БЕЗВИХІДЬ

Євпаторійський  кооператив «Травневий» уже 20 років  очікує на дах над головою

«Ми неодноразово зверталися до місцевої влади із проханням допомогти нам у пошуках інвесторів, аби завершити будівництво кооперативного будинку в Євпаторії, розпочате ще у 1993-му. Але жодного позитивного результату від своїх звернень не маємо і до сьогодні», — розповідає Марія Сухоставська, член житлового кооперативу №30 «Травневий».

А все було так багатообіцяюче

Кооператив було сформовано за рішенням Євпаторійського міськвиконкому в травні 1990 року з городян, що стояли в черзі на поліпшення житлових умов. «Нас кілька разів збирали,  перед нами виступали представники житлового відділу міської адміністрації із запевненнями, що всіляко нас підтримуватимуть. Після таких запевнень люди і вирішили ризикнути», — розповіли члени правління кооперативу.  Перший внесок, а це 30% вартості своїх квартир, всі 72 пайовики внесли вже в липні того самого року.

Та зведення розпочалося лише за кілька років: місцева влада ніяк не могла визначитися, яку ділянку віддати під будівництво. Тільки  у 1993-му замовником виступило управління капітального будівництва міськвиконкому, а підрядником  —  міське будівельне управління-56 (БУ-56). Та радіти довелося недовго. Через три роки, коли збудували чотири поверхи 9-поверхового будинку, все зупинилося: вплинули інфляція та різке кількаразове подорожчання будматеріалів. Аби процес зрушив із місця, вкладники почали розпродувати своє майно. Та шкода,  фінансів не вистачило, і в 1996 році будівництво припинилося. Згодом з об’єкта зняли охорону, огорожу, почали розтягувати все, що можна було винести в руках.  Того самого року БУ-56 припинило своє існування.

Ходіння по колу

Саме відтоді власники недобудови почали ходити по різних інстанціях із запитанням: «Що нам робити?» і благанням: «Допоможіть!». У відповідь — тиша.

Але брак грошей та самоусунення міської влади від розв’язання проблеми виявилося не найбільшим клопотом. З кооперативу почали вибувати пайовики і вимагати повернення витрачених коштів. Розпочалися суди. Будинок за рішенням суду мали виставити на продаж. Та ось тільки недобудова коштувала б у рази дешевше, ніж у неї було вкладено. Так можна було розв’язати проблеми одних, а інших залишити ні з чим. Тому рішення оскаржили і призупинили, а тим, хто вийшов із кооперативу, гроші віддали за рахунок перепродажу пайового внеску  новим членам «Травневого».  Тож скелет недобудови на 16 років перетворився на  небезпечний ігровий майданчик для дітей та підлітків.

Торік вкладники вирішили власними зусиллями продовжити розпочате будівництво. Для цього переробили статут кооперативу, за яким вони тепер самі мають право вирішувати, хто буде забудовником. Але зіткнулися з черговою бюрократичною перепоною. Адже щоб продовжити будувати далі, треба наново переробляти документи: технічні умови, експертизи,  а зробити це можна, лише взявши за основу старі розрахунки.

«Уся документація щодо нашого будинку  всі ці роки перебувала в місцевому управлінні капбудівництва міської адміністрації. Коли ми звернулися із проханням віддати її, нам відмовили, мотивуючи тим, що проектно-кошторисна документація потребує корегування. Та саме для цього ми її і вимагаємо! Дивно, що коли йдеться про допомогу в пошуках спонсорів, то нам відразу нагадують, що ми приватна структура і місцева влада не може втручатися в нашу роботу. А коли вимагаємо як приватній структурі віддати нам необхідні документи, то знаходяться якісь відмовки», — дивуються в правлінні кооперативу.

В управлінні капітального будівництва міськради «УК» пояснили, що органи місцевої самоврядності не мають права втручатися у фінансово-господарську діяльність підприємств, зокрема будівельних кооперативів. Також чиновники запевнили, що не раз направляли забудовників-інвесторів для переговорів із керівництвом ЖБК «Травневий», адже місто має досвід із залучення інвесторів для фінансування об’єктів незавершеного будівництва. Проте переговори так і не мали успіху.

Відомо,  що за рік паперової тяганини будуправління передало лише частину документів власникам кооперативу. Але найважливіші з них — креслення будівельно-монтажних робіт — зникли. «Нам пояснили, що їх передали якійсь донецькій будівельній компанії ще у 2005 році. А ось де тепер та компанія і її власник — невідомо. Єдина надія на те, що зможемо отримати хоча б копії цих документів з архіву архітектурного відділу», — розповіли у «Травневому».

Небайдужість — крок до розв’язання проблеми

На думку начальника економічного управління Рескомбуду та архітектури автономії Максима Скорика, розв’язати цю проблему можна кількома способами. Перший — пошук інвестора. Але тут є нюанси: у кооперативу повинні бути вільні від зобов’язань квартири, бо кому цікаво добудовувати задарма. 

Але у «Травневому» люди готові віддати частину квартир забудовникові. Оскільки родини, які претендували на 3—4-кімнатні помешкання, тепер таких площ не потребують, їх можна переробити на 1- та 2-кімнатні. За висновками спеціалістів, планування споруди дає змогу це зробити без шкоди для будинку. Крім того, як запевнила член кооперативу Олена Ткаченко, із вкладників залишилось понад 30 осіб, а готові добудовувати не більше 10. Тому інвесторові є що запропонувати.

Та в Євпаторії не так уже і багато будівельних організацій, а тим більше потужних, які мали б можливість вкласти власні кошти в перспективу. Тому, на думку представника Рескомбуду, місцевій владі разом із житловим кооперативом слід сідати за стіл переговорів і запрошувати до розмови великі будівельні компанії з інших регіонів Криму та України. Тоді проблему можна буде розв’язати.

Другим можливим варіантом, на переконання М. Скорика, може стати програма «Доступне житло». До речі, Євпаторія активно долучилася до неї: запропонувала кілька недобудованих об’єктів. Та як розповіли у правлінні кооперативу, їм про можливість участі у цьому проекті навіть ніхто не натякнув. Хоч у листах до адміністрації міста люди просили запропонувати будь-який можливий спосіб розв’язання проблеми. Але тут теж є певні обмеження: крім дотримання  вимог, для участі у проекті є ще питання ресурсу самої програми.  «Якщо б у нас був ресурс десь будинків на 10, то ми б, звісно, продовжували працювати одночасно в кількох регіонах автономії. Але цього року його вистачить лише не більше, ніж на 40 квартир. А оскільки торік у Євпаторії вже здали будинок за цією програмою, то тепер добудовується будинок у Сімферополі, наступною на черзі буде Феодосія», — пояснив М. Скорик. Тому коли знову черга дійде до Євпаторії, тяжко прогнозувати. Але  у цьому разі не слід відкидати жодного варіанта.