Коли йдеться про регуляторний контроль, слово «інструмент» вживаємо умовно — не існує, на жаль, такого пристрою, який увімкнув у розетку, і все, корупції вже нема. Під інструментом розуміємо сукупність підходів та методик із вирішення цієї наболілої для України проблеми.

І не лише для України. Для закордонних інвесторів важливим є рівень доброчесності не лише в країні загалом, а й на регіональному рівні. Від цього залежить, чи прийдуть вони до нас, чи шукатимуть краще місце деінде.

Від імені цих інвесторів на презентації проєкту виступив Посол Королівства Данії в Україні Олє Егберг Міккельсен. На його думку, підвищення культури доброчесності на локальному рівні — вельми важливе завдання, розв’язати яке допоможе співробітництво місцевої влади та громадських організацій. Посол наголосив, що його країна — наш союзник у боротьбі з корупцією в Україні.

Данія запроваджує в себе антикорупційну програму ЄС і надає допомогу реформам в Україні: «Ваш успіх — це наш успіх, ваша безпека — це наша безпека».

Здалеку краще видно

У сучасному глобалізованому світі корупція в окремо взятій країні не є лише внутрішньою справою, вона чинить згубний вплив на всіх економічних партнерів.

Як зауважив Олє Міккельсен, підвищення доброчесності на локальному рівні дуже важливе для жителів певних територій, зокрема щодо залучення закордонних інвестицій. У цьому зацікавлено багато данських бізнесменів. Обираючи об’єкт інвестицій, вони завжди враховують чинник доброчесності — не лише в країні загалом, а й у певному регіоні.

Тому вони звернули увагу на Львівщину, де рівень доброчесності, на їхню думку, доволі високий. Загалом Західна Україна у цьому плані є більш привабливою.

Днями посол був присутній на започаткуванні будівництва під Рівним нової меблевої фабрики, куди данські підприємці інвестували 11 мільйонів євро і створять тисячу робочих місць. За результатами бесід зі своїми та українськими підприємцями посол робить висновок — для бізнесу, інвестицій дуже важлива добре розвинена регуляторна структура.

Данські підприємці інвестують у будівництво нової меблевої фабрики і сподіваються, що з доброчесністю у цьому проєкті все буде гаразд. Фото з сайту skyscrapercity.com

Експертиза як спосіб боротьби

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков наголосив, що Данія досягла великих успіхів у боротьбі з корупцією і за цим показником постійно посідає чільні місця в усіх світових рейтингах. Оскільки корупція нині набула інтернаціонального характеру, то й боротися з нею слід на міжнародному рівні.

Олександр Новіков зауважив, що головним інструментом боротьби з корупцією як явищем є антикорупційна експертиза — аналіз проєктів законів та регуляторних актів уряду щодо наявності в них корупційних чинників. Голова НАЗК наголосив, що таку форму роботи закладено в законодавстві ще з 2014 року, але на практиці набрала належної сили лише торік. Спочатку уряд і парламент не надто дослухалися до висновків агентства, але нині уряд цілком бере їх до уваги, Верховна Рада дещо менше, близько 80%.

Тепер в антикорупційній боротьбі з’явився ще один учасник — місцеві громади. Оскільки вони отримали повноваження розпоряджатися землями та майном, то й відповідні корупційні ризики в актах локальної дії зросли і теж потребують оцінки.

Механізмів запобігання локальній корупції є два — робота уповноважених підрозділів НАЗК на рівні місцевих рад та адміністрацій і застосування особливих методик, які розроблено у співпраці з ГО «Аналітично-адвокаційний центр «Львівський регуляторний хаб». Це особливо важливо саме тепер, коли відбувається децентралізація, — те, що вкрадуть зараз, на етапі становлення громадського самоврядування, потім важко буде повернути.

