У Полтаві найближчими днями більшість пунктів обігріву забезпечать супутниковим інтернетом. Про це повідомив Полтавський міський голова Олександр Мамай. Обнадійливу новину він оприлюднив на брифінгу для преси, на якому обговорювали питання забезпечення цих пунктів усім необхідним.

Якби ще й інтернет працював

«Кожен голова громади намагається, щоб у пунктах обігріву все було. А в нас є вже більше, ніж в інших громадах — навесні ми завезли у школи продукти в разі артилерійських обстрілів. У наших пунктах незламності, наприклад, є цукор. 29 електрогенераторів уже в дорозі, на сесії передбачили постачання додаткових. У пунктах буде інтернет Starlink, бо лише одна доба показала, яке життя без зв’язку. А якщо його не буде три дні?»

Журналісти тоді запитали, про яку кількість терміналів ідеться й чи готова міська рада оплачувати їх експлуатацію.

«Буде 30—40 старлінків. Уже забезпечили таким зв’язком другу лікарню. Офіційно вони коштують до 30 тисяч гривень. Обслуговування — від 60 до 80 доларів щомісяця. Звичайно, якщо ми їх купуватимемо, то і обслуговуватимемо», — уточнив Олександр Мамай.

На Полтавщині пункти незламності розгорнули ще до морозів. Відповідний список цих соціальних об’єктів є на сайті Полтавської обласної військової адміністрації. Список щодня оновлюється — додаються нові пункти. В обласному центрі офіційно їх кількадесят, але насправді більше. Чимало приватних кафе, магазинів та заправок теж стали пунктами незламності із власної ініціативи. До списку можна додати намети ДСНС біля обох залізничних вокзалів та в приміщенні університету «Полтавська політехніка» імені Юрія Кондратюка. 

Біля кожного такого намету чергують двоє рятувальників. Сам намет надувний і прикритий захисним тентом. Усередині просторо, є світло завдяки економним LED-лампам. На вході в намет розміщено медпункт. На столі стоїть велика червона аптечка з медикаментами, серед яких обов’язково є знеболювальні і жарознижувальні препарати, зокрема ібупрофен. Люди можуть звернутися в медпункт, якщо обморозилися або просто погано почуваються.

Поряд розташований невеликий буфет, де можна самому приготувати каву, какао або чай. До чаю можна взяти печиво, шоколад, є спеціальне харчування для малюків. Також тут стоять запаси води.

Із меблів — зручні стільці, пуфи та складані ліжка з легкими вовняними ковдрами. Є дитячий куточок зі стільчиком для грудних дітей, памперсами, серветками. У наметі відвідувачі зможуть зарядити телефон, а ось інтернету через Wi-Fi поки що немає. Проте черговий рятувальник каже, що за потреби може роздати інтернет через свій смартфон.

Намет під’єднано до електромережі, щоб забезпечити освітлення та роботу інших електроприладів. Однак у разі планового чи аварійного вимкнення мережі пункт обігріву переходить на роботу від дизельного генератора. Електроенергія потрібна для того, щоб працювали насос для накачування в намет повітря і теплова гармата. Зокрема в наметі, який встановили навпроти будівлі нового ЦНАПу та біля ПОВА, тепло.

Проте охочих тут погрітися поки що небагато.  Полтавка Віра Надєїна каже, що вперше вирішила зайти до пункту незламності, бо треба було підзарядити мобільний. У неї вдома вже кілька годин немає світла: «Я підтримую цю послугу», — сміється її подруга Катерина Наливайченко. Більшість містян, які мають потребу, йдуть до великих ТРЦ, в магазини, кафе тощо.

Нетверезим тут не місце 

У наметі є інформаційний стенд зі списком екстрених служб та закладів, які приймають на проживання внутрішньо переміщених осіб.

Порядок роботи пунктів обігріву такий. Ті, хто звертається сюди по допомогу, для реєстрації повинні мати документ, що посвідчує особу, ознайомитися під підпис із правилами перебування та умовами харчування.

Продуктовий набір, який не потребує термічної обробки, в пункті видають раз на добу, але не раніше, ніж через шість годин після прибуття особи на підставі талонів на отримання продуктових наборів.

У пунктах обігріву заборонено курити, а також перебувати нетверезим або у стані наркотичного сп’яніння. 

У разі заповнення всіх вільних місць приймання людей до пункту обігріву припиняється. Осіб, які звернулися пізніше, направляють до найближчого пункту. Усі разом стаціонарні пункти обігріву одночасно зможуть прийняти приблизно 40 тисяч людей.

Згідно з рішенням Полтавського міськвиконкому «Про пункти обігріву», вони повинні працювати цілодобово. Але якщо цього правила чітко дотримуються у структурі ДСНС, то в навчальних закладах поки що по-різному. Деякі школи справді готові до цього, там вчителі працюють і в режимі нічного чергування. А деінде шкільні двері зачиняють уже о 16 годині.

Начальник Полтавської районної військової адміністрації Дмитро Романов вважає, що частина керівників навчальних та дошкільних закладів демонструють слабкі організаторські здібності. Їм потрібно надати допомогу для чіткішої роботи.

«До Полтавського району увійшли 24 громади, одна із них — Полтавська. У більшості громад до обов’язків щодо організації пунктів незламності ставляться відповідально, — сказав він. — А в Полтаві ситуація критична: із 84 пунктів тільки у 22 є генератори. Я особисто перевіряю їхню роботу, тому отримав гнітюче враження стосовно організаторських здібностей окремих керівників навчальних закладів, де розташовано ці пункти. Напевно, це якийсь ще старий підхід до управління — обмінюватися листами, перестраховуватися, не виходити з ініціативами. Хоч після 24 лютого ми повинні всі були змінитися, бо це війна.

Наприклад, привезли генератор у пункт незламності потужністю 3 кВт, а її недостатньо, щоб запустити насос. Везуть цей генератор в інший заклад, а з іншого сюди везуть буржуйку, бо вона там не підходить. Виходить якийсь броунівський рух. Я відчув, що цих керівників потрібно постійно підштовхувати, направляти. Тому і було запропоновано депутатам забути про політичні розбіжності та об’єднатися навколо спільної справи.

Багато цих депутатів — відомі кваліфіковані люди з досвідом управління. Річ навіть не у фінансовій допомозі — кошти міська рада має. Я прошу їх просто взяти під своє організаційне шефство один-два пункти і налагодити там роботу».

Дмитро Романов нагадав, що пункти незламності працюють не тільки в умовах блекауту. Люди можуть туди зайти, познайомитися з відповідальними керівниками. Щоб під час тривалого зникнення електроенергії вони вже знали, куди йти й на що вони можуть розраховувати.

Крім встановлених та облаштованих пунктів, у Полтаві розробили програму дій у разі, якщо зруйнують інфраструктуру чи котельні. Полтавський міський голова Олександр Мамай зазначив: якщо буде великий мороз, то ця програма діятиме максимум упродовж двох тижнів. Усю зиму не можна буде обігрівати велику кількість людей через обмеженість ресурсів.

Треба сподіватися на ЗСУ, енергетиків, на те, що закордонні партнери й надалі підтримуватимуть нас генераторами, трансформаторами тощо. Але бажано й самим заощаджувати електроенергію, без нагальної необхідності не вмикати потужні обігрівачі. Так ми зробимо нашу енергосистему стійкішою до зимових випробувань.