«У нас, шановні народні депутати, залишилося два місяці послужити народові України. Пропоную вам поставити на порядок денний і розглянути лише три законопроекти, які, в разі ухвалення, відчутно стимулюватимуть економічний розвиток нашої країни: законопроект про концесії у другому читанні (№8125), який повністю реформує сферу концесійного законодавства й дасть змогу залучити іноземних інвесторів; законопроект щодо стимулювання інвестиційної діяльності (№8124), який має поліпшити позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу; законопроект про «економічну декомунізацію» — це зміни до Закону «Про правонаступництво України» щодо скасування дії актів СРСР на території України (№4650)», — саме так під час Години запитань до уряду в парламенті перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів звернувся до народних обранців.

Справи бізнесу поліпшилися — платня зростає

Перший віце-прем’єр нагадав, що середня заробітна плата зросла на 170 доларів: з приблизно 210 доларів у грудні 2015 року до 383 — у квітні 2019-го. «У приватному секторі середня зарплата у квітні 2019 року становила вже 438 доларів, або за курсом Національного банку близько 11 700 гривень. Це вказує на те, що справи бізнесу поліпшуються, і він має змогу платити вищі зарплати в приватному секторі. За три роки підвищено мінімальну заробітну плату: з 55 доларів станом на 1 січня 2016 року до 150 — на 1 січня 2019-го. Це свідома позиція уряду: в українців має бути високий рівень життя. Але уряд не може адміністративно встановити всім високі зарплати — це змусить бізнес іти в тінь. Тому нашим баченням завжди було створювати умови для розвитку бізнесу, зокрема для виробництва та експорту», — цитує Укрінформ слова посадовця.

Степан Кубів наголосив, що основним для українських товарів став ринок ЄС — це дало змогу компенсувати втрату російського ринку. «Частка європейського експорту товарів і послуг становить 42,6%, і вона постійно зростає. Частка Росії становить 7,7% і постійно знижується», — констатував він. І спрогнозував, що через півтора року ВВП України перевищить докризовий обсяг ВВП 2013 року на 0,7%. «Скажете, що повільно? Нагадую: країна, за деякими оцінками, втратила 20% ВВП через агресію РФ й анексію Криму. Ми втратили людей, заводи, промислові комплекси, поклади газу й вугілля. Але вистояли, вивели економіку з крутого піке — вона припинила падіння в 2016-му й відтоді сукупно зросла на 8,4%», — наголосив урядовець.

Прозвітував він і про те, що для забезпечення обороноздатності країни з 2016 року до силових структур було передано 26 тисяч одиниць озброєння й військової техніки українського виробництва, 7 тисяч з яких абсолютно нові й модернізовані. «Збільшено фінансування оборонно-промислового комплексу з 30 мільйонів гривень у 2016 році до 3,3 мільярда в 2018-му. Завдяки цьому впроваджено у виробництво 200 розробок озброєння та військової техніки. Створено потужності для серійного виробництва набоїв для зброї, що дасть змогу забезпечити країну цими витратними матеріалами. Розпочато виробництво корпусів для боєприпасів калібру від 100 до 155 міліметрів. Такими технологіями володіють лише чотири країни: США, Туреччина, Китай і Південна Корея. Тепер і Україна», — зауважив Степан Кубів.

«Дитяча» ініціатива веде до лідерства

Перший віце-прем’єр прозвітував про розвиток цифрових сервісів і цифрової економіки протягом 2016—2018 років. «Те, що зараз називають «державою у смартфоні», ми вже створили. Завдяки Мінекономрозвитку державні закупівлі, мала приватизація, звіти про технічну допомогу й державні підприємства у кожного громадянина в смартфоні. Ви можете купувати в держави, продавати державі та контролювати державу не виходячи з дому», — цитує слова Степана Кубіва прес-служба Мінекономрозвитку.

За його словами, в 2015 році Фонд державного майна продав 109 об’єктів колишніх груп А, Д і Ж приватизації на суму понад 45 мільйонів гривень. За дев’ять місяців із серпня 2018 року через систему електронних продажів «Прозорро.Продажі» реалізовано 404 схожих об’єкти на загальну суму майже 500 мільйонів гривень, що вдесятеро більше, ніж продано за весь 2015-й.

«Адміністративні послуги також доступні у смартфоні. На урядовому порталі можна отримати 125 публічних послуг повністю онлайн: зареєструвати бізнес онлайн; отримати численні довідки та витяги з реєстрів; подати заяву на допомогу після народження дитини та багато іншого», — уточнив Степан Кубів. І закликав народних депутатів долучитися до створення «держави у смартфоні» та підтримати урядовий законопроект №10134 — про «Є-малятко». «Ця ініціатива дасть змогу батькам отримувати в електронному вигляді 10 послуг, пов’язаних із народженням дитини, за принципом «єдиного вікна» безпосередньо в пологовому будинку. Це повний комплект: від свідоцтва про народження до отримання посвідчень багатодітної сім’ї. Тільки-но закон ухвалять, Україна стане лідером серед розвинених країн за кількістю наданих послуг за одне звернення для батьків новонародженої дитини», — підкреслив перший віце-прем’єр.

Степан Кубів також заявив, що цього року Мінекономрозвитку вводить два портали для контролю: за використанням міжнародної технічної допомоги — «ProAID» та за державними підприємствами — «ProZVIT». «З першої половини червня кожен охочий зможе отримувати інформацію про фінансовий стан трьох з половиною тисяч державних підприємств онлайн. Ми переходимо на збирання фінансової звітності в електронному форматі. Будь-хто зможе побачити, які підприємства прибуткові, а які завдають збитків державі», — розповів він.

Повернути наших із Сирії

Перший віце-прем’єр пообіцяв, що в уряді найближчими днями буде створено робочу групу щодо повернення в Україну понад 100 українців, які перебувають у Сирії. Це він заявив, відповідаючи на запитання народного депутата Рефата Чубарова, який зазначив, що три місяці тому до нього звернулися родичі громадян України, які з різних обставин опинилися на території Сирії — йдеться про жінок і дітей. «Вони перебувають у міжнародному таборі, але там жахливі умови. Йдеться про громадян з різних міст, зокрема зі Львова, Харкова. Три місяці я не можу зрушити цю проблему з місця», — наголосив Рефат Чубаров.

Наприкінці Години запитань до уряду слово взяв Голова Верховної Ради Андрій Парубій. Він, як повідомляє УНІАН, наголосив, що необхідно більше знаходити моментів співпраці, бо в країни важкі часи. «В Україні, на жаль, криза, пов’язана з діями Президента. І оприлюднення стенограми його зустрічі з керівництвом ВР та парламентських фракцій це підтвердило. Ми почули, як знов представники Президента говорять про те, що необхідно скасувати закон про мову, квоти, декомунізацію. На жаль, це стає для них звичною політикою. Але скажу і від Верховної Ради, й уряду: український народ цього вам не дозволить. Ми не дамо скасувати ні закон про мову, ні квоти, ні декомунізацію. І заяви про домовленість з головами фракцій про закриті списки — відверта брехня», — акцентував очільник парламенту. 

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»