Зовнішньополітичне відомство нашої держави сьогодні на передовій євроінтеграційного поступу України. Про найважливіші аспекти зовнішньої політики і перспективу інтегрування з ЄС «Урядовий кур’єр» запитував у міністра закордонних справ Леоніда КОЖАРИ.
— Леоніде Олександровичу, Україна виходить на фінішну пряму перемовин про асоціацію з Євросоюзом. До саміту «Східного партнерства» залишається кілька тижнів. Наскільки велика ваша впевненість у тому, що угоду буде підписано наприкінці листопада?
— З огляду на значний обсяг роботи, яку на сьогодні вже реалізовано українською стороною, ми сподіваємося, що Угоду про асоціацію між Україною та ЄС буде підписано, як і заплановано, під час Вільнюського саміту «Східного партнерства».
Як відомо, під час 16-го саміту в лютому цього року Україна та ЄС домовилися про кроки, які потрібно зробити на шляху до підписання Угоди про асоціацію, зокрема щодо модернізації законодавства про вибори, реформування системи правосуддя, посилення боротьби з корупцією тощо.
Усвідомлюючи важливість здійснення відповідних реформ з удосконалення виборчого законодавства, системи правосуддя, а також активізації процесу внутрішніх реформ відповідно до Порядку денного асоціації Україна— ЄС, сьогодні ми докладаємо всіх зусиль для виконання відповідних завдань з метою підписання Угоди про асоціацію в листопаді цього року. Нині можна констатувати істотний прогрес у реформуванні зазначених сфер, що підтверджують мої європейські колеги під час наших переговорів.
Переконаний, що укладення угоди відповідає нашим спільним з ЄС інтересам як з точки зору демократичного майбутнього України на основі спільних цінностей, так і в ширшому загальноєвропейському контексті.
Для України, безперечно, Угода про асоціацію стане найкращим стимулом з точки зору подальшого здійснення широкомасштабних реформ, посилення демократичного розвитку та верховенства права.
Щодо зони вільної торгівлі, створення якої передбачено угодою, то в цьому питанні є взаємна вигода як для споживачів, так і для бізнесу України та Євросоюзу.
— Чи залишаються ще принципові питання, через які сподівання на Вільнюс можуть не справдитися?
— Ми виходимо з того, що укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС сприятиме подальшому утвердженню в нашій державі європейських цивілізаційних цінностей та стандартів права, належного врядування, боротьби з корупцією, поваги до демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод, поваги до принципів суверенітету й територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, сповідування принципів вільної ринкової економіки, протидії різним формам транснаціональної організованої злочинності, сприяння сталому розвитку тощо.
Вважаємо, що Україна забезпечила суттєвий прогрес у реалізації наших спільних зі стороною ЄС домовленостей, досягнутих у ході лютневого саміту Україна—ЄС.
Упевнений, протягом місяця, що залишається до саміту, цей прогрес буде додатково закріплений, зокрема, в таких питаннях, як розгляд Верховною Радою України законопроектів про прокуратуру, вибори, а також у діяльності Моніторингової місії Європейського парламенту на чолі з колишніми президентами Петом Коксом та Александром Кваснєвським.
Крім того, з огляду на вибори до Європейського парламенту і зміни складу Європейської комісії в 2014 році, а також проведення виборів в Україні в 2015 році листопад є найоптимальнішим строком для підписання Угоди про асоціацію.
— Сьогодні не оминути і теми виконання нашою країною Плану дій з візової лібералізації. Адже пересічні громадяни й досі потерпають від дискримінації при отриманні дозволів на виїзд за кордон. Водночас вітчизняний політикум не виявляє такої одностайності, як, приміром, при обговоренні деяких євроінтеграційних законів.
— Питання запровадження безвізового діалогу є одним з ключових у відносинах України з Європейським Союзом, оскільки політична та економічна інтеграція напряму залежить від міжлюдських контактів.
Нещодавно набула чинності так звана «посилена» Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. А це означає, що зроблено ще один крок до того, щоб українці вільно подорожували Європою.
Ми продовжуємо працювати в рамках Плану дій щодо лібералізації візового режиму, який було представлено нашій країні в листопаді 2010 року.
Варто зазначити, що Україна стала першою країною не з Балканського регіону, якій Євросоюз надав подібний документ. Це стало яскравим свідченням готовності Євросоюзу до подальшого поглиблення відносин з Україною.
На сьогодні ми наблизилися до завершення першої фази згаданого Плану дій. З метою переходу до другої фази Плану дій нашій державі ще потрібно вдосконалити національне законодавство у сфері боротьби з корупцією та запобігання проявам дискримінації відповідно до вимог ЄС.
Врегулювання зазначених питань сприятиме позитивному рішенню сторони ЄС щодо переходу України до другої фази зазначеного Плану дій.
