Цей меседж до Брюсселя привіз віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, котрий став першим представником новопризначеного Кабінету Міністрів, який відвідав європейську столицю. За словами Дмитра Кулеби, мета його візиту полягала у встановленні контактів з керівництвом євроінституцій, щоб з’ясувати: що і чому в євроінтеграції України не спрацювало під час роботи попередньої команди української влади.

Спілкування з єврочиновниками й багатостороння дипломатія — сфери діяльності для Дмитра Кулеби не нові. Адже до призначення на посаду віцепрем’єра він працював послом України при Раді Європи. Відкритий, демократичний стиль спілкування, відвертість і водночас тверда безкомпромісність у захисті державних інтересів зробили його одним із найпопулярніших дипломатів у Раді Європи. Тому призначення Дмитра Кулеби на посаду віцепрем’єра, який курує євроінтеграцію, було сприйнято в Києві і в Брюсселі як переконливий сигнал, що нова українська влада продовжуватиме курс на зближення з ЄС та НАТО.

Ілюзій щодо Росії не має бути

У Брюсселі Дмитро Кулеба провів зустрічі з керівництвом Єврокомісії. У Європарламенті він зустрівся з головою комітету із закордонних справ Девідом МакАллістером, новообраним головою парламентської асамблеї Євронест Андрюсом Кубілюсом і делегацією ЄП зі спостереження за виборами в Україні. Поспілкувався віцепрем’єр і з представниками громадянського суспільства, взяв участь у дискусії «Що означають для євроінтеграції результати виборів в Україні», організованій Німецьким фондом Маршалла в Брюсселі.

«Я лише десять днів на посаді, й тому можу вільно говорити все, що захочу», — пожартував Дмитро Кулеба. Проте одразу вибачився перед присутніми за те, що не відповідатиме на політичні питання, які не належать до його компетенції і які настільки чутливі й делікатні, що кожне нерозважливо сказане слово може нашкодити. Серед таких питань — коментарі щодо майбутньої зустрічі лідерів країн нормандського формату, що, як очікується, має відбутися найближчим часом у Парижі.

Під час дискусії Дмитро Кулеба запевнив присутніх, що продовження курсу на євроінтеграцію — це не лише його особисте переконання чи прагнення, а політика нового українського уряду. «Вибори не змінили нашого курсу, не змінили бачення світу, в якому живе Україна», — наголосив він. На думку віцепрем’єра, подолання всіх викликів євроінтеграції — це не лише зусилля самої України, бо таких самих відданості і зусиль вимагають і від ЄС.

Віцепрем’єр відмовився коментувати обмін в’язнями між Україною та Росією, пояснивши це тим, що не був залучений до цього процесу і не хоче використовувати подібні коментарі для отримання особистих політичних дивідендів. «Хоч яке враження справляв би цей обмін, він не означає, що Росія змінюється», — наголосив Дмитро Кулеба, зауваживши, що не варто робити «швидких висновків з цих подій». Він закликав Брюссель сприймати останні події з обміном з «обережним оптимізмом» і зазначив, що «Росія — складний партнер». Тому в Києві очікують, що після обміну в’язнями ЄС не змінить своєї позиції щодо антиросійських санкцій.

Успішна Україна важлива для майбутнього ЄС, нагадав присутнім Дмитро Кулеба. Бо тісна співпраця з ЄС важлива для Києва не лише заради членства як такого. «Коли українці забудуть порівняння «як у Європі», то це означатиме, що Україна стала Європою», — сказав він. Віцепрем’єр переконаний, якщо «поляки, угорці, чехи, словаки змогли вступити до ЄС, то й ми зможемо, хоч чого б це вартувало».

Реформи потребують обговорення і керівництва

Одним зі спікерів заходу стала посол Литви при ЄС Йовіта Нелюпшене, яка запевнила присутніх, що її країна була й залишається одним із найвідданіших адвокатів Києва у євроінституціях. «Якби на це була б лише наша воля, Україна вже перебувала б на стадії переговорів про вступ до ЄС», — сказала посол, пожартувавши, що інколи у своїй політиці литовці більше українці, ніж самі українці. Вона високо оцінила поступ перетворень у нашій країні, проте зауважила, що деякі реформи не слід проводити поспіхом, бо всі серйозні зміни мають пройти обговорення в суспільстві. Йовіта Нелюпшене також повідомила, що наступного року у Вільнюсі відбудеться конференція, присвячена українським реформам.

Нинішня політична еліта в Україні ставиться до реформ за принципом: зараз або ніколи, і надання міжнародної допомоги має тут істотне значення. Про це заявила член-кореспондент програми досліджень Росії і Євразії Королівського інституту міжнародних відносин Катарина Вольчук. Вона працювала над дослідженням про ефективність допомоги ЄС Україні, і дійшла висновку, що «навіть європейським чиновникам складно детально розповісти, що саме ЄС робить в Україні». За її спостереженнями, коли йдеться про фундаментальну підтримку, «ЄС діє дуже добре», проте коли треба надати допомогу в імплементації конкретних пунктів Угоди про асоціацію, «тут справи вже гірші». Катарина Вольчук вважає, що справи з імплементацією Угоди про асоціацію «не такі добрі, як це хоче зобразити український уряд». Тому вона закликала Брюссель сконцентрувати свої зусилля саме на допомозі Києву у втіленні в життя цього важливого документа. «Українські реформи потребують того, щоб ними керували», — резюмувала фахівець.

У Брюсселі Дмитро Кулеба також обговорив у штаб-квартирі НАТО подальшу співпрацю з Альянсом. Про це йшлося під час зустрічей із заступником Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки Бетінною Каденбах, помічником Генерального секретаря НАТО з питань операцій Джоном Манзою та Спеціальним представником Генерального секретаря НАТО з питань жінок, миру та безпеки Клер Хатчинсон.