Всесвітня митна організація почесними грамотами не розкидається. Це визнання професіоналами світового масштабу високих досягнень колег. У начальника Чернівецької митниці ДФС Миколи Салагора таких грамот дві: за значний внесок у діяльність міжнародної митної співдружності та митної служби України, розбудову якої після проголошення незалежності він починав буквально з нуля.
На посаді першого заступника голови «помаранчевої» Держмитслужби особисто керував програмою «Контрабанді — стоп». Тоді митниці країни перевиконали планові показники втричі.
З поверненням Миколи Салагора після Революції гідності до керування Чернівецькою митницею Буковина щомісяця демонструє перевиконання плану і зростання надходжень до держбюджету. Завдяки цьому в межах урядового експерименту, що передбачає реконструкцію автотрас за рахунок понадпланових митних платежів, за останні півроку митники спрямували 168 мільйонів гривень у спецфонд на будівництво і реконструкцію буковинських доріг.
Зрозуміло, мільйони не впали з неба. Частину з них виведено з тіньового обігу. Ображені митниками ділки своє невдоволення висловлюють не лише на словах і в акціях протесту на кордоні. Митникам підкидають бойові гранати з попередженнями і погрозами.
Про те, на що митниця дає добро і за кого їй образливо, — в розмові з головним митником Буковини Миколою САЛАГОРОМ.
— Миколо Михайловичу, за всіх часів і в усіх народів митниця була органом суворого державного контролю із зовнішньоекономічними функціями, наділеним повноваженнями силових структур. Нині в нас її перетворюють на сервісну службу, якою можуть керувати іноземні спеціалісти та юні випускниці філологічних факультетів. Одеса — приклад цього.
— Ми не стежимо за роботою Одеської, інших митниць. Нам бракує часу на розв’язання власних питань. Показники свідчать, що ми виконуємо поставлені перед нами завдання, захищаючи економічні інтереси держави, наповнюючи бюджети усіх рівнів.
Так, у митної служби країни багато проблем. Розмови про корупцію вже набили оскому. Дехто запевняє, що порятунок — здати митниці в управління іноземцям. Але від британських консультантів, які нібито мають нас вчити працювати, найперше хочу почути відповідь на просте запитання: як подолати корупцію, якщо зарплата інспектора — 1,5 тисячі гривень, тобто 50 доларів на місяць? У 2005 році, очолюючи Вадул-Сіретську митницю, домігся, що на Буковині рядовий митник отримував зарплату, еквівалентну тисячі доларам. Ось тоді я міг з нього спитати. І тепер питаю. Але ж ми сповідуємо європейські цінності, тож має бути економічна мотивація праці, а не лише страх покарання.
Державні митники — у приймах
— З іноземцями чи без них для ефективності й прозорості адміністрування експортно-імпортних операцій потрібно технічно, законодавчо модернізувати роботу митниць до європейських стандартів, забезпечити їх максимальну автоматизацію, а також облаштувати кордон, пункти пропуску, дороги. Скільки говорю місцевій владі, що область слід розвивати від кордону! Це інфраструктура, робочі місця, інвестиції, бюджетні надходження. Врешті, це наше обличчя перед ЄС.
— У вас багатий досвід, чималі кошти з перевиконання планових показників. Чому не спрямуєте частину на будівництво пристойних доріг саме до пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні?
— Ми не розпоряджаємося заробленими коштами. З нетерпінням чекаємо, коли ж нарешті облдержадміністрація разом з дорожниками почне освоювати «митні» кошти на реконструкцію доріг краю.
Або, скажімо, митниця на прикордонній споконвіків Буковині, чи не найстаріша в країні, досі не має власного приміщення (єдина, до речі, з усіх «митних» обласних центрів). Ми у приймах у приватних структур. Це мінус нашим фінансам і престижу. Але створюємо свій престиж чудовими показниками, ефективною роботою високопрофесійних спеціалістів.
Нам істотно допомагає Місія ЄС із прикордонної допомоги, куди входять відомі фахівці митних служб з різних країн. З багатьма ми давно знайомі, обговорюємо і вирішуємо багато питань, зокрема щодо гармонізації нашого законодавства з європейським.
Провели люстрацію. Свого часу ми з Геннадієм Москалем (представляти якого зайве), перебуваючи в опозиції до попередньої влади, називали конкретні прізвища й подавали задокументовані матеріали про кричущі порушення законів у митній службі країни. Але реакції на це не було і немає. Тому я перегорнув цю сторінку. Тепер говорю не про чужі прорахунки, а про наші досягнення.
Легальному бізнесу хабар не потрібен
— В активі очолюваної вами митниці — понад 20 мільйонів ПДФО у скарбницю Чернівців від місцевих бізнесменів, що збирають і експортують волоські горіхи. Але справляння податків — не справа митників.
— Визнаю, ми перевищили повноваження, коли два роки тому оголосили, що жодної експортної партії горіхів не буде оформлено, доки підприємці не сплатять у місцевий бюджет належний податок на доходи фізичних осіб. На мене писали скарги, оголосили ворогом горіхового бізнесу, викликали в Генпрокуратуру. Але разом із податковою міліцією ми таки поламали давню тіньову схему і довели підприємцям, що сплата податків — їхній обов’язок і справа честі. Хоч мене як керівника митниці податок не цікавив. Але легалізувавши заготівельний бізнес (а його вели з розмахом), підприємці вже не намагалися провести митницею товар через хабар інспекторам.
Так-от, зі сплачених торік у країні 30 мільйонів гривень «горіхового» податку 26 мільйонів пішли в бюджет Чернівців. При цьому, зауважте, ми ніде не вихвалялися, що це наша заслуга.
