У час війни на сході України деяким художникам полотном служать гільзи. Картини зі снарядів — та ситуація, коли форма і зміст доповнюють одне одного, коли матеріал стає напрочуд символічним.
У київському музеї-квартирі Павла Тичини демонструють картини, створені не з гільз, а на них. Узятися за таку копітку роботу маріупольську художницю Ганну Бойко спонукала світла мета — показати красу України та відродження країни попри все. Працювала над проектом приблизно місяць, адже малювання по металу та завершальний етап — покриття зображення лаком — забирає чимало часу. Зізнається: завдання було не з простих і тому, що доводилося працювати мініатюрними пензлями.
Зі слів художниці, важко було обрати об’єкти зображень, та врешті-решт вона зосередилася на пам’ятках рідного міста. Крім того, на гільзах зацвіли квіти, звили гніздо лелеки, відкрилися мальовничі пейзажі Маріуполя. Тож в основі експозиції — контраст: мирні теми змальовано на стріляних гільзах, зібраних під час протистояння на сході України. Кожна гільза представляє окремий мініатюрний малюнок, але якщо поглянути на деякі снаряди в комплексі, то перед глядачем відкриється панорама міста. Центральний об’єкт експозиції — велика гільза від гармати. На ній з одного боку зображено центральну вулицю Маріуполя із драматичним театром, з іншого — заводи міста.
«Бачимо картини із промисловою та зеленою частинами Маріуполя. Хотілося показати красу міста, скільки хорошого, красивого є в українських містах — і це все може зруйнувати війна», — каже Ганна Бойко.
Ініціатором виставки виступив волонтер із Маріуполя Олександр Магдаліц. Він і збирав гільзи, які згодом перетворилися на картини. «Цією виставкою всі маріупольці прагнуть показати, що наше місто сильне, воно витримало випробування, відроджується з попелу війни, стає оновленим, привабливим», — резюмує Олександр.
У Києві виставка триватиме два тижні. Згодом поїде містами України і знову повернеться до Києва — з більшою кількістю експонатів.
Дарина ФІАЛКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+