Нині з упевненістю вже можна твердити, що в останній день весни Україна майже позбулася російського газового зашморгу, який накинули на неї у 2009 році тодішній глава українського уряду спільно з Путіним. Стокгольмський  арбітражний суд фактично  вибив з рук кремлівських шантажистів енергетичну зброю, яку вони використовували не лише проти нашої  держави, а й проти багатьох країн Європи. Щоправда, тамтешні компанії, стосовно яких діяв принцип «бери або плати» набагато раніше привели до тями російського газового монополіста через той же Стокгольмський арбітраж.

Дискримінаційна вимога

Інколи Газпром, передбачаючи свою поразку, ще до суду йшов на поступки європейським споживачам не лише відносно кабального пункту угод «бери або плати», а й щодо зниження ціни на вуглеводні. Україна ж лише після Революції Гідності, у червні 2014 року, звернулася в Стокгольмський арбітраж, щоб змусити Газпром дотримуватися цивілізаційних правил гри в економічних питаннях. Оскільки за кабальним контрактом від 2009 року ціна на газ для українських споживачів була найвищою серед європейських країн, то в Україні підрахували, що за роки, протягом яких Нафтогаз  закуповував вуглеводні в російського монополіста, було переплачено 17,9  мільярда доларів. Саме на таку суму і був поданий позов в міжнародний арбітраж.

У свою чергу російський газовий монополіст подав проти «Нафтогазу України» зустрічний позов. Його фінансові претензії до української компанії становили 45,7 мільярда доларів. В цю суму Газпром включив  34,5 мільярда доларів за непоставлений газ на вимогу «бери або плати», 2,2 мільярда  спірної ціни на газ, який Україна закупила  в IV кварталі 2013 року і II кварталі 2014 року, різні штрафи та відсотки. Темою цих віртуальних боргів він намагався шантажувати нашу державу і весь час педалював її на міжнародному рівні, намагаючись кинути тінь на Україну як на ненадійного партнера.

Варто мабуть згадати, що упевненості в тому, що Україна виграє справу не було раніше навіть у керівництва Нафтогазу. І там вже розробляли плани виходу з ситуації, якщо цей астрономічний борг повісять на шию компанії.  Але судді Стокгольмського арбітражу, на відміну від багатьох українських, вкотре підтвердили, що дорожать своєю репутацією незалежних і у своїх діях  керуються лише законами та справедливістю. 

 Безперечно, нехай і попереднє рішення Стокгольмського арбітражу стало тріумфом для України і нищівною поразкою для кремлівських шантажистів. Адже норма «бери або плати» судом фактично визнана дискримінаційною і повністю скасована. Задоволено вимогу Нафтогазу щодо скасування газпромівської заборони для української сторони на реекспорт газу. Переглянута і його невигідна для України формула ціни.

Рішення Стокгольмського арбітражу для російської сторони стало настільки приголомшливим, що там не змогли навіть придумати чергову побрехеньку, як зазвичай це робить Кремль.  Раніше, коли Газпром метав блискавки у бік України, висловлював претензії до закордонних споживачів та звинувачував їх у неіснуючих насправді гріхах, то це робили зазвичай заступники, або й сам керівник цієї структури. Нині ж, коли потрібно було прокоментувати свою поразку після рішення Стокгольмського арбітражу, то до журналістів випхали  всього-на-всього заступника  начальника департаменту Сергія Коваля, який спромігся лише на те, щоб сказати: «Дійсно, ми тільки що отримали проміжне рішення арбітражу. Воно присвячене вирішенню принципових юридичних питань і не містить в собі будь-яких конкретних цифр. Обсяг документа дуже великий, це 790 сторінок. Ми зараз аналізуємо його зміст, щоб прийти до будь-яких висновків». І ні слова про те, що їх спроба пограбувати нашу державу на 47,5 мільярда доларів  накрилася мідним тазом, як і намагання заборонити Україні реекспорт газу.

Однак цей ймовірний програш несе у собі для російських «наполеончиків» не лише  економічну, а й політичну складову. Він як бумеранг повернувся до того, хто його запустив. Але не в руку, а вцілив у лоб. В економічному плані рішення арбітражу ще раз продемонструвало європейським країнам, що російський газовий монополіст  займається по суті здирництвом, диктуючи свої захмарні ціни зарубіжним споживачам. Тому його необхідно ставити на місце і змушувати до цивілізованих, а не бандитських методів бізнесу. А в політичному плані — це нищівний удар по іміджу кремлівських карликів, які уявили себе ледь не вершителями долі  всього світу. Тому сподіватимемося, що їх чекає доля жаби, яка надувала щоки доти, доки не лопнула.

Не рада коза на торг, та ведуть

Окрім того, стокгольмським «сюрпризом», судячи з усього, справа не закінчиться. Як відомо, Вищий господарський суд України 16 травня відмовив в задоволенні касаційної скарги Газпрому на рішення про сплату Україні 170 мільярдів гривень за невиконання російським газовим монополістом  контракту щодо об’єму транзиту газу українською ГТС. Оскільки російська компанія відмовилася сплачувати штраф добровільно, Антимонопольний комітет України  вже звернувся до виконавчої служби про примусове стягнення майна Газпрому. Якщо ж і після цього російська сторона не виконуватиме рішення суду, то не виключено, що Україна звернеться до європейських країн щодо накладення арешту на майно Газпрому задля виконання рішень суду.

Остаточне рішення Стокгольмського арбітражу щодо контракту на закупівлю газу в російського газового монополіста «Газпром» буде оголошено орієнтовно наприкінці червня. Як зазначив міністр юстиції України Павло Петренко, вчорашні рішення — це формально попереднє рішення. Остаточне  буде оголошено десь орієнтовно наприкінці червня. Але при цьому міністр наголосив, що це попереднє рішення, яке є програшем Росії, дає можливість прогнозувати остаточне рішення. “Після цього рішення багато країн і багато компаній в країнах Європи можуть піти до суду і мати всі шанси скасувати невигідні, неринкові, неекономічні ціни, які їм колись нав’язали Росія і Газпром», — сказав міністр.

Безумовно, рішення Стокгольмського арбітражного суду то для України є виграшним у всіх аспектах. Адже ми продемонстрували світу, що можемо відстоювати свою гідність не лише в боях, а й в економічному протистоянні з країною-агресором.