— Подвійне громадянство — питання політичне і теж не з вашої парафії. Навіщо здійняли скандал довкола румунських паспортів, який боляче вдарив по багатьох місцевих посадовцях?
— Ні, вибачте, тут ви помиляєтеся. Кожен з нас — митник, журналіст, посадовець хоч би якої національності — насамперед патріот своєї держави. Це означає, що ми — за дотримання законів, повагу до Конституції, захист державних інтересів.
Але окремі наші підприємливі співгромадяни (серед них чимало буковинців, ще й при посадах), маючи паспорти інших держав, вдало маніпулюють статусами «громадянин-резидент» та «громадянин-нерезидент». Як отримувати субсидії й соціальні виплати — то вони громадяни України. А як сплатити законне мито і податки на авто класу люкс, зареєстроване в уповноважених органах інших держав і ввезене для особистого користування на українську митну територію, — то одразу громадяни Румунії. Державний бюджет втрачає з цього сотні мільйонів гривень.
Ми поставили крапку в такому шахрайстві. Відкрито кілька справ щодо протиправного використання паспортів громадянина іншої держави. Днями нашу правоту підтвердив суд, залишивши в силі притягнення до адміністративної відповідальності жителя області, який як резидент України намагався тимчасово ввезти транспортний засіб без сплати митних платежів на підставі румунського паспорта. Порушник (саме він і позивався до суду) має заплатити штраф обсягом 300% несплаченої суми митних платежів, а це понад 1,5 мільйона гривень.
Проте я неодноразово наголошував, що давно треба зменшити податок на ввезення приватних автомобілів в Україну нашими громадянами, щоб ми могли їздити нормальними європейськими авто.
Продовжуючи автомобільну тему, скажу також про доцільність, як в усій Європі, ввести плату (скажімо, 5 євро) за користування дорогами для кожної машини, що перетинає український кордон. Це у підсумку великі гроші, які цілеспрямовано підуть на дорожню інфраструктуру і водночас відіб’ють бажання спритним ділкам займатися махінаціями з перевезення цигарок до сусідніх країн.
Навіщо Кореї українські дрова?
— Ініційований вами мораторій на вивезення ділової деревини — ще один яскравий приклад, як добрі наміри почасти обертаються проблемами для їхніх ініціаторів.
— Цим мораторієм ми зняли усі розмови, що, мовляв, митники «кришують» контрабанду деревини. Як депутат Чернівецької обласної ради трьох скликань постійно виступав проти надмірної лісоексплуатації в Карпатах, а особливо проти того, що ми перетворилися на сировинний додаток Європи замість розвивати власну промисловість. Заборона вивозити з країни ділову деревину протягом 10 років сповна забезпечила сировиною вітчизняних деревопереробників, які постійно скаржилися на її нестачу через експорт. Будь ласка, працюйте, заробляйте для себе, для області та держави.
Розвиток деревопереробної галузі — не завдання митників (хоч ми надаємо свої пропозиції, як зробити область інвестиційно привабливою). Для цього є галузеві асоціації виробників, відповідні департаменти в облдержадміністрації, депутатські комісії облради. Проте розвитку деревообробки не видно. За прикрою традицією, у таких ситуаціях замість працювати починають шукати крайнього. І, уявіть, знайшли: митників!
Нас безпідставно звинувачують, що ми далі пропускаємо деревину на експорт. Справді, залізничні колії поблизу кордону заповнені ешелонами з деревиною. Авторитетно заявляю: буковинської там усього 1,8%, оформленої у митному плані, як «деревина паливна». Решта — лісоматеріали з інших областей, а також транзитом з інших країн. Вони прямують до нас як у гирло, бо поряд із кордоном на румунській території — потужний деревопереробний комбінат.
Ми, як вимагає мораторій, не даємо під виглядом дров вивозити із країни необроблену деревину. Лише цього року відкрито 5 справ про порушення митних правил, де предметом правопорушення були лісоматеріали на суму 1,2 мільйона гривень, відправлені підприємствами Вінницької, Львівської, Чернівецької областей до Румунії, Італії й навіть Кореї.
Можна сказати, успіху досягнуто лише на першому етапі у справі збереження і належного використання лісових ресурсів. На часі прискіпливо контролювати лісозаготівлю. Натомість окремі народні депутати розпочали, хоч як дивно, ревізію закону щодо експорту ділової деревини. Натомість вони мали б сприяти розвиткові лісової й деревопереробної галузей через, приміром, зняття ввізного мита на сучасне устаткування, приймати конструктивні, дієві рішення, щоб вивозити необроблену деревину з України було невигідно й непотрібно. Замість цього галасують, що, мовляв, митники нищать лісову галузь, бо не дають лісгоспам виконати експортні контракти на постачання деревини. Виходить, ми знову винні, що виконуємо норму закону!
Треба, щоб народ почав нарешті думати, за кого голосує на виборах депутатів усіх рівнів, особливо до парламенту.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОCЬЄ «УК»
Микола САЛАГОР. Народився у 1959 році на Буковині. Закінчив Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, Харківську національну юридичну академію, Харківський державний економічний університет.
Службу в митних органах України розпочав у березні 1988 року. Пройшов шлях від інспектора підрозділу митниці до першого заступника голови Державної митної служби України.
Нагороджений нагрудними знаками «Почесний митник України», «За сумлінну службу в митних органах України», Почесною відзнакою Всесвітньої митної організації.
З жовтня 2014 року — начальник Чернівецької митниці ДФС.
Ми в Google+