Недавній фейк про те, що нібито учнівські олімпіади скасували, облетів усі соціальні мережі. Особливо переймалися батьки школярів, зокрема цьогорічних випускників, адже участь в інтелектуальних змаганнях додає балів під час вступу. Інколи вони навіть об’єднувалися у групи й збирали кошти, шукали спонсорів, щоб змагання для їхніх обдарованих дітей відбулися. «УК» вирішив з’ясувати, в чому причина такої ситуації.
Бути чи не бути
Скептики закидають, мовляв, кому потрібні олімпіади. Дехто раніше сумнівався у прозорості результатів таких змагань. Утім насправді чесні перемоги в «битвах інтелектів» різного рівня спонукають учнів здобувати знання, нестандартно мислити, відкривати для себе безмежний світ цікавої інформації, а вчителів — краще викладати свій предмет, індивідуально працювати з дітьми.
Чому ж постало питання бути чи не бути? Якщо шкільні та обласні інтелектуальні змагання не потребують значних затрат, то олімпіади всеукраїнського рівня їх потребують. Адже команди розумників з того чи того предмета потрібно доправити в певне місто, забезпечити їм проживання й харчування впродовж кількох днів.
Через недостатнє фінансування цього року вдалося провести для обдарованих дітей не всі інтелектуальні змагання. По роз’яснення «УК» звернувся до Інституту модернізації змісту освіти, який організовує й координує проведення всеукраїнських олімпіад.
Там повідомили, що в цьому навчальному році всеукраїнські учнівські олімпіади проводять із 26 навчальних предметів. На їх проведення в держбюджеті передбачено 1,2 мільйона гривень. Цього недостатньо, тож Міністерство освіти і науки вирішило для учнів 10—11 класів провести олімпіади, за результатами яких після відбірково-тренувальних зборів буде сформовано команди для участі в міжнародних олімпіадах. Зокрема з математики, фізики, астрономії, хімії, біології, інформатики, екології, географії, історії. Для учнів 8—11 класів буде проведено Всеукраїнську учнівську олімпіаду з української мови та літератури. З решти предметів олімпіади відбудуться тільки для учнів 11 класів. У межах передбачених з держбюджету коштів фінансують харчування (63 гривні за добу), проживання (35 гривень за добу), а також придбання канцтоварів та складання завдань.
За підтримки батьків та окремих підприємств освітянам вдалося провести інтелектуальні змагання для учнів інших класів або з інших предметів. За даними інституту, за спонсорські кошти до участі у змаганнях залучено учнів 8—9 (олімпіади з математики, фізики, хімії, біології та географії), учнів 9—11 класів (олімпіади з економіки, інформатики та з мов нацменшин: угорської, польської, румунської, новогрецької та івриту). А також учнів 10—11 класів (змагання з право?знавства та інформаційних технологій).
Хто ж складає завдання для інтелектуальних «баталій»? Виявляється, голови журі та координатори олімпіад формують предметно-методичні комісії, до яких входять фахівці відповідної галузі, які й складають завдання для олімпіад найвищого IV рівня. Здебільшого це викладачі університетів та вчителі з відповідним досвідом.
Не лише знання, а й екскурсії
Цими днями триває IV етап всеукраїнських учнівських олімпіад, які проводять в різних куточках країни. Минулого тижня відбувалися змагання з математики й екології, а також з мов нацменшин. За словами ректора Харківської академії неперервної освіти Любові Покроєвої, за результатами всього трьох олімпіад харківські учні посіли 7 перших, 11 других та 8 третіх місць з різних предметів. Прізвища переможців поки що не розголошують — чекають на відповідні накази профільного міністерства.
Чи не найбільшу кількість учнів зібрала в Запоріжжі з 21 по 25 березня Всеукраїнська олімпіада з математики. «У змаганнях брали участь учні 8—11 класів, загалом до нас завітало 172 учасники, — розповідає «УК» директор департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Тетяна Озерова. — Найбільші за чисельністю були команди з Харкова та з Києва».
