Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Київ — Пекін — Чжухай — Гуанчжоу

І Піднебесна їх успішно рекрутує в багатьох країнах, зокрема в Україні. Знаючи наш так званий залишковий принцип — явно не пріоритетне ставлення держави до науки. Якщо Китай вкладає в цю галузь понад 2% ВВП, то сумарний рівень фінансування української науки з усіх джерел нині не перевищує 0,2 % нашого ВВП, який, звичайно, не порівняти з китайським. Не вчимося ми і далі на власних помилках. Важкі наслідки  масового виїзду за кордон (насамперед до Ізраїлю, Західної Європи та США) у перші роки незалежності десятків тисяч найталановитіших і знаних українських науковців ще довго пожинатимемо.

Тож вселяють надію нинішні підходи держави до механізмів участі наших учених у міжнародній науковій співпраці. Їх спрямовано саме на зупинення масового відпливу мізків, на певне зменшення  неконтрольованої міграції по всьому світу найталановитіших українців. На цьому акцентував доктор фізико-математичних наук заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, повернувшись кілька місяців тому з Китаю. 6 червня в місті Яньтань провінції Шандун відбулося третє засідання підкомісії з науково-технічного співробітництва в межах загальної Комісії зі співробітництва урядів України і Китаю. Пан Стріха очолював українську делегацію.

«Українському інтересові, — вважає він, — у двосторонній співпраці відповідає перехід від безконтрольної міграції наших фахівців до створення спільних науково-дослідних центрів і лабораторій — і на території Китаю, і на території України. Тут відповідний досвід уже є: шість таких організацій діють у провінції Шаньдун, ще дві — у провінції Гуандун».

Один з найважливіших підсумків засідання підкомісії в Яньтаї, пише Максим Стріха у газеті «Світ», — «те, що цей підхід підтримав і заступник міністра освіти і технологій Китаю Чжан Цзяньго, який очолював китайську делегацію».

Розпочав розмову саме з кадрового питання в контексті міжнародної науково-технічної співпраці, бо воно вельми актуальне. Його не тільки ґрунтовно порушено в уже згаданому галузевому виданні «Світ» (№25—26, липень 2018 р., засновники Міністерство освіти і науки та Національна академія наук), — ця тема була предметом обговорення й під час зустрічі 6 вересня цього року віце-президента НАНУ академіка Анатолія Загороднього з делегацією Академії наук провінції Гуандун, яку очолював її президент Ляо Бін.

Мені довелося бути на тій зустрічі. Там я і познайомився з доктором Дун Чуньлином, директором Китайсько-українського інституту зварювання імені Є.О.Патона (КУІЗ), що розташований в місті Гуанчжоу. Це столиця провінції Гуандун з населенням понад 100 мільйонів. Наше коротке тоді спілкування з цим відомим у Китаї науковцем за два тижні продовжилося в КУІЗі.

Таку високу оцінку цій науковій установі дала, за словами китайських співрозмовників, головна газета КНР «Женьмінь Жібао». У цьому переконався і кореспондент «Урядового кур’єра» після кількох годин перебування в КУІЗі.

Ці симпатичні макаки — вперше в історії людства клоновані примати — потужний прорив китайських учених у світову нейробіологію. Фото з сайту news.cgtn.com

«Це зразок міжнародної науково-технічної співпраці»

…Творчий процес у виробничих приміщеннях однієї з лабораторій  інституту не переривався й тоді, коли ми зайшли туди. Група фахівців, тепло відреагувавши на наше привітання, уважно роздивлялася зразки деталей, щойно, як з’ясувалося, зварених лазерною установкою потужністю 10 кіловат.

— Ці роботи німецького виробництва, але все оснащення —продукт нашої співпраці з китайськими колегами, — пояснював мені Владислав Хаскін, провідний співробітник Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона, куратор цього напряму досліджень в гуанчжоуському КУІЗі.

Владислав Юрійович, доктор технічних наук, уже кілька років з невеликими перервами перебуває в Китаї як представник української сторони у двосторонній науково-дослідній співпраці з виконання спільних проектів. А безпосередній керівник від України — доктор технічних наук Володимир Коржик, співдиректор КУІЗ. Він бере участь і в реалізації науково-технічних та інноваційних програм України і Піднебесної в межах завдань Китайсько-українського інституту зварювання імені Є.О. Патона. Нині Володимир Миколайович перебуває у Гуанчжоу у відрядженні на три місяці. За видатні наукові досягнення його нагороджено міжнародною премією дружби провінції Гуандун та премією дружби уряду КНР, а 2015 року обрано Почесним громадянином міста Гуанчжоу.

