Підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень наробило багато галасу. Одні стримано раділи покращенню рівня життя, інші навпаки голосно звинувачували заплановане підвищення мало не в усіх економічних проблемах країни. Мовляв, й інфляцію таке рішення уряду спровокує, і зарплати небідних, приміром, суддів та антикорупціонерів суттєво зростуть. Як відобразиться на житті звичайних українців підвищення мінімалки вдвічі, дізнався «Урядовий кур’єр».
Складний вибір
Коли в травні 2016 року ухвалювали Операційний план дій уряду, вже тоді в ньому закладали підвищення мінімальної заробітної плати. Дискутували не про те, підвищувати мінімалку чи ні, а до якого рівня. Тоді розглядали кілька варіантів: 2175 чи 2500 гривень. Державна фіскальна служба офіційно пропонувала Мінсоцполітики підвищити мінімальну заробітну плату до 5000. Тож виникає запитання — чому зупинилися на 3200? А тому, що в жовтні 2016 року Кабінетом Міністрів було узгоджено вартість набору продовольчих та промислових товарів, на підставі яких затверджується прожитковий мінімум. Цього не робили 15 років.
«Коли ми почали рахувати, з’ясувалось, що в 2016 році розмір не затвердженого юридичного, а фактичного прожиткового мінімуму становив 2800, а в 2017 році — 3200 гривень, — роз’яснює міністр соціальної політики Андрій Рева. — Аби в майбутньому не було спекуляцій, хочу пояснити: коли ми говоримо про прожитковий мінімум, враховуємо зарплату з податками. Тобто 3200 гривень — це прожитковий мінімум в Україні фактичний. Звичайно, якщо ми його затверджуємо, то як може бути заробітна плата людини, яка працює повний місяць, меншою за цю суму? Адже це межа біологічного існування. Ми не маємо морального, політичного і юридичного права робити її меншою».
Перед тим як зупинитись на мінімалці 3200, урядовці та експерти провели розрахунки, які показали, що в приватному секторі зарплату, меншу від прожиткового мінімуму, фактично отримує понад 2,4 мільйона громадян, а на рівні мінімальної — 1,1 мільйона та ще приблизно 2,6 мільйона — в бюджетній сфері.
Коли експерти проаналізували зарплати працюючих у приватному секторі, з’ясували дуже цікаві цифри: серед 1,1 мільйона, які отримують менше прожиткового мінімуму, — 47 тисяч керівників приватних підприємств декларують заробітну плату 1450 гривень на місяць. Якщо керівник підприємства декларує таку зарплату, то яка вона в головного бухгалтера? Відповідь проста: не більша від тієї, яку отримує керівник. То чи може на цих підприємствах хтось отримувати більше за керівника? Знову напрошується відповідь: ні.
«Ми зіткнулись із ситуацією, коли мінімальну зарплату використовують як елемент офіційної сплати податків, — каже Андрій Рева. — Логічно передбачити, що певну частину зарплати отримують в інший спосіб. Тому підвищуючи зарплати, які фактично існують в приватному секторі, ми передовсім маємо на увазі їх детінізацію».
У бюджетній сфері гроші в конвертах не виплачують. Тому для 2,6 мільйона бюджетників це буде реальне підвищення зарплати.
Курс на детінізацію
«Зокрема хочу сказати про великі підприємства. До речі, коли ми вели перемовини з Міжнародним валютним фондом, вони дуже переймалися, як відіб’ється підняття мінімальної зарплати вдвічі на фонді оплати праці підприємств, які експортують продукцію, — каже очільник Мінсоцполітики. — Адже саме завдяки їм валюта надходить в Україну. Справді, в них існує тарифна сітка, прив’язана до мінімальної зарплати. Тобто якби мінімальну зарплату використовували далі як розрахунок, то весь фонд оплати праці на цих підприємствах треба було б підвищити вдвічі. Вони цього фізично не змогли б зробити. Тому в законі №5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прописано, що з 1 січня 2017 року під час встановлення розмірів посадових окладів у небюджетній сфері використовують норматив 1600 гривень доти, доки буде внесено зміни в колективний договір і галузеві угоди. Оклади зростуть з 1450 до 1600 гривень (тобто більш ніж на 10%). Тому говорити про те, що це нереальна сума і підприємці її не потягнуть, немає підстав. До речі, на великих підприємствах частка заробітної плати до 3200 гривень становить 0,4%. Тож вони навіть не відчують цього зростання».
Приватним підприємцям I та II груп доведеться вийти з тіні. Щоб не перекладати тягар на всіх однаково, в зазначеному законі передбачено, що сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) для підприємців I групи становитиме 50% розміру мінімальної зарплати. Тобто вони сплачуватимуть ЄСВ не з 3200, а з 1600 гривень. Так, підвищення розміру ЄСВ для бідної категорії підприємців, адже йдеться передовсім про тих, хто сам торгує на базарі, не відбулось. Тому уряд зробив максимум, аби врахувати всі позитивні й негативні наслідки від суттєвого підвищення мінімальної заробітної плати.
Водночас рішення щодо підвищення зарплат обговорювалось з Нацбанком. Його фахівці вважають, що такий крок не вплине на розмір інфляції. За даними цієї фінансової установи, максимально можливе підвищення мінімалки — додатково 1% інфляції протягом року.
Щодо скорочення робочих місць і тінізації. У Мінсоцполітики прораховували ефект від підвищення мінімалки за трьома варіантами: песимістичний, помірно оптимістичний і оптимістичний.
Песимістичний — це коли приблизно половина підприємців піде в тінь. Але 50% підприємців не може піти в тінь одночасно. От якби підвищення становило 20—30%, тоді підприємець, який має 10 працівників, міг би дві третини скоротити, але звільнити 50% персоналу він не зможе.
«Ми прорахували максимально можливе скорочення в 40% і закладали в бюджет цифри найгіршого варіанта розвитку подій, — наголошує міністр. — А щоб цього не сталося, для місцевих органів влади передбачили можливість контролю за тіньовою зайнятістю. Отже, ми комплексно продумали всі заходи для того, щоб підняти мінімальну заробітну плату в 3200 гривень. До речі, оптимістичний — все залишається, як є, тільки мінімальні зарплати підняли вдвічі».
Варто наголосити, що мінімальну зарплату не братимуть як розрахункову величину, зокрема під час складання схем посадових окладів, визначення плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо. Тож зарплати суддів «відв’язали» від мінімалки. Тому оклади для цієї категорії працівників не зростатимуть.
Отже, країна починає поступово рухатись у напрямі підвищення рівня життя українців.
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+