За словами Тетяни Озерової, через брак фінансування за державні кошти олімпіади проводили для учнів 10—11 класів, а для учнів 8—9 знайшли спонсора: допоміг один із відомих мобільних операторів, який профінансував проживання й харчування, а також переможцям вручив подарунки. «Приймати учасників олімпіад для нас завжди почесно, тож намагалися всіляко організувати й дозвілля дітей: школярі побачили Хортицю, меморіальний комплекс «Запорізька Січ», відвідали ботанічний сад та інші цікаві місця», — розповідають у департаменті.
Основний етап змагань відбувається впродовж цього тижня: у Полтаві — з української мови й літератури, з географії — у Сумах, з хімії — у Дніпропетровську, з фізики — в Івано-Франківську, з біології — в Кіровограді тощо. Останніми змагатимуться юні астрономи — з 4 по 8 квітня у Харкові.
«Всеукраїнська олімпіада з історії відбувається на базі Чортківського гуманітарного педагогічного коледжу ім. О. Барвінського, — каже завідувач районного методичного кабінету Світлана Петрів. — До нас приїхали 119 школярів з різних областей. Найбільше учасників із Миколаївщини, Івано-Франківщини, Львівщини. Це учні 9—11 класів. Юні розумники живуть і харчуються на базі коледжу, їм відвели корпус у гуртожитку». Вихованці коледжу радіють канікулам — навчання припинили на тиждень, проте пропущений матеріал майбутні педагоги опрацьовуватимуть у суботу.
«Мова» Піфагора міжнародна
Переможці всеукраїнських олімпіад представлятимуть Батьківщину на міжнародних змаганнях. Щороку вони повертаються з нагородами. Позаторік на міжнародній олімпіаді з математики учні Харківського фізико-математичного ліцею №27 Вадим Калашников здобув «золото», а Денис Смирнов — «срібло», а торік улітку в Таїланді Денис, навчаючись вже в 11 класі, розділив перемогу з випускницею Києво-Печерського ліцею №171 Наталією Хотяїнцевою. За сумою балів українська команда посіла 11 загальнокомандне місце зі 104 країн-учасниць! Ось вам відповідь на запитання, кому і навіщо потрібні олімпіади.
Хто цього року представлятиме інтелект нашої країни на міжнародному рівні, вирішать на відбірково-тренувальних зборах, що відбудуться у травні. Зазвичай фахівці підбирають щасливчиків з-поміж призерів всеукраїнських олімпіад, які посіли 1—3 місця. За даними Інституту модернізації змісту освіти, щороку наші учнівські команди беруть участь у дев’яти міжнародних олімпіадах. «У цьому році для їх проведення передбачено 1,5 мільйона гривень, яких вистачить на три-чотири олімпіади: з екології (Грузія), математики (Гонконг), фізики (Швейцарія) і, можливо, біології (В’єтнам), — зазначають в інституті. — На інші чотири чи п’ять олімпіад коштів не вистачить: з хімії (Пакистан), географії (Японія), інформатики (Росія, Татарстан) та астрономії (Болгарія). Це без урахування олімпіади з історії, засновником якої є наша держава, а тому за браком коштів можливий варіант, що її не проводитимуть». Тож освітяни сподіваються залучати кошти небайдужих людей та спонсорів, щоб українські вундеркінди все-таки взяли участь у міжнародних змаганнях.
НА ЗАМІТКУ АБІТУРІЄНТОВІ
Під час вступу до вишу переможці олімпіад можуть отримати додаткові бали. У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка вага бала за особливі успіхи (призерам IV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, призерам ІІІ етапу всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт МАН) для вступу на природничо-математичні та інженерно-технічні освітні програми становить 5% конкурсного бала. У Львівському національному університеті ім. І. Франка вага такого бала становитиме до 5% загального конкурсного бала. Членів збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, зараховують поза конкурсом.
Ми в Google+