Серед найважливіших досягнень інституту його директор Дун Чуньлінь не без гордощів називає розроблення обладнання і ключових технологій для автоматичного контактно-стикового зварювання з оплавленням для магістральних трубопроводів, високоефективну технологію автоматичного зварювання товстих листів з високоміцної сталі для морської інженерії, інноваційну групу передових технологій і обладнання лазерного та плазмового зварювання.

— Я читав, що ваш інститут досліджує та розробляє технології безкровного зварювання і різання тканин печінки.

— Так, ми над цим також працюємо, — відповів пан Чуньлінь, —  завдячуючи  співпраці з інститутом Патона. Успішно проведено спільні дослідження зварювання м’яких живих тканин. Виконано роботи з вибору параметрів зварювання та оптимізації алгоритму, а також оптимізації процесу зварювання, що дає змогу замінити традиційну технологію зашивання на біологічну зварювальну. Дослідження показали, що технологія високочастотного зварювання дає змогу з’єднувати тканини без швів.

— А чи використовують ці революційні технології у практичній медицині?

— Технологію високочастотного зварювання м’яких живих тканин під час операцій у людей у Китаї поки що не використовують, проводять лише досліди на тваринах.

З розмови з Дун Чуньліном зрозумів, що до широкого впровадження в медичну практику такої прогресивної  технології чекати залишилося недовго. Будь-які сумніви з цього приводу розвіює унікальне досягнення китайських науковців, про яке на початку цього року повідомив авторитетний міжнародний науковий журнал Cell. Ішлося про прорив у світовій біології наукової групи Сунь Цяна з Дослідного центру нейробіології при Академії наук Китаю. Ученим цього центру вдалося вперше у світі успішно розв’язати технічно складне завдання клонування приматів — макаки. «Чарівна історія з китайського роману «Мандрівка на Захід» про перевтілення волосин у цілком однакових мавп відбувається на наших очах», — повідомляв про це журнал «Китай» (2/2018).

Фундаментальні дослідження — основа інновацій

Так вважають у Китаї. Цей висновок образно і вдало прокоментував один із провідних вчених Інституту біологічних досліджень спадковості та розвитку Академії наук Китаю. «Зв’язок між фундаментальними і прикладними дослідженнями схожий на взаємозв’язок між фундаментом і спорудою. Зазвичай не бачимо фундаменту, проте він необхідний для створення будівлі. Це і є роль фундаментальних досліджень. Що ширший, глибший і міцніший буде фундамент у вигляді фундаментальних досліджень, то міцнішою і гарнішою буде споруда країни інноваційного типу».

Одна з причин, відверто зазначають китайські фахівці, що в галузі ключових технологій їхня країна все ще залежить від інших, полягає в недостатній кількості фундаментальних досліджень. При цьому називають цікаву цифру: майже 90% сучасних технологічних інновацій у світі — підсумки саме фундаментальних досліджень. На цьому акцентували і деякі учасники нещодавнього Міжнародного комунікаційного форуму «Нова епоха, новий Шовковий шлях, новий імідж», що відбувся 19—21 вересня в місті Чунхай провінції Гуандун.

Це питання вважає найактуальнішим і керівництво держави. У звітній доповіді ХIХ з’їзду КПК поставила чітке завдання на наступні роки: «Орієнтуючись на передові світові рубежі науково-технічного розвитку, інтенсифікувати фундаментальні дослідження, здійснити значний прорив у фундаментальних дослідженнях перспективного характеру і оригінальних дослідженнях спрямувального характеру». У це вкладають колосальні кошти. І є результати: за п’ять років (2012—2017) Китай на 70% збільшив «загальну кількість наукових робіт міжнародного рівня» і посів за цим показником друге місце у світі.

«Щоб зібрати висококваліфікованих фахівців з усього світу», повідомляє одне з найавторитетніших видань Китаю, у Пекіні, Шанхаї, Нанкіні та інших мегаполісах було оприлюднено заходи із залучення не лише вже досвідчених наукових кадрів, а й студентів-іноземців, котрі мають перспективні бізнес-плани у пріоритетних галузях. Вони, як й інші «певні категорії цінних зарубіжних фахівців», можуть отримати пільги. Зокрема візи категорії S1 терміном від двох до п’яти років. Це аж ніяк не поодинокі випадки з огляду на те, що мегаполіси намагаються стримувати зростання кількості населення.

