в міністерство ще не надходив. Він також наголосив: «Позиція міністерства щодо всіх мит, звичайно, негативна. Ми розуміємо, що це вплине на ринок зерна і на перспективу розвитку виробництва зернових». Нагадаємо, що Мінекономрозвитку пропонує встановити експортне мито на соєві боби в розмірі 8%, але не менше 30 євро/т, насіння — 11%, але не менше 53 євро/т, соняшникову олію — 10%, але не менше 90 євро/т тощо.

Метал залатає бюджетні дірки

Президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко переконаний, що аграрії втратять і без введення додаткових експортних мит на сільгосппродукцію. За його оцінками, втрати становитимуть близько 18 млрд грн: 12 млрд — через відміну повернення ПДВ експортерам і 6 млрд через введення з 1 липня експортних мит на пшеницю, ячмінь, кукурудзу.

На його думку, доречніше було б закрити бюджетні дірки шляхом обкладення митом експорту металу або хімічної продукції.

— Ми порахували, щоб повернути у бюджет 18 млрд грн з металу, вистачить 0,42% експортного мита, що абсолютно не вдарить по металургійній галузі на відміну від аграрної, — зазначив Л. Козаченко, додавши, що нещодавно на одній з урядових нарад міжнародна аудиторська компанія «Ernst & Young» повідомила про щорічні втрати України у розмірі 40-55 млрд грн від несплати податків у металургійному комплексі. — А все тому, що виробник металу торгує сам з собою: власник заводу продає його по собівартості своєму торговому дому, зареєстрованому на Кіпрі, приміром, за 200 дол., а той у свою чергу збуває товар уже за ринковою ціною у 300 дол. А різницю у 100 дол. кладе собі у кишеню, — пояснив схему очільник УАК та Ради підприємців при Кабміні. — Не зрозуміло лише, чому кошти, які залишаються поза межами України і не надходять у бюджет, мають компенсувати аграрії? — слушно додав він.

— Або давайте введемо мито на міндобрива, — запропонував Леонід Козаченко. — Тоді внутрішні ціни на них впадуть, як впали на зерно, і аграрії зможуть внести у землю більше добрив. Відповідно зростуть врожаї, що позитивно вплине на агровиробництво та економіку держави. В іншому разі аграрії збільшуватимуть площі під соняшником, ріпаком, кукурудзою і зменшуватимуть їх під зерновими, — спрогнозував він. Та чи виграє від цього Україна?

Не менш критичним був гендиректор «Нібулона», Герой України Олексій Вадатурський. За його словами, уряд має у «м’якому» режимі контролювати ринок зерна, канали і спосіб його реалізації, а також уникати надання пріоритетів одній компанії перед іншими.

— Ринок зерна треба вивести із тіні і проводити його моніторинг, адже готівкові, бездокументарні розрахунки наносять колосальну шкоду агрокомплексу, — наголосив він, пояснивши: «Сьогодні зерно продають люди, за якими не числяться ні поля, ні зерно. Самі розумієте, як це може бути».

Ще однією проблемою, яка стала актуальною цього року, є активізація роботи різних інспекцій і служб, що вимагають різноманітні сертифікати, у тому числі на ГМО, ще до того як зерно вийшло з поля, поскаржився О. Вадатурський міністру, адже це заважає збору врожаю. Відповідно компанії, які їх штампують, ростуть як гриби після рясного дощу.