Підходи до роботи уповноважених підрозділів на місцевому рівні також змінилися. Відтепер вони зобов’язані візувати всі нормативні акти місцевої влади з метою запобігання корупції, при цьому мають перелік, за якими саме корупційними ознаками слід перевіряти конкретний документ.

НАЗК у співпраці зі Львівським регуляторним хабом планує розробити програми тренінгів для регіональних уповноважених, відповідні посібники, і провести такі тренінги. Крім того, проаналізувавши результати впровадження рекомендацій, можна буде визначити недоліки та стратегічні ризики, вдосконалити методику антикорупційної експертизи і нарешті подолати корупцію. Щоправда, НАЗК не має впливу на розроблення регуляторних актів на рівні держави, особливо що стосується розпорядження землею та майном, але такий вплив має Державна регуляторна служба України і багато що залежить від їхньої продуктивної співпраці.

Непокірні князьки

Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер зауважив: в Україні натепер існує понад 1800 регуляторів (органів, що мають регуляторні функції), з них 1582 — це органи місцевого самоврядування. Саме вони продукують більшу кількість регуляторних актів, у яких часто наявні корупційні ризики (скажімо, додаткова функція контролю, не передбачена законодавством, — це корупційний чинник, і чималий).

Тому Олексій Кучер висловив згоду з Олександром Новіковим, що процес створення регуляторних документів локальної дії потребує контролю. Формування регіональних громад ще триває, але вже зараз там спостерігаються негативні тенденції: 68% новостворених громад взагалі не оприлюднили планів регуляторної діяльності на поточний рік, половина якого вже вже минула.

Сайти мають 34% громад, але не оприлюднюють там жодної інформації про свою регуляторну діяльність, 57% не публікують для громадського обговорення проєкти регуляторних актів, 63% не надають для перегляду навіть ті акти, які вже чинні. Головним чинником подолання корупції є прозорість, а за яку прозорість можна казати у цьому разі?

І недарма вони ховаються: ДРС проаналізувала 1087 регуляторних актів місцевого самоврядування, з них 1028 визнано неякісними. У 28 актах органи місцевого самоврядування перевищили свої повноваження — вигадують якісь дозволи, щось схоже на ліцензії тощо. Але тут дивовижна невідповідність: регуляторна служба може заблокувати будь-яке рішення центральних органів виконавчої влади, ухвалене з порушенням засад регуляторної політики, а ось рішення органів місцевого самоврядування — ні!

Можна надати лише пропозиції щодо усунення порушень, але якщо порушення здійснено свідомо, з корупційною метою, то на ці пропозиції можна не зважати. На думку Олексія Кучера, органам місцевого самоврядування надали аж занадто багато свободи, що дуже нагадує вседозволеність.

Державна регуляторна служба нині створює єдиний регуляторний портал, на якому оприлюднюватимуть усі регуляторні документи органів місцевого самоврядування по регіонах, починаючи з етапу підготовки документів, з аналізом їхнього регуляторного впливу. Передбачається можливість громадського обговорення проєктів документів і навіть голосування за них. Це може поліпшити умови для інвестора. Він матиме змогу порівняти, в якому регіоні інвестиційні умови кращі, а де, навпаки, місцева влада вже уявила себе самодержавними князьками і сприймає інвестора як законний об’єкт грабунку…

Першим проявом реалізації такої ідеї Олексій Кучер вважає Львівський регуляторний хаб. На його думку, якби в кожному регіоні була така потужна організація, зміни на краще в регуляторному середовищі ставалися б швидше, ніж це відбувається зараз.

Взагалі, громада це добре, але ідеалізувати її теж не варто, як свого часу ідеалізували ринкову економіку. Якщо якусь територіальну одиницю тероризує бандитське угруповання, пов’язане з місцевою владою (а такі випадки відомі, як і адреси, де це відбувається), то нема сумніву, що саме воно очолить новостворену громаду. Отже, антикорупційної діяльності від такої громади очікувати не варто, радше навпаки. Тож контроль за діяльністю громад має бути, зокрема регуляторний.