 І такі заходи, що стимулюють, по суті, експорт найкращих умів, уже дають результати. Як зазначив у виступі на згадуваному форумі американський економіст лауреат Нобелівської премії Томас Сарджент, «нині швидкість інновацій у Китаї втричі вища, ніж у Сполучених Штатах. Китай проводить фундаментальні дослідження і розробки в галузі науки і техніки».

Залишається додати, що у серпні 2016-го китайський уряд оприлюднив Державну програму  науково-технічних інновацій на 13-ту п’ятирічку (2016—2020 рр.). Вона передбачає реалізацію окремої програми — перетворення Китаю на «основний інноваційний центр штучного інтелекту (ШІ) у світі».

Для досягнення цієї мети Міністерство науки і технологій КНР наприкінці  минулого року затвердило трирічний план розвитку ШІ. Щоб переманити до себе висококласних фахівців у цій галузі, що працюють у провідних західних компаніях, державні та приватні фірми Піднебесної не шкодують грошей. Якщо у США провідні дослідники в галузі ШІ, повідомляє журнал «Україна — Китай», можуть отримувати пропозиції про роботу зі щорічною винагородою до півмільйона доларів, то китайські компанії подвоюють ці суми.

Україна має значний науковий потенціал. Головне — ефективно його використовувати

Економічні можливості нашої країни для відповідного фінансування науково-технічних досліджень та розробок, звичайно, непорівнянні з китайськими. Про порівняння не може йтися. Але навіть у цих реаліях Україна має колосальний науковий потенціал, який визнано у всьому світі. Це зайвий раз підкреслює виданий Міністерством освіти і науки каталог «Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН». Його презентувала на початку року міністр Лілія Гриневич. Збірник, надрукований і англійською мовою, містить інформацію про 240 інноваційних науково-технічних розробок 30 університетів країни. Розробки згруповано за 10 напрямами, що відповідають перспективним шляхам розвитку української науки і економіки: аграрно-промисловий комплекс і біотехнології, науковий супровід безпеки і оборони, інформаційно-комунікаційні технології, нові матеріали і нанотехнології. Серед розробок світового рівня, наприклад, НТУУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського, — наносупутник PolySTAN-2, який нині перебуває на орбіті, та безпілотник Spectator, що вже в промисловому виробництві.

Однією з найпотужніших інноваційних галузей в Україні Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає індустрію інформаційних технологій. Нині вона, де створено вже понад 120 тисяч високооплачуваних робочих місць, дає 3% ВВП країни й посідає третє місце за обсягом експортної виручки. Про це глава уряду заявив у привітанні працівників української ІТ-індустрії з Днем програміста. «Лише завдяки знанням, навичкам та наполегливості нашим співвітчизникам вдалося з нуля побудувати одну з найпотужніших галузей країни, визнану в усьому світі».

Тому нині важливо створювати найкращі умови не лише для зміцнення нашого унікального наукового потенціалу, а і його збереження, ефективнішого використання в національних інтересах. До цього має спонукати стрімкий розвиток трансферу технологій у КНР, який став ще помітнішим після ухвалення 2015 року спеціального закону. Він, до речі, передбачає значні персональні винагороди для науковців — творців інноваційних перспективних винаходів, що працюють у державних структурах. Одним з реальних шляхів вирішення актуальних питань, зокрема у двосторонній взаємодії України і Китаю в галузі науки, техніки та інновацій, в НАНУ бачать створення спільних науково-технологічних інноваційних центрів.

Це, до речі, уже передбачає угода про стратегічну співпрацю між НАН України та Академією наук провінції Гуандун, яку було підписано у грудні 2017 року. Про це відбулася розмова на згадуваній на початку матеріалу зустрічі Анатолія Загороднього з делегацією науковців цієї провінції. Основними функціями такого спільного центру, зазначив академік Загородній, українська сторона вважає «насамперед координацію двосторонньої співпраці, можливість розподілу коштів, проведення спільних науково-технічних конкурсів, попередню оцінку спільних проектів, урегулювання питань трансферу і передачі технологій, реєстрацію центру як юридичної особи в провінції Гуандун».

Президент Ляо Бін позитивно відгукнувся на такі міркування української сторони і зазначив, що на створення спільного науково-технологічного інноваційного центру уряд провінції Гуандун уже передбачив 100 мільйонів юанів. Це понад 15 мільйонів доларів.