У творчому доробку першого лауреата обласної мистецької премії імені 

Й. Кондзелевича, кавалера ордена княгині Ольги III ступеня — більш як тисяча двісті робіт. Золотий ювілей українська художниця відзначила, показавши глядачам понад сотню особливо дорогих їй робіт. Вони стали своєрідним життєписом митця, який внаслідок важкого захворювання втратив змогу ходити, але залишився сильним духом.

— У творчості художниця сприймає світ крізь призму захоплення і гармонії, зображаючи його гідним щастя людини, — стверджує дослідниця Тамара Левицька.

Солідарна з нею і мистецтвознавець Зоя Навроцька: «Мистецтво Валентини Михальської — взірець того, як не треба коритися долі. Вона знає, заради чого варто жити, як перемагати недугу і як працювати з користю для інших».

Квіти і теплі слова привітання від заслуженого діяча мистецтв України поета Василя Гея

Фахівці відзначають у творчості художниці прекрасне відчуття композиції, органічне звучання фарб, багатомовність ліній, філігранне володіння різними способами відображення світу. Акварельний живопис, чорно-біла графіка, гуаш, пастель, монотипія — це техніки, за допомогою яких художниця створює портрети, пейзажі, натюрморти, насичені кольорами цікаві композиції з казковими та міфологічними образами.

Автори книжок часто залучають Валентину Михальську до ілюстрування своїх літературних творів. Утім, дедалі частіше художниця, як це було із книжкою Валентини Штинько «Що забула борсучиха?», виступає не лише як ілюстратор, а й співавтор. Адже останнім часом, обираючи літературу для дітей, читачі передовсім звертають увагу на її оформлення. Загалом видано два десятки книжок, в яких під ілюстраціями можна побачити прізвище талановитої волинянки.

Автопортрет

— Ювілейна виставка засвідчила, що з моменту першого публічного показу робіт у 1991 році митець пройшла значний шлях самовдосконалення, — вважає директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. — Адже художниця мала понад сорок персональних виставок у країні та за її межами.

Самодіяльна художниця, яка нині працює вчителем образотворчого мистецтва в Хворостівській школі Любомльського району, представляла своє самобутнє мистецтво у Національній спілці художників України, брала участь у ІІІ Міжнародній виставці інвалідів у Любліні (Польща), кількох міжнародних конкурсах «Премія Миру», що відбувалися в Італії тощо.

Стиглі сливи. Олівець. 1999 р. Фото автора

Не дивно, що чималий зал під час презентації виставки виявився вщерть заповненим людьми.

— Не очікувала, що на мій скромний ювілей прийде стільки людей! — сказала «УК» Валентина Михальська. — Тож, гадаю, навіть з обмеженими фізичними можливостями ми робимо добро іншим. — І додала: — Миру б ще Україні — решту потрошки зробимо…