Україна стане чистою

«Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» — вочевидь, усі переконалися, що ця приказка в повсякденному житті не спрацьовує: ну ніяк сучасне суспільство не може обійтися без продукування побутових відходів. Полігони чи стихійні звалища ростуть і псують і без того не ідеальний екологічний стан. Тема львівського сміття на слуху в усієї країни, але в інших населених пунктах ситуація подекуди не менш гостра. Тож питання управління ТПВ — одне з найактуальніших для будь-якого органу місцевого самоврядування. Як його вирішують у різних регіонах України, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».

Запоріжжя. Сміттям ремонтуватимуть дороги

В регіоні хочуть спорудити сміттєспалювальний завод за новітніми технологіями. Там не тільки утилізуватимуть тверді побутові відходи, а ще й вироблятимуть великі обсяги електро-, теплоенергії, а також золи як наповнювача для дорожнього полотна, виготовлення шлакоблоків, панелей тощо. Знайшовся й можливий інвестор. Голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль обговорив із представниками компанії IMOP Corporation s.r.o, Slovakia це питання. Представники компанії об’єднали пропозиції німецьких, чеських, італійських та інших фірм з переробки сміття, які звели близько 500 сміттєпереробних заводів по всьому світу.

— Для втілення в життя такого проекту є різні можливості фінансування, в тому числі й співфінансування, — наголосив Костянтин Бриль. — Зважаючи на реформу з децентралізації та створення в регіоні об’єднаних територіальних громад, маємо обрати одну пілотну територію та на її базі реалізувати проект. Можна розглянути Мелітополь, Бердянськ, великі міста. Влада регіону зробить усе, аби цей проект не залишився на папері.

Донеччина. Стихійні звалища зникнуть

Поблизу Краматорська на Донеччині розпочалося будівництво другої черги регіонального полігону ТПВ. До комплексу, що невдовзі обслуговуватиме населені пункти північної частини прифронтового краю, увійдуть три так звані «екрани» — котловани, вимощені непроникною плівкою та оснащені належним чином, відстійник, а також об’їзна дорога і огородження. Впоратися із роботами, на проведення яких із обласного екологічного фонду надано 94 мільйони гривень, заплановано до кінця цього року.

А невдовзі зведення подібних полігонів почнуть у Маріуполі, Волновасі та Кураховому.

На Донеччині реалізовують масштабну програму з впорядкування відходів: протягом п’яти років є намір прибрати всі стихійні звалища і створити мережу зональних і регіональних полігонів ТПВ, перевантажувальних і сортувальних станцій, адже в усіх містах і селах краю запровадять роздільне збирання відходів. У планах обласної влади також будівництво у Краматорську і Маріуполі сучасних підприємств для спалювання сміття. А своєрідною родзинкою очищення Донеччини від відходів стане початок роботи тут найпершої в Україні пересувної установки для утилізації люмінесцентних ламп, що має сертифікати за європейськими стандартами. Установка вартістю 30 мільйонів гривень перебуватиме у власності комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» і у разі необхідності зможе виїздити до будь-якого населеного пункту області чи промислового підприємства.

«Програма, яку ми намітили, нам до снаги, адже є фінансовий ресурс і бажання зробити Донеччину найчистішою областю в Україні», — переконаний голова Донецької ОДА, керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

Вінниччина. Сортувальну лінію збудували в складчину

На полігоні райцентру Муровані Курилівці ввели в експлуатацію сучасну вітчизняну лінію із сортування ТПВ, яка забезпечить їх утилізацію з цього селища та 59 населених пунктів району. З часом вона працюватиме і на сусідні райони. Тепер відходи тут сортують з виокремленням поліетилену, металу, паперу, скла та органічних решток. Пуск лінії дав змогу щодня переробляти 15—20 тонн відходів та майже удвічі подовжити термін експлуатації полігону. Будівництво та оснащення сортувальної станції співфінансувались обласним бюджетом та селищною радою. Було створено 12 робочих місць.

«По суті, робимо перші кроки в цьому напрямі, тому дуже важливо, щоб вони були успішні. Маємо в стислі терміни побудувати систему, яка забезпечить сортування і первинну переробку ТПВ у кожному районі. Під час проектування ми розглянули різноманітні технології. Тож це типовий проект, який можна використати і в інших районах», — сказав під час відкриття лінії голова ОДА Валерій Коровій. Він зауважив, що нині закумульований ресурс на рівні обласного бюджету, який дає можливість у пропорції 75% — обласні кошти, 25 % — кошти місцевого бюджету реалізувати в області десятки подібних проектів.

Київ. «Розумні контейнери» встановили під землею

Щороку в столиці накопичується близько 1,2 мільйона ТПВ, з яких на полігони та звалища вивозять 67,2%. Вочевидь, навколо столиці вже виросли б цілі сміттєві терикони, якби частину відходів не спалювали на заводі «Енергія». Нині його реконструюють, модернізують котлоагрегати із заміною електрофільтрів. На це у 2015—2016 роках було витрачено 49,1 мільйона гривень, цього року потрібно ще майже 11 мільйонів. Проектують і установку сучасної системи очищення димових газів. За словами заступника голови КМДА Петра Пантелєєва, роботи планують завершити у 2020 році. «Завод «Енергія» буде таким, як найсучасніші у Європі», — запевнив посадовець.

