Кабінет Міністрів у середу ухвалив рішення про підвищення рівня фінансування медичних закладів в Україні. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко за підсумками урядового засідання, присвяченого медицині.

Комплексний підхід до потреб системи

«Відтепер знижувальні коефіцієнти (звернень і вартості декларацій), які були доцільними у тилових районах у мирний час, не застосовуватимуть до медзакладів первинки, що працюють у зонах активних або можливих бойових дій», — зазначила очільниця уряду.

За словами Юлії Свириденко, ухвалено важливі рішення в медичній галузі. Зокрема, розширили Програму медичних гарантій, а саме збільшили фінансування цивільних закладів охорони здоров’я, які працюють із важкопораненими військовими й травмами війни у цивільних.

Кабінет Міністрів у межах підготовки до Національного чекапу здоров’я упорядкував процес закупівлі медичних виробів для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

«Це 14 позицій, зокрема все необхідне для проведення планового стентування коронарних судин у пацієнтів із хронічними коронарними синдромами. Закупівлею на суму близько 300 мільйонів гривень займатимуться «Медичні закупівлі України», — повідомила Прем’єр-міністр.

На засіданні вдосконалено заходи з охорони здоров’я в закладах дошкільної освіти, зокрема визначено вимоги до облаштування й оснащення медичних осередків і медичних кабінетів. Як наголосила Юлія Свириденко, це дасть змогу краще дбати про здоров’я та безпеку вихованців, формувати відповідальне ставлення до власного здоров’я, надавати психологічну підтримку дітям і батькам.

Уряд ухвалив постанову щодо врегулювання порядку трансплантації за принципом доміно з пошуком пар перший реципієнт — другий реципієнт, медичними показаннями першого реципієнта та переліком органів, які можуть мати донорське застосування для другого.

За словами  Юлії Свириденко, уряд працює над забезпеченням безперервного доступу до лікарських засобів. Унормовано зокрема порядок контролю ліків, які ввозять у країну як гуманітарну допомогу. А також врегульовано порядок декларування цін.

«Формувати, декларувати оптово-відпускні ціни і вносити їх до Національного каталогу може і безпосередній виробник, і власник реєстраційних посвідчень на препарати, що виробляють за контрактом на потужностях інших компаній», — повідомила Прем’єр-міністр.

Вона наголосила, що здоров’я і медицина — один із пріоритетів Програми дій уряду.

Рішення розв’язують конкретні завдання

Як повідомило Міністерство охорони здоров’я, на черговому засіданні Кабінету Міністрів України розглянули та ухвалили 14 нормативно-правових актів, які стосуються галузі.  Цей пакет рішень комплексно охоплює потреби системи охорони здоров’я, посилює захист пацієнтів та створює умови для впровадження сучасних практик. Кожна з постанов спрямована на рзв’язання конкретних завдань у системі охорони здоров’я: від збільшення фінансування складних хірургічних випадків і розвитку трансплантації до захисту здоров’я дітей у садочках та більш прозорого управління медзакладами.

«Медична система має змінюватися так само швидко, як змінюється країна в умовах війни, щоденно стикаючись з новими викликами. На засіданні уряду ухвалили пакет рішень, який дає змогу системі бути гнучкою, сильною і ближчою до людей. Це більше фінансування для складних випадків хвороби, нові можливості для пацієнтів, прозорі правила для лікарень. Ми закладаємо підхід, який працює у житті: коли військовий з пораненням, дитина в садочку чи пацієнт із хронічною хворобою отримує допомогу тоді, коли вона потрібна. Так ми будуємо сучасну якісну медицину, яка здатна тримати удар сьогодні і стане фундаментом сильної України після перемоги», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Зокрема, Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Програми медичних гарантій, які передбачають збільшення фінансування закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам зі складними травмами. Нагадаємо, лише минулого тижня в Міністерстві охорони здоров’я відбулася нарада за участі НСЗУ та представників зазначених лікарень, де обговорювали ключові виклики й необхідність збільшення фінансування складних випадків лікування. Цю постанову вже ухвалено. Ухвалені зміни передбачають запровадження додаткового коефіцієнта ресурсоємності для 88 діагностично споріднених груп, введення механізму оплати кількох хірургічних втручань у межах одного випадку (до п’яти операцій) та істотне підвищення тарифів на найбільш ресурсоємні процедури. Так, оплата за проведення ЕКМО зростає зі 177 тис. грн до 342 тис. грн, а за інвазивну вентиляцію тривалістю понад 336 годин — зі 140 тис. грн до 288 тис. грн. Зміни також охоплюють допомогу в разі опіків, що часто супроводжують мінно-вибухові травми, операції на суглобах, лікування розладів нервової системи із застосуванням інвазивної вентиляції легень тощо. Це означає, що медзаклади отримають адекватну компенсацію за складне лікування, що підвищить їхню готовність брати найважчі випадки. А пацієнтам — і військовим, і цивільним — це гарантує ще якіснішу медичну допомогу в умовах війни.

Чекап запрацює з 1 січня 2026 року

Уряд ухвалив зміни, завдяки яким пацієнти з хронічними коронарними синдромами зможуть отримувати послуги з планового стентування безоплатно. Для цього до переліку медичних виробів, які централізовано закуповують за кошти державного бюджету, долучено 14 нових позицій, необхідних для проведення цього виду медичних втручань. Закупівлі медвиробів здійснюватимуть «Медичні закупівлі України» на суму майже 300 млн грн. Це дасть змогу забезпечити лікарні необхідними витратними матеріалами за єдиними стандартами і зробити процес надання допомоги прозорим та контрольованим. Загалом рішення сприятиме зменшенню черг, кількості ургентних госпіталізацій та знизить фінансове навантаження на пацієнтів. Такий крок — частина підготовки до втілення загальнодержавної програми щорічних безоплатних профілактичних медичних обстежень для українців віком понад 40 років — національного чекапу, що запрацює з 1 січня 2026 року. Національний чекап міститиме обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади.

Також ухвалено постанову, яка врегульовує порядок трансплантації за принципом доміно з пошуком пар перший реципієнт — другий реципієнт, медичними показаннями першого реципієнта та переліком органів, які можуть мати донорське застосування для другого. Цей метод вже понад два десятиліття успішно застосовують у світі. Найчастіше — під час лікування спадкового транстиретинового амілоїдозу (ATTRv): пацієнтові пересаджують донорську печінку, а його власна — функціонально придатна — печінка може допомогти іншому реципієнтові. Рішення дасть змогу збільшити кількість успішних операцій та зменшити навантаження на чергу реципієнтів. Постанова також передбачає зміни до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та тканин, що забезпечить прозорість і контроль процесу на національному рівні.

«За останні роки трансплантація в Україні пройшла шлях від поодиноких операцій до системної роботи, яка рятує сотні життів щороку. 2024-го виконано 516 трансплантацій органів: 337 пересадок нирок, 107 — печінки та 71 — серця. Лише за перше півріччя цього року вже проведено 304 трансплантації. Усі вони абсолютно безоплатні для пацієнтів, адже вартість покриває держава в межах програми медичних гарантій. Нові рішення уряду дадуть змогу розширити ці можливості та зробити трансплантацію ще доступнішою для кожного, хто її потребує», — поінформував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Джерела: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ
Міністерство охорони здоров’я