З п’ятого жовтня згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про заходи, скеровані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» регулюючі органи почали масові перевірки компаній щодо працевлаштування їхніх найманих співробітників. Цим займаються Держслужба з питань праці, Державна фіскальна поліція, Пенсійний фонд України, Нацполіція та органи місцевого самоврядування і виконавчої влади. Встановлюють і нові штрафи за порушення трудового законодавства. Їхня мета — вивести з тіні тих працівників, які отримують основну частину зарплат у конвертах. За оцінками різних експертів, нині в тіні в Україні працюють 45—50% усього бізнесу — це величезна проблема для життєдіяльності країни і кожного її громадянина.

Розміри штрафів за порушення трудового законодавства з 5 жовтня 2018 року:

► за те, що інспектора з праці не допущено до перевірок, — 372,3 тисячі гривень;

► за оформлення співробітника на неповний робочий день, без оформлення трудового договору — 111,7 тисячі гривень;

► за те, що неправильно встановлено розміри зар­плат, — 37,2 тисячі гривень.

У Кабміні кажуть, що першими під підозрою опиняються ті компанії, де всі працівники отримують мінімальні зарплати.

На будь-якому підприємстві, яке працює в межах законодавства, виплачують повністю білі оклади. Фото з Урядового порталу

Заради порядку

У чому переваги і недоліки такого нововведення уряду? Як позначаться перевірки на роботі малого та середнього бізнесу (МСБ), адже стосуватимуться вони насамперед підприємств із цих сегментів?

За інформацією Державної фіскальної служби України, за період із січня по серпень 2018 року виявлено близько 5,1 тисячі найманих працівників, зайнятих в МСБ, які не були оформлені на підприємствах згідно з українським трудовим законодавством. Порушення є, і вони чималі. А податки, як відомо, мають сплачувати всі.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман нещодавно заявляв, що саме такими перевірками уряд хоче навести лад в оформленні на роботу найманих працівників. За його словами, перевірки мають відіграти позитивну роль саме для них.

Нещодавно голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега поділився позитивним досвідом боротьби за дотримання законодавства про працю. Як наголошено на сайті служби, за його словами, з 1 січня по 25 вересня 2018 року чиновники домоглися великої перемоги: на 200 тисяч порівняно з кінцем 2017 року зросла кількість застрахованих осіб із числа найманих працівників.

На його думку, усе це сталося не через жорсткі штрафи, виписані підприємцям, а завдяки превентивно-роз’яснювальній роботі, зокрема консультуванню керівників бізнес-структур з питань незадекларованої праці.

Бізнес каже про зворотне: перевірка підприємців не може позитивно впливати на роботу підприємств МСБ.

Заклади громадського харчування першими відчули на собі перевірки інспекторів із праці. Фото з архiву редакцiї

Приходитимуть і у вихідні?

Як зазначає «УК» перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець, штрафи й методи перевірок трохи лякають. «Наприклад, відсутність фізичної особи — підприємця або керівника малого підприємства на робочому місці контролюючі органи трактують як недопущення до перевірок, тож такій фірмі загрожують великі штрафи. Також інспектори з праці без попередження можуть з’явитися на фірмі у вихідні — суботу чи неділю. Логічно, що керівник підприємства в такі дні не на роботі, але інспектори на це не зважають».

Підприємці та деякі бізнесові спілки не хочуть коментувати свого ставлення до нововведень. Проте дехто з них не лише коментує, а й висловлює побажання до влади.

Як зазначає кореспондентові «УК» фізична особа — підприємець із Хмельницького Наталія Потапова, незаконні рішення Конституційного Суду України про повноваження місцевих інспекторів з праці. Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України №295 «Про інспекцію праці в промисловості і торгівлі», ухвалену 26 квітня 2017 року, яку КСУ залишив чинною.

«Там зазначено, що представники держорганів з праці можуть приходити на підприємство в будь-який час і проводити на ньому відео­зйомку. Підприємці вважають, що це порушує українське цивільне законодавство. Ми подавали в суд на постанову Кабміну №295, але програли. Тепер спів­працюємо щодо цього питання з комітетами Верховної Ради і сподіваємося, що успіх буде за нами. Можливо, напрацьований законопроект щодо цього питання поставлять через деякий час на голосування», — каже Н. Потапова.

Ресторани  і сферу послуг перевірятимуть насамперед

Хто ж першим потрапляє у цей перевіряльний заміс? Підприємці зазначають, що це представники малого та  мікробізнесу, адже вони часто офіційно платять мінімальну заробітну плату (або навіть менше). Останнє, як відомо, — свідоме порушення закону.

А розміри середніх зар­плат в Україні значно вищі за мінімальну, й інспектори з праці на законних підставах цікавитимуться, чому на тому чи тому підприємстві виплачують у білій бухгалтерії лише мінімалку. Її ж сплачують найманим працівникам 80—90% підприємств МСБ.

Один з директорів ресторану під Києвом зазначив «УК», що насамперед в МСБ перевіряють підприємства торгівлі, ресторанного бізнесу, сфери послуг і пасажирських перевезень. До речі, саме в торгівлі і ресторанах дуже багато порушень, зокрема й трудового законодавства.

Як проходить процедура нових перевірок і чим відрізняється від попередніх? В’ячеслав Биковець вважає, що один суб’єкт підприємницької діяльності  перевірятимуть не менш ніж два інспектори з праці: «Вони повинні мати так зване направлення, де вказано перелік питань з перевірки, інформацію про минулі перевірки та їхні результати. Як правило, перевіряють документи, що стосуються приймання на роботу, табельного робочого часу, виплати зарплати тощо».

На думку керівника невеликої фірми, куди звертався кореспондент «УК» по коментар, усе це в найближчому майбутньому загрожує ще більшим  закриттям підприємств МСБ. «Заплатити за порушення трудового законодавства штраф розміром 320 тисяч гривень зможуть небагато дрібних підприємців. Так само, як і я. Щодо мінімальної зарплатні, то офіційно можу сплачувати лише її. Вочевидь, змушений буду скоротити кількість найманих працівників ще на дві-три одиниці (у мене на фірмі працюють лише 10 осіб), щоб інших оформити на зарплату, більшу від мінімальної», — зауважує він.

Підприємці дають поради чиновникам

Щоб запобігти порушенням МСБ трудового законодавства і дати можливість спокійно працювати тим, у кого їх немає, Наталія Потапова пропонує підприємцям і владі сісти за стіл переговорів і вирішити дуже важливі питання.

«По-перше, треба з’ясу­вати, що нині відбувається з промисловими потужностями підприємств, які свого часу були приватизовані, і провести їхню повну інвентаризацію. Також інвентаризувати землю, на якій розташовані підприємства. Це дасть змогу визначити суб’єкти тіньового бізнесу, з яким можна буде боротися. По-друге, потрібно переглянути норми законодавства, зокрема й трудового, які прописано й узаконено ще за радянських часів», — зазначає підприємець.

Також підприємці вважають, що підвищення мінімальної зарплати, яке в Україні вже відбувалося двічі, було вигідне лише держчиновникам, бюджетникам і всім, хто поруч з ними.  МСБ від цього стало гірше: ще більше зарплат у конвертах, скорочення робочих місць. А відповідно й порушення трудового законодавства. Та з іншого боку, не підвищувати мінімалки уряд також не може, бо це веління часу.

У Кабміні справедливо зазначають, що треба нарешті наводити лад, інакше поліпшення ситуації з виплатою зарплат та податків МСБ не відбуватиметься.