Перший бюджет Рівненщини в умовах децентралізації експерти оцінюють як такий, що не дає жодних шансів на розвиток. І це попри те, що  надходження збільшуються: зі змінами до обсягів міжбюджетних трансфертів, що передбачені в Держбюджеті, головний кошторис області становить 4,5 мільярда гривень. Утім, значно швидшими темпами зростають і витрати: насамперед на ті статті, що раніше фінансувалися з державної скарбниці. Тож коштів бракує цілим галузям.

Судіть самі. Торік область перевищила обсяг власних надходжень на добру третину від запланованого. Відтак держава зменшила для Рівненщини базову дотацію на понад півмільйона. Звісно, департамент фінансів планує подальше зростання власних надходжень, які в 2016-му становитимуть близько 310 мільйонів гривень. Тобто жодної, так би мовити, містечковості: навпаки, всі розуміють, як непросто нині заробляти. Та не менш важливо розподілити їх так, щоб бюджетного пирога бодай по шматочку вистачило тим, хто його конче потребує.

— Коштів цільових субвенцій достатньо для виконання соціальних програм та гарантованих державою виплат, включно зі стандартами, що зростають на 12 відсотків, — каже директор департаменту фінансів облдержадміністрації Лідія Біляк. — Окрім цього, в 2,3 раза зросла субвенція на субсидії, на 11 відсотків — на допомогу дітям-сиротам за принципом «гроші ходять за дитиною». Тобто область, яка тримає першість в Україні та Європі за рівнем народжуваності, обділеною не буде. На 12 відсотків зросла цільова субвенція на придбання медикаментів для швидкої медичної допомоги — на це держава спрямує 4,5 мільйона. Завдяки зниженню ставки ЄСВ є можливість бодай невеликого підвищення зарплати в бюджетній сфері. Вперше ми отримаємо цільову субвенцію (майже 20 мільйонів гривень) на реформування охорони здоров’я у двох найвіддаленіших чорнобильських районах — Зарічненському та Володимирецькому. Вона призначена для реформування первинної ланки медицини задля зниження рівня захворюваності на серцево-судинні недуги.

Експерти кажуть, що Рівненщина не матиме за що перевозити пільговиків. Фото Володимира ЗAЇКИ

Однак, як коментує голова постійної комісії з бюджету, фінансів та податків обласної ради Юрій Благодир, загалом є погіршення фінансового стану місцевих бюджетів. Більшість видатків порівняно з торішніми зменшено, не кажучи вже про розвиток.

— Децентралізація, на жаль, звелася до передачі непотрібної державі мережі закладів на місця без відповідного фінансування, — зауважує він. — Скажімо, ще торік ми мали субвенцію на підготовку робітничих кадрів 192 мільйони. Цього вистачало на утримання 19 закладів професійно-технічної освіти. Нині такої субвенції немає зовсім, тоді як ці заклади залишаються в… державній власності! Оскільки торік область перевиконала бюджет, ми терміново відшукали 62 мільйони гривень на їхнє утримання, але то лише піврічний буфер, який дає нам змогу чекати адекватного рішення від держави. Це найдорожче проблемне питання бюджету-2016, і не лише для Рівненщини. Подібна ситуація в усій державі. Така сама ситуація з ветеринарною медициною, яку передали на місцеві бюджети ще торік. Ціна питання на 2016-й — 24 мільйони. Ця мережа й досі належить державі: виходить, місцеві бюджети з якогось дива мають фінансувати не своє? Проблема номер три — недофінансування охорони здоров’я. Щоб вийти бодай на рівень 2015-го, нам потрібно ще 100 мільйонів гривень! Небезпека номер чотири — скасування пільгового проїзду в громадському транспорті відповідним категоріям земляків. Якщо торік область отримала на це понад 40 мільйонів із держбюджету, то цього року буде нуль. Але  пільга ця державна, а не місцева! Можливо, багатші бюджети, як-от столичний, таке собі дозволять, а інші — точно ні. І на якій підставі ми поділимо людей на сорти? Чи не краще тоді монетизувати пільгу, і нехай людина вирішує, їздити їй за ці гроші чи купити хліба. І, нарешті, дуже турбує абсолютно нелогічне в умовах децентралізації рішення Державної фіскальної служби про те, що великі платники податків переходять на обслуговування до Києва чи Львова. Для Рівненщини це означає втрату 10 відсотків податку на прибуток, який залишався в обласній скарбниці, що в сумі становить близько 10 мільйонів гривень. Усі ці вкрай болючі питання обласна рада виклала в своєму зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів, оскільки є реальна загроза розбалансованості обласного та інших місцевих бюджетів.

У тому, що загроза ця не міфічна, а справді реальна, переконує перша «червона картка», яку показала центральній владі міська рада древнього Острога. Тут не знайшли коштів для фінансування профтехучилища, в якому, до речі, лише 30 міських учнів, решта — навіть із сусідніх областей. Це означає, що працівники закладу вже тепер не мають зарплат, а учні — стипендій. Чи ж на таку децентралізацію сподівалися люди?

— Щонайменше 125 мільйонів гривень бракує Рівному, щоб перекрити повноваження держави, від яких вона невмотивовано відмовилася. Рівне, в якому 24 тисячі учнів, отримало 188 мільйонів гривень освітньої субвенції, а Луцьк, де їх на тисячу менше, — 203 мільйони. Логічних пояснень від офіційного Києва щодо таких диспропорцій — жодних. Якщо місцеве самоврядування працюватиме тільки замість держави, як тоді розв’язувати проблеми жителів краю, що накопичувалися роками? — справедливо зауважує Рівненський міський голова Володимир Хомко.

Запитань, від яких прямо залежить життєдіяльність у регіонах, так багато, що адекватні відповіді треба шукати сьогодні, бо завтра може бути пізно.