Його 9-річна донька на фестивалі мистецтв «Слов’янський базар» здобула Гран-прі XII Міжнародного дитячого музичного конкурсу «Вітебськ-2014». 

«Ця перемога — не випадковість. Настя серйозно готувалася до неї упродовж року, — каже викладач дівчинки, завідувачка вокального відділення Білоцерківської школи мистецтв №5 Галина Білогур. — До того ж це не перше її досягнення на міжнародному рівні. Минулого року вона здобула Гран-прі III Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золоте яблуко» в Кишиневі».

Проте навіть викладач не могла передбачити успіх своєї вихованки в Білорусі, адже в конкурсі змагалися 21 учасник із 19 країн світу, і в кожного — сильна програма. «В нас було велике бажання потрапити до трійки переможців, — каже тато Насті Максим Багінський. — Привезти зі «Слов’янського базару» приз навіть за третє місце — дуже круто. Коли Настя закінчила виступ, я видихнув із полегшенням. Моє перше відчуття тоді — Україну ми не підвели».

Коли батьки і діти — однодумці. Фото з сайту vk.com

А сама переможниця додає, що неймовірно зраділа. «В мене не було слів, щоб щось казати. Батьки мої були в залі, мама одразу подзвонила бабусі, сестрі. Я, звісно, дуже хвилювалася. Першого дня було дуже страшно, а наступного — вже не так, бо я виходила на сцену, звикла до неї. До того ж, коли я поринаю в пісню — хвилювання зникають», — згадує дівчинка.

На конкурсі тендітна Настя Багінська виступила з двома піснями з дорослого репертуару. Перша — це «Три поради» на слова Юрія Рибчинського й музику Ігоря Шамо, де є такі слова: «Край дороги не рубай тополю, може, та тополя — твоя доля, твоя доля свiтла, тополина, наче пiсня журавлина…» А друга — «Японія» з репертуару Злати Огнєвич (музика Михайла Некрасова, слова Євгенії Матюшенко). Цю пісню про землетрус в Японії в 2011 році, через який сталася аварія на атомній станції, Настя виконувала англійською мовою.

Питаємо в Насті, як досягти такого успіху? «Я вчуся вокалу з 5 років, просто потрібно не лінуватися, але й не треба занадто перепрацьовувати», — відповіла юна співачка. Хоча темп життя школярки такий, що не всі б так зуміли. Окрім музики, дівчинка займається кінним спортом, танцює, малює, до того ж на відмінно закінчила третій клас школи. І мріє стати артисткою, співачкою, хоч батьки її до цього не примушують. Тато каже, що просто сприяє розвитку доньчиного таланту, а свою професійну долю вона вибере сама.

Такий талант у дівчинки — не випадковість. Тато Максим — сам музикант, його батько закінчив Одеську консерваторію, а мама — Київське музичне училище імені Глієра. Двоюрідна сестра Насті теж навчається в Білоцерківській школі мистецтв №5, вона учасниця і переможниця багатьох конкурсів. Тому коли Настя у два роки чисто переспівала мелодію з реклами, батьки навіть не здивувалися і вирішили віддати доньку в музичну школу не в сім, як зазвичай, а в п’ять років.

А далі — вже праця вчительки Галини Білогур, яка оцінила не тільки обдарованість дитини, а і її характер та наполегливість. До того ж це не перша учениця відомої далеко за межами Білої Церкви викладачки. На «Слов’янському базарі» в 2011 році її учениця Мар’яна Щербак посіла 3 місце, а Валерія Хоменко в 2012 стала дипломантом.

Подальші плани Насті Багінської — взяти учать у проекті «Голос. Діти» та виступити в серпні на міжнародному конкурсі «Кришталеве гроно» в Закарпатті. Викладач Галина Білогур ставиться до конкурсів прискіпливо: «На всі змагання не встигнеш. Треба підготуватися: знайти пісню, зробити аранжування, записати фонограму, плюсовку, щоб можна було надіслати для прослуховування. Також пошити костюм, оплатити дорогу. Тому ми вибираємо такі конкурси, які справді щось дають для творчого розвитку Насті».