Розрахунок нерезидентом у гривнях за придбані акції у резидента

Нерезидент-інвестор може здійснити розрахунки за придбані у резидента акції через інвестиційні рахунки в гривнях.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися в  іноземній валюті, валюті України та у формі придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, зокрема будинків, квартир, приміщень, обладнання, транспортних засобів та інших об’єктів власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

У разі здійснення інвестицій в Україну у грошовій формі іноземний інвестор має право відкрити інвестиційний рахунок та перерахувати на нього іноземну валюту з-за кордону, здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції.

Порядок іноземного інвестування в Україну встановлено Положенням про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженим постановою Правління НБУ від 10.08.05 № 280.

Про суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні та які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, зокрема акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних  суб’єктів господарської діяльності;

— об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; 

— структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України;

— спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

 — інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Зазначене визначено Законом України від 16.04.91 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями.

Спеціальні санкції

За порушення  законодавства  України у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) щодо суб’єктів ЗЕД України або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

—  накладення штрафів у разі несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків, пов’язаних із Законом України  «Про зовнішньоекономічну діяльність». Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

—  застосування до суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення ЗЕД;

— тимчасове зупинення ЗЕД, у випадках проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. Зазначені спеціальні санкції передбачено статтею 37 Закону України від 16.04.91 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями.

Термін завершення імпортної операції без увезення  на територію України  за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)

Строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента. У разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву — з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

— нарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

— подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 5 грудня 2007 року №1392. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб’єктів господарювання — резидентів незалежно від форми власності.

Що робити, коли  при підписанні документа  виникає помилка  «Невірний пароль  або ключ пошкоджено»?

Необхідно перевірити:

— який ключ ЕЦП використовується першим? (правильна послідовність підписів «бухгалтер — директор — електронна печатка»);

— якщо ключ обрано правильно, слід звернути увагу на правильність введення пароля, а саме регістр вводу пароля, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі);

— чи змінювалось ім’я файла особистого ключа? (у разі зміни ім’я файла особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД Міндоходів, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа).

У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал Міндоходів, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс») таке роз’яснення у категорії 401.01.

Строки проведення  документальних перевірок

Тривалість документальної планової перевірки фізичної особи — підприємця не повинна перевищувати 10 робочих днів. Продовження строків проведення такої перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки (крім перевірки щодо відшкодування податку на додану вартість) фізособи — підприємця не повинна перевищувати 5 робочих днів.

Водночас тривалість документальної позапланової перевірки, що здійснюється у зв’язку з розпочатою процедурою припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця, порушеним провадженням у справі про визначення банкрутом платника податків або поданням заяви про зняття з обліку платника податків, для  фізосіб — підприємців, які не мають найманих працівників, не повинна перевищувати 3 робочі дні, за наявності впродовж двох останніх календарних років одночасно таких умов:

— платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

— платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

— в контролюючих органах немає податкової інформації щодо використання платником податку найманої праці фізичних осіб, відкритих платником податків рахунків у банках та інших фінансових установах.

Зазначені строки проведення перевірок встановлено статтею 82 Податкового кодексу України.

На яку дату продавцем товарів/послуг складається  податкова накладна?

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцеві, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцеві видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідна норма визначена п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі таке питання у категорії 101.19.

Інформаційно-комунікаційний департамент