Подолання бар’єрів та життєвих труднощів для працівників миколаївського підприємства «Літопис» — справа буденна. У «Літописі» для них створено робочі місця та комфортні умови. Інваліди різних груп знайшли тут не тільки роботу, а й розуміння, затишок, людяність, родинність. Однак нині підприємство опинилося на межі банкрутства. Із ним не розрахувалися замовники виконаних робіт. А кошти тих, що розрахувалися, «зависли» в Держказначействі. Зароблені інвалідами на зарплату гроші існують, але виплатити їх неможливо. Тож людей з обмеженими можливостями, даруйте, обмежили повністю.
Власної долі літописці
Заснувала підприємство «Літопис» у 2007 році громадська організація інвалідів «Інститут соціальної політики» з метою створення робочих місць для інвалідів та реалізації програм підтримки людей з обмеженими фізичними можливостями.
Щойно підприємство запрацювало і книжкова друкарня в селі Кірове придбала у кредит обладнання і зробила ремонт, як гримнула криза 2008-го. Утім, цього ж року випустили першу книжку в твердій палітурці, придбали газетну лінію, розширили мережу книжкового виробництва. У 2009-му розпочали виробництво та реалізацію православної літератури і церковних товарів, інсталювали лінію виробництва парафінової церковної свічки. Через рік обсяг продажу церковних товарів сягнув 300 тисяч гривень на місяць. А потім настав застій, два роки «Літопис» майже не працював.
До реанімації підприємства доклав великих зусиль його нинішній керівник, Ілля Шполянський. «Із середини 2012-го ми запрацювали на повну силу, — зазначив Ілля Михайлович. — А минулий рік, попри його неоднозначність, став для нас роком розвитку. Ми втричі збільшили кількість працевлаштованих інвалідів, у 2,5 раза — обіг та прибуток, переїхали у нове приміщення, власним коштом зробили в ньому ремонт з урахуванням потреб інвалідів на візках. Майже вдвічі (із 1100 до 2100 гривень) зріс рівень заробітної платні».
Зараз підприємство активно розвивається за кількома напрямами: поліграфічні послуги, виробництво офісного паперу, реалізація канцтоварів, дистанційний продаж церковних товарів, розробка сайтів тощо. Місяць тому почали виробляти й корпусні меблі. Директор Миколаївського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів Олег Фідченко переконаний, що на «Літописі» зібрався колектив однодумців, який має бажання допомагати людям знайти себе у житті.
Для них вади — не завади
Соціальна відповідальність «Літопису» перед працівниками полягає не тільки в забезпеченні інвалідів роботою та зарплатою, а й у тому, що підприємство виступило ініціатором проекту «Безбар’єрне працевлаштування», аналогів якому немає в Україні. Миколаїв першим реалізує його, користуючись досвідом Канади.
Нещодавно завершився перший етап проекту, у рамках якого навчилися комп’ютерної грамотності та менеджменту 16 осіб. Троє вже працюють у «Літописі», сімох найближчим часом запросять на стажування, а ще один випускник надаватиме послуги з оновлення програмного забезпечення вдома. На наступному етапі проекту передбачається набрати вже дві групи за напрямами «Розробка веб-сайтів» та «Спеціаліст з віддаленого продажу». Така домовленість є між обласним центром зайнятості, Чорноморським держуніверситетом ім. П. Могили, Миколаївським обласним відділенням Фонду соцзахисту інвалідів та підприємством громадської організації «Літопис».
Як повідомила в. о. директора Миколаївського обласного центру зайнятості Олена Димчишина, слухачів навчають безплатно коштом Фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування України на випадок безробіття. Потурбувалися про студентів і спонсори. Кожен із учасників проекту отримав у подарунок сучасний ноутбук.
Мама двох дітей Катерина Рогатіна вдячна за можливість працювати як на підприємстві, так і вдома. «Мені дуже подобається колектив, — ділиться враженнями пані Катерина. — Почуваюсь як у родині — комфортно, позитивно. Зручно, що до місця роботи підвозять спеціальним транспортом. Я намагалася самостійно знайти роботу, але стикалася зі складнощами. Ілля Михайлович запропонував взяти участь у проекті, за що йому красно дякую». Катерина Ємельянова, яка також завершила навчання на курсах, задоволена, що на підприємстві створено гідні умови праці та відпочинку. Усі виробничі та підсобні приміщення опалюють, санвузли спеціально обладнано для інвалідів-візочників, на вході — пандус за всіма нормами. Знайшов себе на підприємстві як системний адміністратор та спеціаліст із просування сайтів Андрій Головань.
А Ілля Шполянський розробляє ідею створення кадрового агентства для інвалідів, яке надаватиме послуги безкоштовно.
Не пожертви просять — заробленого
На жаль, серйозною перепоною на шляху до здійснення задуманого постала складна фінансова ситуація. «Увесь 2013 рік ми поставляли продукцію бюджетним установам. Нині таких замовників у нас близько 300 із п’яти областей України, — пояснює Ілля Михайлович. — Із травня-червня 2012 року почали виникати заборгованості. Тобто розпорядники коштів товар у нас отримували, віддавали відповідні матеріали до казначейства. Але казначейство не проводило гроші у зв’язку із дефіцитом на єдиному казначейському рахунку».
Спочатку ці затримки сягали 2—3 тижнів, потім місяць і більше. Під кінець 2013-го загальна сума боргу становила 280 тисяч гривень. Нині — понад 400 тисяч. У січні-лютому цього року люди працювали по півзміни, відповідно — отримували нижчу зарплату. «У разі неотримання коштів найближчим часом, — бідкається керівник, — ми змушені будемо скорочувати кількість співробітників. Виникли борги і перед нашими постачальниками, які позиваються з нами. Є вірогідність, що рахунок арештують, і тоді роботу підприємства буде повністю паралізовано».
Начальник департаменту соцзахисту населення Миколаївської ОДА Ольга Сивопляс зазначає: «Ми працюємо з боржниками і з’ясували, що всі платіжні доручення з розрахунків з підприємством передано до казначейства. Але є захищені статті держбюджету, які фінансують у першу чергу. Ми просимо казначейство пропустити платежі «Літопису». Адже прекрасно розуміємо, що йдеться про соціально незахищених людей».
Влада підтримує всі 14 підприємств області, на яких працюють інваліди, але «Літопис» найактивніше, адже там із 30 працівників 23 — інваліди різних груп. Торік було розпорядження, яким підприємству надано дозвіл на користування пільгами з оподаткування. У лютому цього року прийнято рішення про доцільність надання фінансової допомоги «Літопису» на зміцнення матеріально-технічної бази і на створення нових робочих місць. На жаль, спрямувати ці кошти на виплату зарплати неможливо за чинним законодавством. Тож «Літопис» чекає на розрахунок.
Звісно, нинішня ситуація в країні, коли недостатньо грошей на утримання армії та соцвиплати, обмежує і без того обмежені можливості співробітників підприємства. Але тут ідеться про гроші, зароблені людьми з інвалідністю. Людьми, які не скаржаться, не просять допомоги, а щодня долають свої хвороби та біль. І працюють, аби забезпечити своє більш-менш нормальне існування.
Ми в Google+