Це не той випадок, коли — «і я там був, мед-горілочку пив, по бороді текло, а в рот не потрапило»; і не той, коли — «понюхав пирога, а не вдалося скуштувати» чи «ухопив шилом патоки»…

Повернувшись того дня з роботи, багатьом киянам можна було сказати домашнім: «Борщ і котлети не розігрівайте. Я після боботі, табулі, фахітоса і драників, запитих пуншем, мохіто й мальбеком, тож вечеряйте без мене. А на дозвіллі прочитайте, що тут мені набажали», — і простягнути аркуш з ієрогліфами…»

Якщо хтось засумнівається і скаже, що годі вигадувати, усі ті фахітоси — вилами по воді писані, тож швидше мий руки та сідай до столу, а ієрогліфи невідомого походження віддай дітям на розмальовки, то потрібно не промовчати і в такому разі. Слід відповісти, що там, де табулями й боботями та іншою екзотикою щедро частували, справді випало й по воді писати. Тільки не вилами — а крапати на воду в скляному коритці фарбою з пензлика. І такі тоді на воді несподівано красиві й загадкові візерунки розпливаються, що неможливо відвести очей: і це лише ази турецького мистецтва ебру. А побажання на аркуші — не чиїсь там каляки-маляки підроблені, вони від справжнього японського каліграфа Хітоші Накамура, він щось писав на згадку кожному, хто до нього підходив. Тож нехай наші діти не розфарбовують ці ієрогліфи — потрібно зберегти такий аркушик, а малих віддати до школи, де японську мову вивчають, щоб потім самі зробили переклад того, що на ньому написано…

А в Арктиці в таких костюмах не до танців

На фестивалі з іноземною назвою OUTLOOK World Culture Festival, який відбувся у приміщенні з іноземним найменуванням Interkontinental Hotel Kyiv уперше, а відтепер проходитиме в столиці України щороку, гостей не лише знайомили (до того ж не теоретично), чим полюбляють смакувати громадяни Італії, Аргентини, Білорусі, країн африканського континенту й Близького Сходу. Їхні страви й напої відрізняються від вітчизняних чудернацькими назвами, а якщо розібратися, то серед інгредієнтів закордонних кухонь є й досить не чужі нам: свинина, яловичина, баранина, овочі, м’ята тощо. Там можна було й роздивитися, в яких тамтешніх строях, а їх продемонстрували понад 15 держав, ці національні страви їдять: звісно ж, одягаються так не щодня.

З віялами і гарно, і прохолодно

А де на свято найкращі наїдки народів світу демонструють, там і розважають гостей мелодіями й танцями. З класичною музикою України й Іраку знайомив того вечора оркестр «Київ-Класік» під орудою маестро Германа Макаренка. А якщо вона ненароком когось заколисала, то пробудження гарантували запальні танки Бразилії, Мексики, Грузії, Греції. Корейський же національний танок з віялами вразив не лише своїм колоритом — викликав ще й прагматичні думки: от би з таким великим віялом та на вулицю під час української спеки…

На фестивалі біля унікальних фотоколів (стендів) різних країн можна було на хвильку відчути себе в Нідерландах чи в Туркменії, а якщо не побоятися побачити себе не найвродливішими, то й отримати шарж від французького художника.

Незнавці японської мови розтлумачуватимуть, що побажав їм пан Хітоші Накамура, на-ба-га-то довше, ніж виводив їм каліграф

Серед гостей походжали посли й представники дипломатичних місій понад 30 країн світу, держслужбовці й бізнесмени.

Крім такого щорічного фестивалю, OUTLOOK упродовж року проводитиме дні національних культур країн, які мають з Україною дипломатичні відносини. Докладніше дізнаватися про ці культури можна буде і в новому інтернет-виданні про світ THEOUTLOOK. COM.UA, якеурочистовідкрилина OUTLOOK World Culture Festival. 

Людмила ЯНОВСЬКА,
Володимир ЗАЇКА
(фото),
«Урядовий кур’єр»