Та на заводі спалюють лише 21,8% ТПВ. Те, що вивозять на полігони, створює загрозу для довкілля столиці і її околиць. Вихід із ситуації — сортування та перероблення відходів. Фахівці розробили Концепцію поводження з ТПВ. Як повідомила прес-служба КМДА, планують створення нових Центрів поводження з відходами, де їх сортуватимуть максимально вилучаючи ресурсоцінні компоненти — скло, пластик, метал, тощо. Нині ж сортують лише 11% ТПВ.

«Також ми розпочали протиаварійні заходи на полігоні № 5, розробляємо проект його подальшої рекультивації. А ще міська влада за створення прозорої системи адміністрування сфери поводження з ТПВ, з повним контролем з боку громади Києва, аби сміття не потрапляло на стихійні звалища», — зазначив Петро Пантелєєв. Також, за його словами, у планах — будівництво п’яти сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю від 350 до 450 тис. т/рік. Таку систему поводження з ТПВ, розроблену з урахуванням принципів Директиви ЄС, підтримали й експерти.

«Насправді сміття сортують, але стихійно: безхатченки копирсаються в сміттєвих баках і виймають папір, пластик, скло, метал. За такого підходу нічого буде сортувати на нових станціях. Отже, потрібно встановити закриті антивандальні контейнери і, ймовірно, закрити пункти прийому такої вторсировини, або їх перепрофілювати у міні-сортувальні пункти», — зазначив директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Утім, у цьому напрямі дещо роблять. У Києві, за європейським прикладом, встановили 50 підземних сміттєвих баків. Голова КМДА Віталій Кличко запевняє, до кінця року їх буде ще 300, а наступного — майже тисяча. Кожен контейнер розраховано на п’ять кубометрів ТПВ. Вони обладнані системами пожежогасіння (приміром, коли хтось вкине тліючий недопалок), та датчиками, які подають сигнал диспетчеру, що бак заповнено, і тоді комунальники вивозять його вміст.

Херсон. Виявлено незаконний сортувальний цех

На території обласного центру розташоване найбільше звалище ТПВ Херсонщини. Його експлуатацію розпочато в 1968 році. Розрахована вона до 2017-го, а ще на початок року кількість видалених відходів на міському звалищі становила 388 тисяч тонн. Їх на звалищі не сортують, приймають без зважування.

Несвоєчасне сортування ТПВ та інші незаконні дії на Херсонському звалищі стали темою виїзної наради робочої групи облдержадміністрації.

На території сміттєзвалища учасники робочої групи провели огляд та поспілкувалися з місцевими співробітниками, які визнали, що не здійснили своєчасну рекультивацію, а також підтвердили факт незаконного сортування сміття. Також було відібрано зразки ґрунту та повітря для екологічної перевірки. Її результати нададуть до 15 вересня голові ОДА з пропозиціями щодо подальших дій. «З огляду на екологічний стан перевірити зразки ґрунту вкрай важливо, — зазначив заступник керівника робочої групи, директор департаменту екології та природоохоронних ресурсів ОДА Юрій Попутько. — Адже, за даними Південно-Української гідрогеологічної експедиції, ця земельна ділянка не відповідає вимогам щодо захищеності підземних вод, а також розташована в зоні можливого впливу на водозабори Херсона. Нині експлуатація звалища незаконна та небезпечна екологічно для життя та здоров’я населення».

Туди, де було виявлено сортувальний цех, прибули правоохоронці, до яких із заявою про розкрадання вторсировини звернувся Євген Рищук. «Їхнє завдання, — зауважив посадовець, — розібратись на місці з таким розкраданням. У свою чергу департамент екології проводить заходи для формування звіту про стан сміттєзвалища. Взагалі ОДА хоче знайти інвесторів для будівництва сміттєпереробного заводу, що дасть змогу розв’язати проблему звалищ Херсона та найближчих районів».

До речі, зауважують фахівці, біля цього звалища є земельна ділянка, на якій можна спорудити сміттєпереробний завод. 

Насамкінець. Звичайно, ще багато треба зробити, аби Україна звільнилась від сміттєвих пут. І все ж, нехай і маленькими кроками, чистоту наводять. Та й не лише у великих містах. Наприклад, у селі Черняхівка на Київщині цього року з’явилися прості сміттєві баки. Але раніше їх ніколи там не було, а селяни вивозили відходи в найближчі лісосмуги. Засмітили їх так, що навіть лісові шампіньйони, яких пару десятків років тому там було багато, перестали рости. Селяни контейнерам зраділи, і не тільки через можливість «повернути гриби», а й через те, що самим набридло почуватися «еконечупарами». Отож, як бачимо, не завжди потрібні великі гроші, щоб навести лад. Достатньо трохи зусиль місцевої влади і відповідальності самих людей. Втім, останнім часом така відповідальність проявляється все більше. А отже, є надія, що скоро Україна стане чистою!

Матеріали підготували Євген ЛОГАНОВ, Павло КУЩ,
Олег ЧЕБАН,  Інна КОСЯНЧУК, Олена ІВАШКО "Урядовий кур’єр"