УЛЮБЛЕНА КНИЖКА

Юні донеччани, окрім літератури зі шкільної програми, залюбки читають й інші твори

Що б кожному з нас найбільше хотілося прочитати, якби опинився посеред океану на безлюдному острові? Одна панянка недовго шукала відповідь на це запитання: "Татуювання на руці матроса..." А якщо серйозно, що сьогодні читають наші діти в ситуації, яка трохи нагадує отой острів? Адже домашні, шкільні, сільські чи міські бібліотеки видаються своєрідними острівцями духовності посеред розбурханого моря безкінечних примітивних телесеріалів, сумнівної продукції зарубіжної кіноіндустрії, Інтернету та псевдолітератури, зразки якої купчаться на розкладках і в книгарнях.

Виявляється, школярі не тільки "проходять" на уроках тих чи інших письменників, а й читають інші художні твори. Тобто так звану позакласну літературу. Або, як раніше казали, "перемінні" книжки, які беруть у бібліотеках.

Невігласів більшає

- Відвідувачка - на вигляд студентка - з порога запитала, чи є в нас у продажу "Євгеній Онєгін", - розповідає продавець книжкового магазину в центрі Донецька. - Я запропонувала їй ось цей томик Олександра Пушкіна. А вона відразу обурилася: "Я хіба незрозуміло сказала? Мені потрібен поет Онєгін, а не Пушкін!.."

Працівники книгарень та бібліотек і раніше колекціонували подібні випадки. А в останні роки кількість, даруйте, невігласів від літератури, на жаль, збільшується в геометричній прогресії. Проте на цьому тлі є й позитивні моменти. Приміром, у загальноосвітніх школах намагаються робити все можливе, аби дітлахи бралися за художні книжки не тільки на уроках літератури. Причому важливо, що малі донеччани знайомляться не лише з творами світової класики, а й з книгами вітчизняних письменників. Зрештою, це підтвердив і проведений в регіоні обласний конкурс серед школярів "Моя улюблена українська книжка".

- Організовуючи цей конкурс, ми прагнули привернути увагу саме до української книжки, - розповідає один із організаторів заходу, головний редактор газети "Донеччина" Ігор Зоц. - Спершу були побоювання, що діти розповідатимуть насамперед про твори зі шкільної програми. Та коли почали надходити листи з усіх куточків області, ми переконалися - школярі вивчають і читають не тільки світову чи вітчизняну класику, а й знають багатьох інших українських письменників та їхні твори. Погодьтеся, це дуже приємно, бо є всі підстави вважати, що зараз, так би мовити, "вихованням" наших дітей здебільшого займаються зарубіжні "кіношні" та книжкові герої, які далеко не завжди зразкові для наслідування.

Всього на конкурс із різних куточків Донецької області надійшли майже чотири десятки письмових відгуків-розповідей про улюблені українські книжки. Дванадцять авторів були визнані переможцями і пізніше їх запросили до Донецької організації Національної спілки письменників України, яка теж виступила одним із організаторів конкурсу.

Уподобала "Роксолану"

Неважко здогадатися, наймолодші переможці конкурсу віддають перевагу казкам. "Мої батьки читали мені казки, коли я ще й говорити добре не вміла, - згадує третьокласниця з Донецька Аліна Левікіна. - А навчившись читати, вже не уявляю себе без книжки. Моєю улюбленою досі залишається "Українські народні казки", і цю книгу я розкриваю щодня, аби знову зустрітися зі своїми улюбленими героями".

З багатьма письменниками та їхніми книжками малі читачі вперше познайомилися на уроках літератури. А деякі твори, які "проходили", настільки їм запам'яталися й полюбилися, що їх тепер читають і перечитують не тільки готуючись до уроку. Приміром, у дев'ятикласниці Аліни Оберемок із Оленівки Волноваського району таким твором став "Захар Беркут" Івана Франка, у її ровесниці з Донецька Анастасії Мірчиної - "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного, шестикласниця з донецького гуманітарного колегіуму N 62 Анастасія Поліпова уподобала "Роксолану" Павла Загребельного. "Коли я вперше прочитала цей роман, то, мабуть, зважаючи на вік, багато чого здалося мені незрозумілим, - зізнається вона. - Та нещодавно знову перечитала книжку, і вона мені настільки сподобалася, що відчула - я буду ще не раз перечитувати її".

А найчастіше серед улюблених творів донецькі школярі згадували веселі твори Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", "В Країні Сонячних Зайчиків", "Одиниця з обманом" та інші. Це засвідчили й шестикласник з Донецька Дмитро Порадін, і семикласниця з Максимільянівки Мар'їнського району Ксенія Дерека, і десятикласниця з Новолуганська Артемівського району Ірина Рагуліна.

А ось шестикласник Віталій Киричок із Очеретинської школи Ясинуватського району розповів, що велике враження на нього справила "Бригантина" Олеся Гончара. Хлопчина переймається долею "важких" дітей із спецшколи і відзначає актуальність твору. "І в наш час є діти-непослухи, які тікають з дому, стають безхатченками і жебракують на вулицях... І дуже хочеться, щоб серед дорослих було побільше таких, як Марися Павлівна (вчителька спецшколи, - Авт.), бо такі люди можуть змінити життя дітей на краще", - робить він висновок.

"Може, й мені стати гумористом?" - запитує його однокласник Максим Анненков. Школяр уподобав веселі твори уродженця Донеччини, дитячого письменника Грицька Бойка і, каже, найчастіше перечитує "Смішинки", "Веселинки, вірші та скоромовки". А ще він частенько переповідає "щось веселеньке" своїм товаришам: "Вони сміються, а я радію, що зумів вдало передати думку письменника".

Від "Кукурузо" до Крузо

Серед улюблених книжок малі донеччани також згадували оповідання Василя Чухліба (Владислав Бараниченко) та Дмитра Кіровського (Катерина Маляр), зібрання казок, віршів, оповідань, приказок "Дванадцять місяців" (Людмила Пруднікова) і навіть ... "Пересопницьке Євангеліє".

Переможці конкурсу "Моя улюблена українська книжка" в цей день отримали подарунки і книжки донецьких письменників з автографами. Зокрема, зі школярами поспілкувалися й почитали їм свої вірші українські поети Станіслав Жуковський та Юрій Доценко.

... Мій син-третьокласник восени подужав сторінки "Робінзона Крузо". Каже, сподобалося. А знаєте, що спонукало його вже в цьому віці взятися за твір із золотого фонду світової класики для дітей та підлітків? Виявляється, українська книжка. Адже влітку син прочитав першу частину трилогії дитячого письменника Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", де йшлося про пригоди "Робінзона Кукурузо". І після цього, звісно, захотів дізнатися про пригоди на безлюдному острові класичного персонажа світової класики. Мабуть, навіть цей - локальний - факт дає підстави з певною часткою оптимізму розмірковувати про майбутні книжкові уподобання підростаючого покоління. Та й міркування самих малих читачів підтверджують це. "Я дорослішаю і зі мною дорослішають книги, - каже семикласниця Ксенія Дерека. - Проте любов до української книжки залишиться зі мною на все життя".