Окремо хочу наголосити, що всі зазначені заходи уряд здійснює не заради формального виконання критеріїв ЄС, а з розумінням того, що вони необхідні для розбудови стабільної і процвітаючої України, для гідного майбутнього кожного українця, кожної української родини.
Українське суспільство з нетерпінням очікує скасування віз у ЄС, і я переконаний, що завдяки консолідації зусиль, у тому числі наших парламентаріїв, ці очікування невдовзі стануть реальністю.
— Свого часу в НАТО з розумінням поставилися до рішення України більше не прагнути до членства в Альянсі. Та сучасний стан речей не унеможливлює взаємовигідного партнерства. Дедалі частіше лунають і заклики відновити перемовини про зближення з Організацією Північноатлантичного договору. На вашу думку, в осяжній перспективі це можливо?
— Прагнення набути членства України в НАТО не мало консенсусної підтримки ані серед суспільства, ані в українському політикумі.
Закладена в Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року формула забезпечення національних інтересів і безпеки України, яка, зокрема, передбачає продовження конструктивного партнерства з НАТО та неучасть у військово-політичних союзах, врахувала наявні в Україні реалії.
Такий крок дав змогу зняти заполітизоване у суспільстві питання членства в НАТО, а також подразник у відносинах із деякими західноєвропейськими країнами та РФ. Водночас цей крок відкрив шлях до розбудови прагматичних партнерських відносин з НАТО і спільної реалізації предметних справ щодня. За останні роки партнерство з НАТО спрямовано в русло привнесення найбільш передового досвіду і технологій під час реалізації військової реформи, розвитку Збройних сил, зміцнення обороноздатності та суверенітету держави. Продовжується і розширюється співпраця в інших сферах, зокрема в напрямах економіки, науки, захисту довкілля, запобігання надзвичайним ситуаціям. Наприклад, нещодавно започатковано новий спільний проект із безпечного перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися в Україні внаслідок оборонних програм колишнього СРСР.
Нинішнє партнерство з НАТО для України найоптимальніше, у тому числі з точки зору гарантування безпеки і суверенітету нашої держави.
— Останніми роками словосполучення «газова війна» щоосені ставало актуальним. Однак нещодавно ви заявили, що перерозподіл ринку унеможливить повторення таких відносин з Росією. То як, на східному фронті наступу не буде? Бо зима не за горами.
— Нинішня політика України в енергетичному секторі спрямована на диверсифікацію постачань природного газу. Наша держава вже почала купувати газ на європейському ринку, який є значно дешевшим. Ми маємо намір і далі йти цим шляхом, якщо не буде знайдено компромісних рішень з нашими російськими партнерами.
На мою думку, ситуації, що були в 2006 і в 2009 роках, сьогодні не можуть повторитися в жодному разі. По-перше, тому що ринок газу в Європі кардинально змінився: упродовж короткого часу Європа пройшла величезний шлях щодо диверсифікації джерел постачання газу. По-друге, тому що Україна також доволі успішно реформувала свій газовий ринок. Підписано контракт з компанією «Шелл» з освоєння родовищ сланцевого газу. Незабаром очікуємо на підписання контракту з компанією «Шеврон» з освоєння Олеського родовища сланцевого газу.
— Дипломатія — це й так мистецтво можливого. Та заховатися сьогодні у власному будиночку, обгородженому парканом, — шлях в нікуди. В об’єднаної Європи, може, й не безхмарне, але перспективне майбутнє. На вашу думку — не як міністра, а як громадянина і батька — у мільйонів українців, передовсім молодих, є шанс стати європейцями без застережень?
— Молоді українці вже сьогодні переважно є європейцями за духом, настроями, світоглядом. Бути європейцем для них означає бути свідомим, освіченим і активним громадянином своєї країни, утверджувати її авторитет у світі. Постійно зростає кількість українських студентів у європейських університетах. Так на практиці відбувається розбудова об’єднаної Європи, де немає місця розподільчим лініям, будь-яким завісам і перепонам.
Українська молодь — це водночас рушійна сила позитивних змін у нашому суспільстві та барометр їхньої успішності. Їхні знання, критичне мислення і практичний підхід до життя задають темп суспільного розвитку.
Звісно, не варто сподіватися, що наступного ранку після підписання Угоди про асоціацію прийде чарівник та вмить зніме всі наші проблеми. Йдеться передусім про відкриття нових обріїв, розширення коридору принципово нових можливостей і перспектив для українського суспільства, насамперед для молодших поколінь. За великим рахунком, саме в цьому й полягає найвища цінність Угоди про асоціацію з ЄС для України.
Мірою того, як наша держава дедалі глибше інтегруватиметься в ЄС, українці відкриватимуть для себе нові можливості самореалізації. Вони розуміють, що в сучасному глобальному світі інакше й бути не може, це — нормальний стан речей. Тому в мене немає жодних сумнівів, що українська молодь повною мірою скористається цими можливостями.
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+