Коштовний новорічний подарунок отримала Пісківська об’єднана територіальна громада на Рівненщині — веселкову школу, що відповідає стандартам нового освітнього простору. Тож саме вона має всі шанси отримати статус опорної в контексті реформи з децентралізації.

«Усі можуть помилятися», «Поруч — вірні друзі та вчителі», — ці різнокольорові написи тепер щодня зустрічають школярів прямісінько під сходами. Крім того, кожен із них нині прямує не в клас із певним номером, а в аудиторію «Лондон» (звісно ж, вивчати англійську) чи в Шевченківську — на урок рідної мови. Поруч — пандуси, які допомагають уникнути дискомфорту одноліткам на візках. Ці елементи нового освітнього простору — начебто дрібниці, але такі, що, погодьтеся, вже з порога змінюють закоренілі стереотипи-заборони! А в поєднанні з новим змістом освіти — й ментальність тих, кому доведеться докласти рук і розуму, щоб вийти на нову якість життя в Україні вже завтра.

Такий вигляд має нова веселкова школа. Фото надане автором

Уряд обов’язок виконав

Сьогодні ж держава разом із небайдужою місцевою громадою зробили перший, але перспективний крок до таких змін.

— Коли ви приїхали до нас навесні й запевнили, що під Новий рік буде нова школа, ми не повірили, — зізнався віце-прем’єр-міністрові Геннадієві Зубку голова об’єднаної громади Василь Ярмольчук. — Бо тоді тут були лише стіни. Виходить, якщо дуже захотіти й багато працювати на свою мрію, вона неодмінно здійсниться. А уряду щиро дякуємо за підтримку.

Генеральним інвестором цього надсучасного храму науки виступила держава: левову частку коштів спрямував Державний фонд регіонального розвитку. Долучилися також бюджети всіх рівнів, зокрема об’єднаної громади. Останні ж два тижні глянець наводили всією громадою. То вже в теплі: твердопаливний котел працює на місцевій сировині — дровах і щепі. Тож і не дивно, що на урочистому відкритті веселкової школи (зовні приміщення розмальоване всіма кольорами веселки), як кажуть, яблуку ніде впасти. Її ж бо по праву можна назвати народною будовою.

Геннадій Зубко, як і обіцяв, теж приїхав у Пісків розділити радість із громадою. Втім, розпочав візит із відвідин старої школи, спорудженої в далекому 1952-му: нині їй 65, і вона, зрозуміло, аварійна. Проте дуже символічна не лише для місцевих жителів, а й, без перебільшення, для всієї України: четверо її випускників віддали життя за нашу незалежність на сході України. Геннадій Зубко вклонився їхній світлій пам’яті перед меморіальними дошками й неначе відзвітував: Кабінет Міністрів свій обов’язок виконав — нова школа у ваших земляків є. На табличці бачимо пропущений рядок: «Пісківська ЗОШ першого-третього ступенів імені…»

Учасником розрізання символічної стрічки став і віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко. Фото надане автором

Зміни починаються  з віри

— Ми офіційно розпочали процедуру присвоєння нашій школі імені героїв-земляків, які віддали життя за наше майбутнє, — повідомляє директор Любов Тхоревська. — До речі, в нас нині навчається 11 дітей захисників. Загалом на сході боронять Україну 32 представники цієї невеликої об’єднаної громади, в якій загалом лише 2700 жителів, — але якої сильної духом, з яким глибоким відчуттям України!

— Заради незламних ваших земляків ми повинні змінити стандарти життя в Україні, — звернувся до громади Геннадій Зубко. — І ці зміни починаються з віри. Нова українська школа — то єдиний стандарт якісної освіти, незалежно від того, знаходиться вона в Києві чи в глибинці. Це багатофункціональний простір, інтерактивні дошки, швидкісний інтернет, креативний дизайн, — усе те, що вже маєте ви. І це мотивує до змін і вчителів, і учнів. Як на мене, школи мають стати хабами нових ідей для всієї громади: тут має вирувати життя не лише під час уроків. Особисто я свого часу разом із атестатом отримав третій розряд токаря — і це згодилося мені в житті. Тому й прошу меценатів: привозьте дітям не апельсини — а, наприклад, сучасний верстат; що уміти — за плечима, як кажуть, не носити.

— Ви ще почуєте про нашу школу перемогами на предметних олімпіадах та спортивних конкурсах, — твердо обіцяє у відповідь  директор.

Лелеки у вирій  не відлітають

А поки що майбутні переможці разом з односельцями та гостями у величезній спортивній залі співають Гімн України: треба було бачити, як щиро прикладають долоньки до серця навіть наймолодші. Наш Гімн звучить так велично, що, здається, його чує весь світ: бо ми — українці!

Віриться: ці паростки добра міцно проростуть, заколосяться і вже невдовзі дадуть щедрий урожай, — веселкова школа чекає на мирних своїх героїв. А меморіальні дошки земляків, які на небесах поділяють цю радість, перенесуть на шкільну Алею героїв: щоб тут завжди жила Пам’ять.

Це вже шоста школа, яку цього року відкрили на Рівненщині. Ще на дев’яти тривають будівельні роботи: тож і в 2018-му на нас чекає не одне відкриття в новому освітньому просторі. Причому дуже перспективне: Рівненщина ж бо впевнено утримує першість за рівнем народжуваності не лише в Україні, а й у Європі. Здається, лелеки у вирій від нас просто не відлітають.